Як пише юридичний інтернет-ресурс «Протокол», спадкові справи досить популярні в українських судах, адже існує, принаймні, три причини, що цьому сприяють:
- повсюдна поширеність ситуації (зі вступом у спадок рано чи пізно стикається кожна людина);
- правова безграмотність населення, що часто має досить розмите уявлення про оформлення спадщини, необхідні документи і т.д.;
- складність самої процедури, пов'язаної з особливостями законодавства.
У судовій практиці чимало прикладів складних і заплутаних випадків, в яких громадянам може допомогти лише юрист, який спеціалізується на питаннях спадщини, та й то, якщо звернутися до нього своєчасно, а не після довгих місяців судових тяжб. Здавалося б, що може бути простіше, ніж отримати належне за законом майно? І лише той, кому вже доводилося брати участь у спадкових спорах, може підтвердити: перешкод на цьому шляху чимало. У більшості випадків знаходяться родичі або інші особи, які не згодні або зі змістом заповіту, або з діями судді, спрямованими на розподіл спадщини за законом.
Чим більше місто, тим дорожче нерухомість і тим більший розмір спадку передбачений для родичів. Тобто в такому разі оформлення спадщини означає процес набуття власності, що являє собою значну цінність. Найчастіше це відбувається у випадках, коли померлий не встиг скласти заповіт.
Отже, що говорить з цього приводу закон? Розглянемо два можливих випадки вступу у спадщину (за законом і за заповітом), а також уточнимо, які потрібні документи для оформлення спадку та які терміни для цього встановлені законодавством.
Прийняття спадщини за законом
Згідно з Цивільним кодексом, існує черговість спадкування, пов'язана зі ступенем споріднення, за якою претендентами на майно можуть бути спадкоємці кількох черг. Пріоритет належить найближчим людям померлого – дружині, дітям, батькам. Їм оформлення спадщини здійснити найпростіше. Однак закон захищає інтереси й інших категорій родичів – тіток, дядьків, прабабусь, прадідусів, племінників, двоюрідних братів та сестер. Тому нерідко, доки спадкоємці першої черги готуються до візиту в нотаріальну контору, інші претенденти наполегливо збирають документи для вступу у спадщину і сподіваються на успішне вирішення справи.
На жаль, на практиці доводиться мати справу і з недобросовісними спадкоємцями, які намагаються заволодіти майном покійного шляхом підробки документів, тиску на спадкоємців першої черги або шантажу. Тут важливо зуміти довести в суді їхні протиправні дії, підвести під свою усну інформацію доказову базу, привести свідків. Допомогти у подібних питаннях може лише адвокат, який має великий досвід роботи з судовими справами, що стосуються питань спадщини.
Прийняття спадщини за заповітом
Як зрозуміло із визначення, головним фактором в даному випадку є наявність заповіту, тобто вільного волевиявлення померлого щодо свого майна. Зазвичай оформлення спадщини за заповітом проводиться у нотаріуса за місцем проживання спадкодавця. Важливо, щоб цей документ ні в кого не викликав запитань, не містив подвійних тлумачень, розпливчастих фраз і був оформлений у повній відповідності до вимог законодавства.
Своєчасно складений заповіт – це:
- можливість розпорядитися власним майном за своїм бажанням,
- спрощена процедура відкриття спадщини;
- можливість запобігти конфліктам між близькими людьми, які претендують на власність померлого.
Знайте: спадкодавець може заповісти своє майно не тільки родичам, а й конкретним організаціям або державі. Але не все так просто, адже в заповіт можна включити далеко не всі умови, що можуть прийти в голову громадянину. Знов-таки, більш детальну консультацію може надати профільний юрист, який підкаже, як правильно скласти цей важливий документ. Тому в будь-якому разі вірно чинять ті громадяни, які за життя думають про своїх близьких і знаходять час для візиту до нотаріальної контори для документального оформлення свого вільного волевиявлення щодо розпорядження майном після смерті.
Якщо попри наявність заповіту у вас виникли проблеми з оформленням спадщини – зверніться за консультацією до юриста або адвоката. Адже в будь-якій справі важливий професійний підхід: тільки так можна розраховувати на ефективний результат.