Південно-східне міжрегіональне управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) розповідає, що згідно зі ст. 44 Закону України «Про нотаріат», нотаріус визначає обсяг цивільної дієздатності фізичних осіб і перевірку цивільної правоздатності та дієздатності юридичних осіб, перевірку повноважень представника фізичної або юридичної особи.
Для врегулювання питання встановлення дієздатності особи існує декілька підходів – медичний та юридичний. Медичний передбачає встановлення безпосереднього стану особи на момент вчинення нотаріального правочину (наприклад – вживання алкоголю, наркотичних засобів або психічний розлад). Юридичний підхід передбачає встановлення нотаріусом юридичних фактів щодо обмеження дієздатності чи визнання особи недієздатною.
У разі наявності у нотаріуса сумнівів щодо обсягу цивільної дієздатності фізичної особи, яка звернулася за вчиненням нотаріальної дії, нотаріус зобов’язаний звернутися до органу опіки та піклування за місцем проживання відповідної фізичної особи для встановлення факту відсутності опіки або піклування над такою фізичною особою.
Повна цивільна дієздатність має своє відображення у двох критеріях, а саме:
- Досягнення вісімнадцяти років, крім випадків встановлених ч. 2 ст. 36 ЦКУ та ч. 1, 3, ст. 35 ЦКУ – ці частини вказують на надання повної цивільної дієздатності неповнолітній особі.
- Здатність усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними.
Не слід забувати, що оголошення неповнолітнього повністю дієздатним проводиться за рішенням органу опіки та піклування (лише за згодою батьків, або піклувальника), а в разі відсутності такої згоди – за рішенням суду. Нотаріус має право запитати даний документ (рішення суду, або органу опіки та піклування), якщо в нього виникнуть сумніви в повній дієздатності особи, при вчиненні нею нотаріальних дій.
Якщо встановити вік особи можливо, то з встановленням здатності усвідомлювати значення своїх дій та здатністю керувати ними виникають питання, адже не всі захворювання, що тягнуть за собою обмеження дієздатності чи недієздатність, мають відображення на поведінці людини та можуть викликати сумніви у нотаріуса щодо дієздатності фізичної особи. Наприклад, людина хвора на шизофренію та визнана за рішенням суду недієздатною, у деякі проміжки часу свого захворювання складає враження людини, що не страждає психічними розладами та здатна усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними.
Схожа ситуація може виникнути з особою цивільна дієздатність якої є обмеженою. Наприклад, фізична особа яка зловживає спиртними напоями та за рішенням суду визнана обмежено дієздатною, не завжди перебуває у стані алкогольного сп’яніння та має вираженні ознаки того, що в неї є така залежність.
Дані особливості у визначенні обсягу дієздатності фізичної особи нотаріусом можуть стати у нагоді для шахраїв. Від того, що нотаріусу складно точно визначити дієздатність особи – стається багато спірних ситуацій, в яких справа може доходити до суду. Наприклад, нотаріус посвідчив договір купівлі-продажу нерухомого майна, між його продавцем (який виявився недієздатною особою) та покупцем. Але, через деякий час, до нового власника прийшли з вимогою звільнити квартиру, посилаючись на те, що особа, яка вчинила цей правочин є недієздатною. Так, в дію вступає ст. 226 ЦКУ, де вказані правові наслідки вчинення правочину недієздатною фізичною особою. Правочини, які вчинені недієздатною фізичною особою, є нікчемними.
У підсумку, слід зауважити, що при визначенні нотаріусом обсягу цивільної дієздатності фізичних осіб, для попередження негативних наслідків, необхідно застосовувати медичний та юридичний підхід.
***
УВАГА!
Тепер ви можете читати бухгалтерські новини від «Дебету-Кредиту» у Telegram та VIBER. Приєднуйтесь і дізнавайтесь найважливіші новини першими!