Реєстр керівників ЮО-боржників
З 2022 року податкові органи будуть вести Реєстр керівників платників податків — боржників (пп. 14.1.213-1 ПКУ) в порядку, визначеному Мінфіном.
Йдеться про реєстр відомостей про керівників юросіб або постійних представництв нерезидентів, стосовно яких застосовано тимчасове обмеження на виїзд за межі України через наявність непогашеного податкового боргу.
До цього Реєстру будуть вносити інформацію про юридичну особу (далі – ЮО) та ПІБ керівника з датою народження та сумою боргу на поточну дату.
Увага! Для внесення керівників ЮО-боржників до Реєстру мають бути дотримані дві умови:
1) Наявне судове рішення, яким керівнику заборонено виїзд за кордон. Відповідне рішення буде прийматися окружним адміністративним судом (ст. 289-2 КАСУ).
2) Сума боргу має перевищувати 1 млн грн та бути не сплачена протягом 240 календарних днів з дня вручення платнику податків податкової вимоги.
Такі заходи не застосовуватимуться у разі наявності зобов’язання держави щодо:
- повернення юрособі помилково та/або надміру сплачених ним грошових зобов’язань,
- бюджетного відшкодування ПДВ.
І за умови, що загальна сума непогашеної заборгованості держави перед боржником дорівнює або перевищує суму податкового боргу такого боржника в обох наведених вище випадках (п. 87.13 ПКУ).
Інформація про керівників-боржників ЮО, яка вноситься до Реєстру та оприлюднюються на порталі ДПСУ, не належить до інформації з обмеженим доступом (ч. 3 ст. 5 Закону України "Про захист персональних даних").
Контролюючий орган не несе відповідальності за оприлюднення інформації, передбаченої у цьому пункті, яка є помилковою, внаслідок зазначення платником податків неправильних реквізитів у документах про сплату податків і зборів, невиконання обов’язку щодо надання контролюючим органам інформації про зміну у своїх даних чи даних про об’єкти оподаткування або з інших причин, незалежних від контролюючих органів (п. 35.4 ПКУ).
Обмеження щодо виїзду за кордон встановлюється на строк до погашення суми такого податкового боргу. При цьому наразі не говориться про звернення податкового органу чи самого керівника ЮО-боржника до суду для скасування встановленої судом заборони.
Тож ті, хто таке рішення отримав, матимуть проблему з його скасуванням?
Цікаво й те, що заміна керівника є підставою для скасування обмеження та внесення відповідних змін до відомостей до Реєстру боржників на порталі ДПСУ, інформація про що передається податковим органам держреєстраторами ЄДР (п. 87.14 ПКУ).
Тобто про скасування обмеження для тих, хто виправився, забули, а от про можливість перекладання відповідальності на іншу особу – ні. Втім, у будь-якому разі податковому органу доведеться звертатись до суду за новим обмеження для нового керівника. Та чи стане суд знову на бік податкової? Новий керівник навряд чи відповідатиме за бездіяльність свого попередника. Втім, дочекаємось Порядку ведення Реєстру від Мінфіну та судової практики.
Стягнення боргу без суду — 5 млн грн чи без обмеження суми?
Вочевидь, платників податків вже давно нічим не здивувати, особливо в частині стягнення грошового зобов’язання з податків та зборів. Тому просто зазначимо про ще одну зміну – 2022.
Йдеться про суму непогашеного податкового боргу, яка давала право податковим стягувати її за рахунок готівки та/або коштів з рахунків такого платника у банках за рішенням керівника органу ДПС без попереднього звернення до суду.
Раніше йшлося про суму понад 5 млн грн. А зараз саму згадку про будь-яку суму прибрали. Відповідні зміни внесені до ч. 2 п. 95.5 ПКУ.
Зрозуміло, що одразу виникає кілька питань:
1. Раніше йшлося про податковий борг, визначений платником податків у податкових деклараціях або уточнюючих розрахунках та що перевищує 5 мільйонів гривень й не сплачений протягом 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку його сплати. За умови відсутності зобов’язань держави щодо повернення такому платнику податків помилково та/або надміру сплачених ним грошових зобов’язань.
З 2022 року суму у розмірі 5 млн грн забрали. Тож, чи дійсно йдеться про будь-яку узгоджену, але не сплачену суму? Чи все ж таки прив’язуємось до суми 3 060 грн як мінімальної суми для прийняття податкової вимоги?
2. Чи може борг, який виник до 31.12.2021 р. у будь-якій задекларованій сумі бути стягнутий у 2022 році без судового рішення? Адже нова норма ч. 2 п. 95.5 ПКУ починає діяти лише з 01.01.2022 р., і жодних перехідних норм ПКУ не містить.
На нашу думку, зміни поширюються лише на суми податкового боргу по податкових деклараціях або уточнюючих розрахунках, поданих після 01.01.2022 р.
Наразі обидва питання відкриті та потребують окремих роз’яснень.
