ЮРЛІГА розповідає, що проект закону «Про повну загальну середню освіту», що доповнює Закон «Про освіту» і дає механізми для реалізації реформи «Нова українська школа» для учнів, учителів, батьків та освітніх управлінців, Уряд подав на розгляд Верховної Ради України. Відповідне рішення КМУ прийняв 13 березня 2019 року на своєму засіданні. Зазначений законопроект на засіданні Уряду презентувала Міністр освіти і науки Лілія Гриневич.
Міністр розповіла про основні новації законопроекту, згрупувавши їх блоками: новації, що створюють нові можливості для учнів, новації для вчителів, для батьків та освітніх управлінців.
Учням документ пропонує реальні механізми визначення власної освітньої траєкторії. Для учнів з особливими освітніми потребами побудова такої траєкторії – можливість для успішної інтеграції у життя звичайної школи. Для дітей, які серйозно навчаються ще поза школою, – це можливість зарахувати отримані не в закладі знання. Для учнів, які перебувають на домашньому навчанні, цей механізм дасть змогу просто та безпечно зарахувати свої навчальні досягнення та отримати документ про повну загальну середню освіту.
Для роботи за індивідуальною траєкторією учень та/або його батьки повинні будуть звернутися із заявою у школу. Під це створюватимуть індивідуальний навчальний план, який писатимуть разом педагоги, батьки та учень, схвалюватиме педрада та затверджуватиме директор.
Далі для підтвердження знань з предметів, які здобуваються поза закладом, проводиться звичайне річне оцінювання чи ДПА.
Якщо ж йдеться про підтвердження результатів за домашньою формою, школяру потрібно буде здавати семестровий контроль (тобто 2 на рік).
Передбачено й розвиток нового освітнього простору. Проект визначає, що медіатеки та ресурсні кімнати, які показали високу ефективність як для навчання дітей з особливими освітніми потребами, так і для інших дітей, найближчим часом мають стати нормою для шкіл.
Діти на тривалому стаціонарному лікуванні завдяки прийняттю цього документа отримають захищене законом право здобувати освіту в медзакладах.
2 адаптаційні цикли навчання – 1 – 2 клас та 5 – 6 клас, що також передбачені законопроектом, дадуть змогу надати додаткову підтримку дітям у найбільш вразливі періоди шкільного життя.
Ще один механізм, який дає дітям цей законопроект, реальний вибір предметів варіативної складової. Законопроект дає можливість створювати міжкласні групи для вивчення вибіркових предметів, коли дисципліну слухає не один клас, а збірна група з учнів класів однієї паралелі та суміжних класів.
Міністерство та Уряд пропонують три моделі для дітей, що вчаться у школах з мовою навчання національних меншин.
Перша модель передбачена для корінних народів України, що не проживають у мовному середовищі своєї мови та не мають держави, яка цю мову захищала б та розвивала (найперше йдеться про кримських татар). Для них у першу модель закладено навчання мовою корінного народу з 1 до 11 (12) класу поряд з ґрунтовним вивченням української мови.
Друга модель для шкіл з мовою навчання національних меншин, мови яких належать до мов ЄС. Залежно від мовної групи та мовного середовища проживання, використання цієї моделі може бути різне, але основи такі:
– материнською мовою, поряд з вивченням державної, вони навчатимуться у початковій школі;
– у 5 класі не менше 20% річного обсягу навчального часу має почати викладатись українською з поступовим збільшенням обсягу, щоб у 9 класі досягти позначки не менше 40% предметів з вивченням державною мовою;
– зі старшої школи не менше 60% річного обсягу навчального часу в цих закладах має читатися державною мовою.
Третя модель працюватиме для решти національних громад України. Вона стосується нацменшин, мова яких належить до однієї з українською мовної сім'ї, а також що проживають переважно в середовищі власної мови (російська мова). Там початкова школа також буде мовою меншини разом із вивченням української, а з 5 класу не менше 80% навчального часу читатиметься державною мовою.
Законопроект також дає для вчителів реальну педагогічну автономію у створенні програм, розробці власної системи оцінювання та заохочення учня (зі створенням шкали переведення у 12-бальну шкалу), підвищенні кваліфікації за власним вибором та за кошт держави.
Документ також передбачає більше доплат для вчителів, зокрема від 10 до 20% від зарплати за завідування ресурсними кімнатами, кабінетами інформатики та спортивними залами. До цього ж вони зможуть отримувати додаткові доплати, які завдяки закону зможе встановлювати засновник закладу.
Ще одна новація для вчителів – запровадження педагогічної інтернатури. Педінтернатура передбачатиме, що молодий вчитель, прийшовши в заклад після навчання, отримає наставника, який його консультуватиме. При цьому наставник за це отримуватиме 20 % доплату до зарплати та буде особисто зацікавлений в успіху молодого вчителя.
У проекті передбачено безпечне середовище для дітей. Документ визначає, що всі вчителі пройдуть курси підготовки з домедичної допомоги. Також батьки дітей з особливими освітніми потребами отримають можливість супроводжувати своїх дітей на уроках.
Завдяки законопроекту батьки також отримають право ініціювати проведення позапланового інституційного аудиту закладу освіти. Ідеологія такої перевірки змінена – вона направлена передусім на підтримку та захист школи та всіх учасників освітнього процесу.
Свої переваги отримають й освітні управлінці. Так, згідно із Законом «Про освіту» директор може займати свою посаду не більше 2 термінів по 6 років поспіль в одному закладі. У цьому проекті з урахуванням пілотування різних видів конкурсного відбору директорів було вирішено, що колектив школи та батьки відіграватимуть дорадчу роль під час виборів, але сам конкурс проводитиме незалежна комісія. Також обов'язковою є відеотрансляція та відеофіксація відбору.
