Мінфін наказом від 10.02.2022 р. №66 затвердив УПК щодо окремих питань визначення об’єкта оподаткування ПДФО фізосіб-«загальників».
У цій узагальнюючій податковій консультації розглядаються норми ПКУ щодо віднесення до витрат, які враховуються при визначенні об’єкта оподаткування податком на доходи фізосіб-"загальників" амортизаційних відрахувань з основних засобів (у тому числі вантажних транспортних засобів) та вартості придбаних послуг з обов’язкового страхування.
Мінфін надав відповіді на такі питання:
1. Чи має право фізична особа - підприємець, що перебуває па загальній системі оподаткування, відносити до складу витрат амортизаційні відрахування з об’єктів основних засобів, що були придбані до 01 січня 2017року, а також з вантажних автомобілів, що були придбані до 23 травня 2020року?
Коротка відповідь Мінфіну: Платник податку нараховує амортизацію основних засобів виходячи з таких даних:
1) суми витрат на придбання основних засобів або витрат на самостійне виготовлення основних засобів, реконструкцію, модернізацію та інші види поліпшення основних засобів (крім поточного ремонту);
2) строку корисного використання (експлуатації) відповідного виду об’єкта основних засобів, самостійно установленого фізичною особою - підприємцем, але не менше мінімально допустимого строку корисного використання, визначеного підпунктом 177.4.9 ПКУ.При цьому суми амортизаційних відрахувань, розраховані за ту частину строку корисного використання (експлуатації) відповідного основного засобу, який минув до 01 січня 2017 року (для вантажних автомобілів - до 23 травня 2020 року), до складу витрат не включаються.
2. Які умови слід виконати фізичній особі - підприємцю, що перебуває на загальній системі оподаткування, для підтвердження вартості основних засобів, що підлягають амортизації, та відповідної суми амортизаційних відрахувань, що враховується у складі витрат звітного періоду?
Коротка відповідь Мінфіну: Використання основних засобів може бути підтверджено, зокрема, первинними документами, що створюються в процесі певного виду діяльності, де використання таких основних засобів є необхідним для провадження господарської діяльності (приміщення - для виробництва товарів чи стаціонарної торгівлі, вантажний автомобіль - для надання послуг з перевезень тощо). Безпосередньо факт того, що фізична особа вирішила застосовувати відповідний основний засіб у господарській діяльності, буде підтверджувати, зокрема, повідомлення контролюючому органу за формою 20-ОПП. В свою чергу, про систематичне використання приміщення для стаціонарної торгівлі можуть свідчити, наприклад, реєстрація за адресою приміщення реєстратора розрахункових операцій або одержані від постачальників накладні на доставку товару до такого приміщення.
Також фахівці Мінфіну зупинилися на правилах заповнення типової форми обліку доходів та витрат фізособи-"загальника" щодо операцій з ОЗ.
3. Як визначити суму амортизації основних засобів для відображення у витратах фізичної особи - підприємця, що перебуває на загальній системі оподаткування, безпосередньо пов’язаних з отриманням доходів відповідного звітного періоду?
Коротка відповідь Мінфіну: За відсутності у статті 177 ПКУ спеціальних вимог щодо визначення моменту початку та закінчення розрахунку амортизації, фізичні особи - підприємці можуть використовувати підхід, визначений ПСБО 7 а саме:
1) нарахування амортизації починається з місяця, наступного за місяцем, у якому об'єкт основних засобів став придатним для корисного використання;
2) нарахування амортизації припиняється, починаючи з місяця, наступного за місяцем вибуття об'єкта основних засобів (внаслідок його продажу, ліквідації тощо), переведення його на реконструкцію, модернізацію, добудову, дообладнання, консервацію.Також Мінфін навів приклади розрахунку амортизації фізичною особою - підприємцем.
4. Чи має право фізособа-"загальник" відносити до складу витрат вартість придбаних нею послуг з обов’язкового страхування?
Коротка відповідь Мінфіну: фізособи-"загальники" мають право відносити до складу витрат суму витрат на обов’язкове страхування (страхових платежів, страхових внесків, страхових премій) за умови, що страхування пов’язане із веденням господарської діяльності (прямо пов’язане з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг).Страхування є таким, що пов’язане із господарською діяльністю фізичної особи - підприємця, зокрема, у випадках, якщо:таке страхування, згідно з чинним законодавством, є обов’язковим для ведення певного виду господарської діяльності (наприклад, є умовою отримання ліцензії на здійснення виду діяльності, який підлягає ліцензуванню відповідно до Закону України "Про ліцензування видів господарської діяльності"), і фізична особа - підприємець здійснювала цей вид господарської діяльності й отримувала дохід від його здійснення у відповідному звітному періоді; та/аботаке страхування, згідно з чинним законодавством, є обов’язковим для експлуатації основних засобів, які використовуються у господарській діяльності фізичної особи - підприємця, окрім основних засобів, які не підлягають амортизації згідно з абзацами сьомим - десятим підпункту 177.4.6 ПКУ в редакції Закону № 466 (зокрема, легкових автомобілів).
***