Нові права платників податків
З 01.01.2021 р платники податків отримали право відкрито:
- застосовувати технічні прилади й технічні засоби, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засоби фото- і кінозйомки, відеозапису;
- здійснювати звукозапис, фото-, відеофіксацію (відеозйомку), накопичувати та використовувати таку мультимедійну інформацію (фото, відео-, звукозапис) під час проведення перевірок.
Вочевидь, для балансу сил аналогічні повноваження надані й податковим органам — відповідні зміни та доповнення внесені до пп. 17.1.17, 20.1.48 ПКУ.
Таким чином, на нашу думку, попереджати чи отримувати дозвіл на зйомку перевіряючих не потрібно. Результат такої відеозйомки може бути використаний під час подання заперечень до актів перевірки, складенні скарг чи в суді. Втім, слід пам’ятати, що оригінал відео має бути пред’явлений суду, тож зберігати такі відео варто до закінчення розгляду справи у Верховному Суді.
Що змінилося у запитах від ДПС?
У численних судових рішеннях ВС не втомлюється зазначати, що запит податкового органу про надання відповідної інформації платником податків повинен визначати конкретні підстави, тобто містити чітко визначені обставини, які свідчать про порушення платником податків вимог податкового законодавства, бути оформленим відповідно до закону, а також містити печатку контролюючого органу (зокрема, у постанові від 26.02.2019 р у справі № 826/9082/15, у постанові від 14.09.2021 р., справа № 640/14533/19).
Відтепер у п. 73.3 ПКУ прямо уточнено, що контролюючі органи мають право звернутися до платників податків із письмовим запитом, якщо за результатами аналізу податкової інформації, отриманої в установленому законом порядку, виявлено факти, які можуть свідчити про порушення платником податків податкового, валютного законодавства, законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, з обов’язковим зазначенням таких фактів у запиті.
При цьому у абзаці двадцять першому п. 73.3 ПКУ законодавець надав платникам податків право не подавати на письмові запити інформацію повторно. Так, у разі отримання платником податків запиту про надання інформації та її документального підтвердження, які вже надавалися цим платником податків за попередніми запитами цього контролюючого органу, такий платник податків звільняється від обов’язку надати інформацію повторно, натомість лише послатись на дату та номер листа, якими зазначена інформація вже надавалась.
Щодо строків надання відповіді на запит, то ні для відповіді на запит, ні для зустрічної звірки строки не змінились. Проте уточняється, що відповідь на запити чи для зустрічної звірки надається у порядку, визначеному статтею 42 ПКУ.
До речі, документи для проведення зустрічної звірки можна було надавати в електронному або паперовому вигляді на вибір платника податків. Наразі, потрібно враховувати, що за правилами п. 42.5 ПКУ, якщо платник податків не подав заяву про бажання отримувати документи через електронний кабінет, листування з платником податків здійснюється шляхом надіслання за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручаються платнику податків (його представнику).
Відтак, надсилання запитів залежатиме від поданої заяви про бажання листуватись через електронний кабінет, а ось відповіді можуть бути як паперові, так і в електронному вигляді.
Підстави та строки позапланових перевірок
Підстави для позапланової документальної перевірки розширені. Наразі податкові органи можуть призначити позапланову перевірку не лише, якщо отримано податкову інформацію, що свідчить про порушення платником податків валютного, податкового та іншого не врегульованого цим Кодексом законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а й законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення. Оскільки йдеться про зміни до пп. 78.1.1 ПКУ, то податкові органи отримали право складати запити за фактами виявлених порушень у цій сфері.
Як це буде працювати - покаже час, проте на сьогодні це можливо лише з прив’язкою до сплати податків, зборів, обов’язкових платежів. Інакше до функцій податкових органів не входить контроль за виконанням вимог Закону №361.
Для невиїзних перевірок слід наголосити, що законодавець вирішив, що замало лише самого вручення наказу. Невиїзну перевірку податкові органи тепер мають починати не раніше 30 календарного дня з дати надсилання такого повідомлення та копії наказу (зміни до п. 79.2 ПКУ) Втім, це не стосується перевірок, визначених ст. 200 ПКУ (документальні перевірки сум ПДВ, заявлених до відшкодування).
Відповідальність та вина
І останнє — внесені косметичні правки до п. 109.3 ПКУ. Відтепер вину особи буде доводити податковий орган у таких виявлених податкових порушеннях як:
- визначення ПЗ та штрафних санкцій за результатами перевірок, зменшення сум бюджетного відшкодування, незаконність використання податкових пільг (пп. 123.2-123.5 ПКУ);
- умисне порушення правил сплати (перерахування) грошового зобов’язання (п. 124.2, 124.3 ПКУ);
- порушення правил нарахування, утримання та сплати (перерахування) податків у джерела виплати (пп. 125-1.2-125-1.4 ПКУ).
А ось порушення за п. 119.3 ПКУ в частині помилки у в ІПН у податковій звітності, виправлені податковими агентами самостійно, видалене з п. 109.3 ПКУ. Це логічно, адже штрафи за таке порушення застосовуються за умови, що така помилка не виправлена протягом 30 календарних днів з дня надходження повідомлення про помилки від податкового органу. Доведення вини платника податків в такому випадку не потрібне.