На який термін надається відпустка та кому
Згідно з п. 295.5 ПКУ підприємці І групи та ІІ групи (без найманих працівників) звільняються від сплати єдиного податку на час відпустки протягом одного календарного місяця на рік.
Звертаємо увагу, що в ПКУ йдеться про календарний місяць відпустки, тобто з 1-го по 31-е (30-е, 29-е чи 28-е) число в залежності від місяця. Можливості поділу відпустки протягом року на частини ПКУ не передбачає.
До того ж податківці у підкатегорії 107.12 «ЗІР» наголошують: «якщо тривалість відпуски є меншою одного календарного місяця, то підстави для звільнення від сплати єдиного податку протягом одного календарного місяця відсутні».
Хто з фізосіб-«єдинників» не має право на відпустку
ПКУ не передбачено надання податкової відпустки:
1) підприємцям ІІІ групи. Такі платники єдиного податку сплачують відсоткову ставку податку з отриманого доходу за звітний період. Тому, якщо підприємець на ІІІ групі ЄП перебуває у відпустці або хворіє та не отримує дохід, відповідно у нього за такий період єдиний податок буде дорівнювати нулю.
2) підприємцям І та ІІ групи ЄП, які мають найманих працівників (п. 295.5 ПКУ). Оскільки під час відпустки підприємця його діяльність не зупиняється, а провадиться найманими працівниками та відповідно за цей час він отримує дохід.
Усе про фізосіб-підприємців –
у вашій поштовій скриньці!
Нова тематична розсилка від редакції. Ви точно нічого не пропустите
ПідписатисьХочете подивитись, як це виглядає?
Але, якщо є на кого перекласти власні обов’язки, то, звісно, відпустка підприємця-роботодавця може відбутися. У такому разі треба вирішити питання щодо уповноваженої особи, зокрема, для сплати та звітування із зарплатних податків (ф. №1ДФ та Звіт з ЄСВ), а також нарахування та виплати працівникам зарплати. Якщо у ФОП є така уповноважена особа, то він може спокійно йти у відпустку та відпочивати. Та ось від сплати єдиного податку на цей період він не звільняється.
Одна радість: на відміну від «єдинників» І та ІІ груп, ФОП ІІІ групи сплачує податок не у фіксованій сумі, а у відсотку з отриманої виручки. Отже, якщо під час відпустки він не отримає доходів, то і єдиного податку за її період він не сплатить.
І начувайтеся: якщо у ФОП уповноваженої особи не має та він не бажає її заводити, то всі покладені на нього законом функції він має виконати, навіть знаходячись у відпустці. В іншому випадку він буде нести відповідальність, зокрема, за несвоєчасну виплату зарплати.
Відпустка в цьому випадку поважною причиною для порушення строків виплат, сплати податків та зборів, звітування за ними не буде!
Порядок оформлення відпустки
Підприємцеві І-ІІ груп (без найманих працівників) слід подати до органу ДФС заяву в довільній формі, зазначивши в ній період відпустки (пп. 298.3.2 ПКУ).
Формально, відпустка може бути будь-якої тривалості, але право не сплачувати єдиний податок дається лише на місяць. Тому у заяві варто вказувати повний місяць, щоб отримати право не сплачувати за нього єдиний податок.
Термін для подання такої заяви на сьогодні нормами ПКУ не встановлено. Але податківці у роз’ясненні підкатегорії 107.12 «ЗІР» рекомендують подавати її до початку відпустки.
Чи можуть «єдинників» І та ІІ групи позбавити права на податкову відпустку?
Нормами ПКУ таких обставин не затверджено. І це – найкращий аргумент для захисту.
Але грунтуючись на нормі п. 295.5 ПКУ, податківці перевіряють, чи здійснювали підприємці І та ІІ групи підприємницьку діяльність під час відпуски.
Факти виконання робіт або надання послуг, підтверджені документально актами, товарними чеками під час відпусти буде підставою для втрати права на звільнення від сплати єдиного податку протягом усієї раніше оформленої відпустки.
Така втрата приведе до обов’язку сплатити суму авансового внеску з єдиного податку за відповідний місяць та штраф за несвоєчасну сплату у розмірі 50% від суми платежу з відповідною сумою пені, якщо факт буде визначено після 90 к.дн. після граничного строку для сплати єдиного податку.
ЄСВ за період відпустки треба сплачувати!
Фізособи-«єдинники» зобов’язані сплачувати ЄСВ за себе самостійно (п. 4 ч. 1 ст. 4 Закону про ЄСВ). І такий ЄСВ підприємці-«єдинники» мають сплачувати незалежно від того, одержували вони дохід, чи ні, у розмірі мінімального страхового внеску.
Закон про ЄСВ не містить норми про звільнення фізосіб-«єдинників» від сплати ЄСВ на період їх відпустки.
Отже, перед відпусткою перевірте, чи не потрібно сплатити ЄСВ за минулий квартал. Граничний строк його сплати до 20 числа місяця, що настає за кварталом, за який сплачується ЄСВ (пп. 2 п. 6 розд. IV Інструкції про порядок нарахування і сплати ЄСВ). Але краще не чекати спливу такого граничного строку, а сплатити ЄСВ та їхати відпочивати спокійно.
Нагадуємо, що про розміри ЄСВ, які треба сплачувати підприємцям у 2018 році, ми детально розповідали тут>>