• Посилання скопійовано

Витрати для потреб підприємства за допомогою картки «ключ до рахунку»

Наразі все більше популярності набирає такий платіжний засіб як картка «ключ до рахунку». Розповісти про податкові наслідки використання такої картки взялися податківці в інформаційно-довідковому ресурсі «ЗІР»

Витрати для потреб підприємства за допомогою картки «ключ до рахунку»

Корпоративна картка чи картка-ключ?

Перш за все варто звернути увагу, що карта «ключ до рахунку» та корпоративна платіжна картка – поняття хоч і близькі, проте зовсім не тотожні.

Корпоративна платіжна картка є іменною — емітується на довірену особу СГД і дає такій особі можливість розпоряджатися коштами СГД, які перебувають на корпоративному рахунку в банку, до якого емітована ця платіжна картка. Отже, така картка дає можливість користуватися коштами на окремому рахунку в банку, на який перераховуються кошти спеціально для подальшого їх використання довіреною особою. Втім, право власності на ці кошти залишається у того, хто їх на корпоративний рахунок перераховує. І за потреби, за розпорядженням цієї особи, ці кошти можуть бути повернені на її поточний рахунок. Докладно про користування цими картками ми писали тут , а «Вісник» - ось тут>> 

Своєю чергою, картка-ключ до рахунку не вимагає створення окремого рахунку. Вона надає можливість здійснювати розрахунки безпосередньо з поточного рахунку підприємства. Це доволі зручно, адже відпадає необхідність здійснювати перерахування з одного рахунку на інший. Але статус такого платіжного засобу в законодавчих актах досі чітко не врегульований, тому його використання викликає доволі багато питань.

Про можливість використання такого платіжного засобу намагались дати відповідь податківці на ресурсі «ЗІР» (категорія 109.15).

 

Картка-ключ до рахунку: як її використовувати?

Вище ми зазначали, що корпоративна картка та картка-ключ – це різні картки. До того ж, правила застосування карток-ключів чітко законодавчо не визначено (це визнають і самі податківці). Тому, зважаючи на неврегульований статус такого платіжного засобу, його використання несе певні ризики.

Податківці нагадали, що згідно з п. 20 Положення №148 фізособи – довірені особи підприємств – юросіб, які відповідно до законодавства України одержали готівку з поточного рахунку із застосуванням корпоративного електронного платіжного засобу або особистого електронного платіжного засобу, використовують її за призначенням без оприбуткування в касі.

Зазначені довірені особи подають до бухгалтерії установи/підприємства звіт про використання готівки разом із підтвердними документами в установлені строки і порядку, визначені для підзвітних осіб законодавством України, а також документи про одержання готівки з поточного рахунку (чек банкомата, копія видаткового ордера, довідки за встановленими формами, сліп, квитанція торговельного термінала) разом з невитраченим залишком готівки. 

 

Однак чи можна ці правила застосовувати щодо карток-ключів?

Обережні податківці чіткої відповіді на це питання (та й взагалі щодо можливості використання такого платіжного засобу) не дають. Єдине, що радять податківці, це звернутись до Національного банку як до розробника Положення № 148 для отримання роз’яснень.

 

А що робити платникам, які використовують картку-ключ вже зараз?

Вважаємо, що кошти, отримані (або витрачені) за допомогою картки-ключ до рахунку, є такими, що видані певній особі під звіт (звісно, якщо така особа не є підприємцем – власником цього рахунку та коштів на ньому).

На оприбуткуванні таких коштів перед тим, як їх витрачати, наразі податківці не наполягають (хоча, можливо, що після того, як НБУ надасть свої роз’яснення, вони свою позицію змінять). Поки що, оскільки немає інших варіантів та роз’яснень, можна застосовувати ті правила, які встановлені для корпоративних карток.

Відповідно до пп. 170.9.2 ПКУ Звіт про використання коштів, виданих на відрядження або під звіт (або авансовий звіт), подається роботодавцю до закінчення п'ятого банківського дня, що настає за днем, у якому платник податку:

  • завершує відрядження;
  • завершує виконання окремої цивільно-правової дії за дорученням та за рахунок особи, що видала кошти під звіт.

Також варто звернути увагу, що видача підзвітній особі готівки під звіт проводиться за умови звітування нею у встановленому порядку за раніше отримані під звіт суми.

 

Висновок:

Все ж таки, хоча цей платіжний засіб і зручний, та, зважаючи на його неврегульований статус, не варто поспішати ним користуватися у діяльності підприємства.

Якщо ж цього не уникнути, то перш ніж застосовувати, варто звернутися до НБУ та отримати чіткі роз’яснення, як карткою-ключ можна користуватися (і на підставі якого нормативного акту це є легальним). Та чи можна при цьому користуватися правилами, встановленими для корпоративних карток щодо оприбуткування та звітування за коштами, отриманими (витраченими) з рахунку за допомогою карток-ключів. Лише докладна відповідь від НБУ поставить крапку у всіх цих питаннях.

Автор: Станіслав Горбовцов

Джерело: «Дебет-Кредит»

Рубрика: Держрегулювання/Готівковий обіг та каса

Зверніть увагу: новинна стрічка «Дебету-Кредиту» містить не тільки редакційні матеріали, але також статті сторонніх авторів, роз'яснення співробітників фіскальної служби тощо.

Дані матеріали, а також коментарі до них, відображають виключно точку зору їх авторів і можуть не співпадати з точкою зору редакції. Редакція не ідентифікує особи коментаторів, не модерує тексти коментарів та не несе відповідальності за їх зміст.

30 днiв передплати безкоштовно!Оберiть свiй пакет вiд «Дебету-Кредиту»
на мiсяць безкоштовно!
Спробувати

Усі новини рубрики «Готівковий обіг та каса»