Як вдосконалити процес реєстрації РРО: огляд податківців

«Вісник. Офіційно про податки»

Нагадаємо, що Законом про РРО обов’я­зок щодо застосування РРО пок­ладено на:

• суб’єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції у готівковій та/або безготівковій формі при продажу товарів (наданні послуг), а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу;
• уповноважені банки, що здійснюють операції з купівлі-продажу іноземної валюти;
• суб’єктів господарювання, які здійснюють операції з купівлі-продажу іноземної валюти на підставі агентських угод з уповноваженими банками.

Отже, обов’язок застосовувати РРО поширюється на суб’єктів великого, середнього та малого підприємництва, у тому числі мікропідприємництва (за винятком платників єдиного податку першої групи, крім платників, що здійснюють реалізацію технічно складних побутових товарів).

Слід зауважити, що висока вартість РРО та витрати на їх обслуговування (послуги екваєра, ЦСО) здебільшого демотивують суб’єктів середнього та особливо малого підприємництва щодо їх придбання, і, як негативний наслідок, відбувається ухилення від сплати податків, розвиток недобросовісної конкуренції.

Досвід інших країн свідчить, що сучасні розробки у сфері виробництва касової техніки, програмного забезпечення повною мірою забезпечують фіскалізацію розрахункових операцій, передачу звітної інформації до контролюючих органів, при цьому задовольняють технічні та цінові потреби платників податків залежно від їх можливостей.

У зв’язку з цим Мінфіном спільно з ДФС ініційовано питання щодо необхідності удосконалення діючої системи реєстрації та застосування РРО.

У чому полягає удосконалення

Перш за все у спрощенні процедури реєстрації РРО та у створенні умов для застосовування суб’єктами господарювання разом з традиційними РРО пристроїв широкого вжитку (планшети, смартфони, ноутбуки, комп’ютери тощо), удосконалених комп’ютерно-касових систем, програмних та програмно-технічних комплексів (новітні моделі), які здатні виконувати функцію реєстрації розрахункових операцій.

Кінцевою метою такого удосконалення є створення інноваційної електронної системи e-Receipt, засобами якої запрова­д­жуватимуться онлайн-реєстрація та електронний чек, дані якого зможуть використовувати суб’єкти господарювання, покупці, контролюючі органи.

Які заходи вживаються

Удосконалення діючої системи реєстрації та застосування РРО проводитиметься шляхом нормативно-правового врегулювання змін і приведення програмного забезпечення ДФС у відповідність із прийнятими нормативно-правовими актами.

Прийняття Постанови №496, якою внесено зміни до Порядку технічного обслуговування та ремонту реєстраторів розрахункових операцій, створило правові підстави для спрощення діючої процедури реєстрації РРО шляхом запровадження елект­ронного документообігу між суб’єктами господарювання, виробниками, ЦСО РРО та контролюючими органами, запровад­ження ведення ДФС реєстру екземплярів реєстраторів розрахункових операцій, реєстру цент­рів сервісного обслуговування реєстраторів розрахункових операцій.

З 02.07.2018 р. відповідно до Постанови № 472 розпочато експериментальний проект, під час якого вивчатиметься можливість застосування новітніх моделей програмних та/або прог­рамно-технічних комплексів, призначених для реєстрації розрахункових операцій (далі — новітня модель комплексу), як РРО.

Усім виробникам (постачальникам) та користувачам новітніх моделей комплексів, які виявили заінтересованість щодо експериментального проекту, надано змогу взяти участь у ньому.

Обов’язковою умовою для новітніх моделей комплексів, які тестуватимуться під час експерименту, є забезпечення ними фіскальної функції та передача звітної інформації до ДФС

На етапі експериментального проекту випробовуватиметься можливість ре­єстрації РРО за спрощеною процедурою (лише на підставі реєстраційної заяви без додатків), передачі-отримання даних від РРО засобами удосконаленого програмного забезпечення, наявного в ДФС, а також вивчатиметься на практиці можливість застосування новітніх моделей комплексів для реєстрації розрахункових опе­рацій.

У цей самий період ДФС розроблятиметься нова інноваційна система e-Receipt (електронний чек), засобами якої стануть можливими онлайн-реєстрація та онлайн-передача звітної інформації від пристроїв, що реєструють розрахункові операції, до ДФС.

Слід звернути увагу, що увесь процес від реєстрації до використання контрольно-звітної інформації пристроїв усіма учасниками відносин у сфері розрахункових операцій буде автоматизованим.

По мірі впровадження експериментального проекту буде підготовлено висновки щодо застосування новітніх РРО та необхідності внесення змін до відповідних законодавчих і нормативно-правових актів.

Успішна дослідна експлуатація новітніх моделей комплексів та експлуатація удосконаленого програмного забезпечення стануть передумовою для широкомасштабного застосування новітніх РРО та впровадження у промислову експлуатацію системи e-Receipt.

Таким чином, проведення такого експерименту є першим кроком на шляху до спрощення процедури реєстрації та подальшого запровадження онлайн-реєстрації, переходу на якісно новий рівень використання суб’єктами господарювання пристроїв, що забезпечують реєстрацію розрахункових операцій.

Що передбачає система e-Receipt

Слід зауважити, що інноваційна електрон­на система e-Receipt передбачає:

• можливість використання новітніх моделей комплексів та їх миттєву фіскалізацію;
• можливість використання контрольно-звітної інформації, що передається від пристрою (чеки) суб’єктами господарювання, для самоконтролю та громадянами для захисту їх прав як споживачів;
• відмову від друку паперових чеків;
• відмову від послуг інформаційного екваєра;
• безкоштовне програмне забезпечення та інтерфейси користувачів — суб’єктів господарювання та покупців;
• створення центру супроводження бізнесу, який включатиме адміністраторів серверного обладнання та службу підтримки користувачів;
• цілодобову доступність користувачів до системи, можливість їх обслуговування у режимі 24/7/365.

Отже, заходи, що на сьогодні здійснюються ДФС для вдосконалення процедур реєстрації і застосування РРО, спрямовано на дерегуляцію відносин між державою та бізнесом у сфері застосування РРО, адже створення нової системи з досить широким функціоналом стане не тільки ефективним інструментом контролю за проведенням розрахункових операцій з боку держави, а й зручним електронним сервісом для користувачів РРО та громадян-покупців.