Нещодавно з’явився законопроект про внесення змін до ПКУ щодо запровадження спрощеної форми бізнесу для фізичних осіб (законопроект №2511). Ним пропонується ввести таке поняття як індивідуальна діяльність.
Згідно з текстом законопроекту, індивідуальна діяльність – суспільно корисна самостійна особиста діяльність фізичної особи (без використання найманої праці), з надання послуг населенню та/або діяльність у галузі народних художніх промислів, визначених ст. 1781.2. ПКУ.
Тобто, до ПКУ пропонують додати нову статтю – 178-1, яка і визначатиме правила оподаткування доходів від такої індивідуальної діяльності.
Якщо законопроект буде прийнято, то нова система оподаткування буде введена в дію з 1 січня 2020 року.
Як буде відбуватися реєстрація таких осіб?
З одного боку, особи, які мають намір здійснювати індивідуальну діяльність, зобов'язані стати на облік у контролюючих органах за місцем свого постійного проживання як самозайняті особи.
З іншого боку, така фізична особа може займатися провадженням індивідуальної діяльності, за умови, що вона не є підприємцем або фізичною особою, яка провадить незалежну професійну діяльність.
Але суперечності тут немає. Адже законопроектом вносяться зміни до визначення терміну «самозайняті особи». І якщо ці зміни внесуть, то ті, хто здійснюватимуть індивідуальну діяльність, стануть новою, третьою категорією самозайнятих осіб.
Для здійснення такої діяльності фізособа має подати заяву до ДПС за місцем постійного проживання, у якій можна зазначити кінцевий термін здійснення індивідуальної діяльності. Таку заяву можна буде подати як особисто, так і за допомогою пошти і засобів електронного зв’язку.
Фізична особа розпочинатиме провадження індивідуальної діяльності з дати взяття на облік в контролюючих органах як особи, яка провадить індивідуальну діяльність. Підтверджуватиме факт і дату реєстрації довідка, видана ДПС.
Діятиме така реєстрація:
- або до закінчення строку, зазначеного у довідці,
- або до дати реєстрації фізособи підприємцем чи взяття її на облік як особи, яка здійснює незалежну професійну діяльність.
А ось, якщо фізична особа провадитиме індивідуальну діяльність, але не перебуватиме на обліку або буде знята з обліку в контролюючих органах як фізична особа, яка провадить індивідуальну діяльність, то вважатиметься, що така особа здійснює підприємницьку діяльність без державної реєстрації фізичної особи – підприємця!
Як така діяльність буде оподатковуватися?
Ставка ПДФО для фізосіб, що здійснюють індивідуальну діяльність буде становити 10% розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи, встановленого законом на 1 січня податкового (звітного) року (в 2020 році ставка буде - 210,20 грн).
При цьому передбачається, що сплачувати суму ПДФО потрібно буде шляхом здійснення авансового платежу за календарні періоди, що дорівнюють місяцю, кварталу, півроку або року (за вибором платника). Сплата фіксованої суми податку здійснюватиметься до подачі заяви про взяття на облік в контролюючому органі як самозайнята особа, а в подальшому не пізніше 20 числа (включно) місяця за наступні календарні періоди (місяць, квартал, півріччя, рік), в яких платник податку має намір провадити таку діяльність.
І сплачені авансові платежі поверненню не підлягатимуть.
А що з ЄСВ?
Крім того, така фізособа буде вважатись застрахованою особою і має сплачувати «за себе» ЄСВ у розмірі 22% від суми доходу (прибутку), отриманого від їх діяльності, що підлягає обкладенню ПДФО (тобто суми отриманого від індивідуальної діяльності доходу).
Як і у інших випадках, встановлено мінімальний розмір ЄСВ (мінімальна заробітна плата * 22%). Якщо ж доходу не буде отримано взагалі, то ЄСВ необхідно буде самостійно визначити самостійно, враховуючи мінімальний та максимальний розмір такого внеску.
Які обмеження передбачено для таких фізосіб?
Така особа повинна відповідати таким критеріям:
- не використовує працю найманих осіб;
- провадить виключно діяльність з надання побутових послуг населенню та/або діяльність у галузі народних художніх промислів;
- обсяг доходу протягом календарного року не перевищує 200 розмірів прожиткового мінімуму для працездатної особи, встановленого законом на 1 січня податкового (звітного) року (420 400,00 грн).
З побутовими послугами все більш - менш зрозуміло (законопроектом передбачається певний перелік таких послуг як і у разі платників ЄП І групи).
А ось термін «народний художній промисел» є новим. Для цілей цієї статті під індивідуальною діяльністю у галузі народних художніх промислів розуміється діяльність фізичної особи із створення та виготовлення виробів народного художнього промислу, відповідно до Закону «Про народні художні промисли», та продаж самостійно виготовлених виробів виключно фізичним особам.
Тобто, продавати і свої товари, і свої послуги особа, яка здійснює індивідуальну діяльність, зможе лише фізособам.
Що буде у разі перевищення суми доходу?
У такому разі понаднормовий дохід буде оподатковувати за ставкою визначеною пп. 167.1 ПКУ – 18%.
Які пільги матиме нова категорія самозайнятих осіб?
Фізичні особи, які провадять індивідуальну діяльність, звільняються від:
- обов’язкового ведення Книги обліку доходів і витрат, пов’язаних з провадженням індивідуальної діяльності;
- обов’язку подання податкової декларації у частині доходів (об’єкта оподаткування), що отримані в результаті провадження індивідуальної діяльності та які оподатковуються згідно з цією статтею;
- обов’язку застосування РРО та/або програмних реєстраторів розрахункових операцій.
Якщо із можливістю не застосовувати РРО, то це можна лише вітати (хоча для цього треба вносити відповідні зміни і в ст. 9 Закону про РРО, і це законопроектом передбачено).
А ось щодо можливості не вести облік доходів (щодо витрат – це логічно, адже вони не зменшують базу оподаткування) і не звітувати про них – це щось нове.
Адже, з одного боку, законопроект звільняє нову категорію самозайнятих осіб від обов’язків ведення обліку та звітування про доходи за вже знайомими правилами. З іншого боку, законопроектом не пропонується жодної альтернативи.
А далі, навіть на перший погляд, виходить, що самостійно узгоджувати суму ПДФО до сплати така особа не буде, і сплачуватиме цей податок лише авансом. А остаточний розрахунок із бюджетом вона проведе лише на підставі податкової документальної перевірки. Тобто штрафи за заниження ПЗ і його несвоєчасну сплату в сумі, більшої за фіксовану, податківці начебто застосовувати не зможуть. Але не діятимуть в такому випадку і строки давності за ст. 102 ПКУ.
Втім, поки що це лише законопроект, тому докладно його вивчати ми будемо у разі, якщо він буде прийнятий ВРУ і підписаний Президентом України.