29 березня 2019 року у Верховній Раді зареєстровано проект Закону №10196 "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів".
Метою законопроекту є удосконалення системи обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів та приведення захисту потерпілих у дорожньо-транспортних пригодах до вимог законодавства Європейського Союзу.
Що пропонується?
1) Поетапно підвищити розміри страхових сум до рівня країн Європейського Союзу.
2) Запровадити укладення договору обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів у електронній формі.
3) Передбачити перехідний етап, який дозволить після початку дії Закону забезпечити можливість укладання договору обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів як у електронній, так і у паперовій формах. Це надасть час для адаптації та пристосування до електронної форми договору як споживачів страхових послуг, так і інших учасників ринку.
4) Удосконалити порядок контролю за наявністю договору обов’язкового страхування, укладеного в електронній формі, передбачивши, що представники органів контролю матимуть право доступу до централізованої бази даних МТСБУ для перевірки наявності та чинності договору обов’язкового страхування цивільно–правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.
5) Уточнити процедуру перевірки Державною прикордонною службою полісів цього виду страхування та сертифікатів «Зелена картка».
6) Запровадити поступову дерегуляцію визначення страхового платежу від встановленого Уповноваженим органом до ринкового після переходу до розмірів страхових сум, що відповідають європейським стандартам.
7) Запровадити систему прямого врегулювання страхових випадків, при якій страховик, який застрахував цивільно-правову відповідальність потерпілого, виконує обов'язки страховика, який застрахував цивільно-правову відповідальність особи, яка завдала шкоду (у частині здійснення страхового відшкодування у зв’язку з пошкодженням або фізичним знищенням транспортного засобу потерпілого).
Подальші взаємовідносини між страховиком потерпілого та страховиком винного мають регулюватись відповідним положенням, прийнятим Загальними зборами МТСБУ. Так як це питання стосується господарської діяльності та взаємодії учасників ринку, і з точки зору дерегуляції доцільно надати право регулювати такі відносини ринку, а не державі. А отже, повне запровадження системи прямого урегулювання як обов’язкового для всіх страховиків відбудеться після прийняття відповідного рішення Загальними зборами МТСБУ;
8) Удосконалити порядок врегулювання страхових випадків шляхом спрощення процедури повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, запровадження чіткої регламентації та часових меж для прийняття рішення про страхову здійснення страхового відшкодування та його виплати.
10) Скоротити з 90 до 60 днів базовий строк, протягом якого страховик зобов’язаний прийняти рішення стосовно здійснення страхової виплати, передбачивши випадки, коли цей термін може скорочуватися до 10 днів, а також вичерпно визначити умови та межі подовження такого строку.
11) Регламентувати порядок оцінювання розміру збитків потерпілого шляхом запровадження звіту про збиток - документа, який підтверджує розмір оціненого збитку.
12) Привести розмір моральної шкоди у відповідність із судовою практикою. Пропонується підвищити її розмір до 25 мін. зп. (80 тис. грн).
13) Упорядкувати коригуючі коефіцієнти (перенести «бонус-малус» до прикінцевих положень на термін до впровадження з 2025 році дерегуляції тарифоутворення).
14) Виключити норми про франшизу одночасно з початком першого етапу дерегуляції тарифоутворення. Практика показує, що фактично це прямий збиток потерпілого. Отримати цю суму з винуватця можливо тільки при його добрій волі, або через суд (що часто позбавлено сенсу через складність та вартість процедури).
15) Запровадити виплату відшкодувань потерпілим без урахування зносу вже через рік після початку першого етапу дерегуляції тарифоутворення, що принципово змінить якість страхової послуги та дозволить потерпілому повністю відшкодувати вартість відновлювального ремонту.
16) Встановити пряму заборону страховим агентам продавати поліси страховиків, які втратили право здійснювати цей вид страхування.
17) Підвищити відповідальність страховика за порушення строків виплати страхового відшкодування (регламентної виплати) з вини страховика особі, яка має право на отримання такого відшкодування.
18) Врегулювати механізм компенсації страховиком витрат особи, відповідальність якої застрахована.
19) Визначити додаткові підстави для здійснення МТСБУ регламентних виплат за договорами обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності, зокрема здійснення МТСБУ виплати за шкоду життю та здоров’я потерпілих - пасажирів транспортних засобів учасників дорожньо-транспортної пригоди.
20) Прискорити виплати потерпілим за страховиків, які пішли з ринку.
МТСБУ зобов’язується за рахунок коштів фонду захисту потерпілих відшкодовувати шкоду у випадках, якщо страховик, який втратив членство в МТСБУ із закінченням строку, визначеного Законом для прийняття рішення щодо здійснення страхового відшкодування, не прийняв відповідного рішення або прийняв рішення про здійснення страхового відшкодування, але не виплатив його, а також у разі порушення провадження у справі про банкрутство такого страховика чи якщо такий страховик є ліквідованим – для виконання його зобов'язань за внутрішніми договорами страхування. Така норма дозволить потерпілому отримувати страхове відшкодування вчасно у випадку зволікання страховика або його неплатоспроможності, не чекаючи роками завершення процедури банкрутства.
21) Уточнити перелік осіб, які мають право на отримання страхового відшкодування, та документів, що посвідчують таке право. Такі зміни спрямовані на запобігання зловживань з переуступленням прав вимоги до фондів МТСБУ.
22) Визначити мінімальний розмір базового гарантійного внеску до централізованого страхового резервного фонду захисту потерпілих у дорожньо-транспортних пригодах в розмірі 5 млн грн замість суми, еквівалентної 500 тис. євро, а мінімальний розмір базового гарантійного внеску до централізованого страхового резервного Фонду страхових гарантій – в розмірі 10 млн грн замість суми, еквівалентній 1 млн євро;
23) Імплементувати вимоги Євродирективи в частині створення єдиного інформаційного центру, до якого може звернутись будь-яка особа (безвідносно того, в якій страховій компанії вона застрахована) з метою консультації та отримання інформації. Пропонується надати такі права та функції МТСБУ, як саморегулівній організації учасників ринку;
24) Посилити систему контролю роботи МТСБУ шляхом визначення необхідності проведення зовнішнього аудиту на щорічній основі.
25) Підвищити рівень державного нагляду за дотриманням страховиками та МТСБУ положень про централізовані страхові резервні фонди шляхом введення функції Уповноваженого органу затверджувати їх з подальшим юстуванням, що надасть право Уповноваженому органу контролювати їх виконання.
26) Підвищити штрафи за відсутність чинного договору цього виду страхування через 2 роки після набрання Законом чинності.
27) Узгодити термінологію Закону з Цивільним кодексом України з врахуванням судової практики з метою недопущення неоднозначного трактування норм Закону судами.
28) Структурно узгодити норми Закону, що зробить його зручнішим для застосування як страховиками, так і споживачами страхових послуг, що є надзвичайно важливим з огляду на те, що цей вид страхування стосується дуже широкого кола осіб.
У разі прийняття цей Закон набере чинності через шість місяців з дня його опублікування (крім деяких норм).
