Ми вже повідомляли, що 25 вересня Кабмін підтримав законопроект «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення».
Цього ж дня у Верховній Раді цей документ був зареєстрований О. Гончаруком під №2179. Переглянути його можна тут.
Що передбачає цей Закон?
Як зазначено у пояснювальній записці, законопроектом пропонується комплексно удосконалити національне законодавство у сфері фінансового моніторингу, зокрема щодо:
1) запровадження загальноприйнятої термінології у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення та її суті до міжнародної;
2) застосування ризик-орієнтованого підходу суб’єктами первинного фінансового моніторингу (СПФМ) при проведенні належної перевірки своїх клієнтів та відповідно перехід до кейсового звітування про підозрілі операції (діяльність) своїх клієнтів. Зокрема, банки будуть зобов’язані перевіряти клієнтів, що здійснюють перекази (у тому числі міжнародні) без відкриття рахунка на суму, що дорівнює чи перевищує 30 000 грн (на сьогодні це 15 тис. грн);
3) збільшення порогової суми та зменшення кількості ознак (з 17 до 4) для обов’язкового звітування про фінансові операції, про які СПФМ (банки, страховики, кредитні спілки, ломбарди, біржі, платіжні організації та інші фінансові установи) зобов’язані були повідомляти Держфінмоніторинг. Так, залишається обов’язок повідомляти про фінансові операції на суму більше 400 тис. грн (зараз 150 тис. грн) та пов’язані з готівкою, переказом коштів за кордон, політично значущими особами та клієнтами з держав, що не виконують рекомендації міжнародних, міжурядових організацій, що провадять діяльність в антилегалізаційній сфері;
4) розширення кола СПФМ, які будуть повідомляти Держфінмоніторинг про підозрілі фінансові операції, – особами, які надають інформаційно-консультаційні послуги з питань оподаткування;
5) удосконалення процедури розкриття суб’єктами господарювання своїх кінцевих бенефіціарних власників (контролерів) та посилення вимог до виявлення СПФМ бенефіціарних власників своїх клієнтів. Зокрема, розмір штрафу за неподання у відведені строки інформації про кінцевого бенефіціарного власника (контролера) юрособи пропонують збільшити до 1000-3000 н.м.д.г. (17000-51000 грн). На сьогодні він становить 300-500 н.м.д.г. (5100-8500 грн).
А для підтвердження відомостей про кінцевого бенефіціарного власника (контролера) щорічно, починаючи з наступного року з дати державної реєстрації юридичної особи, протягом 14 календарних днів слід буде подавати такі документи:
- заява про підтвердження відомостей про кінцевого бенефіціарного власника (контролера);
- структура власності за формою та змістом, визначеними відповідно до законодавства;
- витяг, виписка чи інший документ з торговельного, банківського, судового реєстру тощо, що підтверджує реєстрацію юридичної особи - нерезидента в країні її місцезнаходження — у разі якщо засновником юридичної особи є юридична особа - нерезидент;
- нотаріально посвідчена копія документу, що посвідчує особу, яка є кінцевим бенефіціарним власником (контролером) юридичної особи — для фізичної особи - нерезидента та, якщо такий документ оформлений без застосування засобів Єдиного державного демографічного реєстру, - для фізичної особи — резидента
6) запровадження міжнародного інструментарію замороження активів та регламентація дій СПФМ із активами, що пов’язані з тероризмом та його фінансуванням;
7) удосконалення законодавчих аспектів, які впливають на якість розслідування злочинів з легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом;
8) удосконалення положень законодавства, що забезпечують конфіденційність факту отримання та виконання СПФМ запитів, рішень та доручень Держфінмоніторингу, та, як наслідок, захист СПФМ від погроз, дискримінаційних дій та інших негативних наслідків, пов’язаних з виконанням заходів з первинного фінансового моніторингу;
9) перехід до відстеження грошових переказів як інструменту для запобігання, виявлення та розслідування випадків відмивання грошей та фінансування тероризму, а також для здійснення обмежувальних заходів.
Проект Закону також вводить обов’язок для платіжних систем:
- супроводжувати грошові перекази інформацією про платника та одержувача переказу;
- забезпечувати наявність та повноту інформації про платника та одержувача платежу;
- встановлювати запобіжні заходи, спрямовані на протидію маніпуляціям з грошима, одержаними від злочинів, пов’язаних з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванням тероризму.
У разі прийняття цей Закон набере чинності через чотири місяці з дня його опублікування.
