Коментар до ІПК ДПСУ від 26.07.2021 р. №2887/ІПК/99-00-07-05-01-06
Розрахункова операція – це приймання від покупця готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо за місцем реалізації товарів (послуг), видача готівкових коштів за повернутий покупцем товар (ненадану послугу), а у разі застосування банківської платіжної картки – оформлення відповідного розрахункового документа щодо оплати в безготівковій формі товару (послуги) банком покупця або, у разі повернення товару (відмови від послуги), оформлення розрахункових документів щодо перерахування коштів у банк покупця (ст. 2 Закону №265).
При цьому на суб’єкта господарювання пп. 1, 2 ст. 3 Закону №265 покладається обов’язок надавати особі, яка отримує або повертає товар(послугу), включаючи ті, замовлення або оплата яких здійснюється з використанням мережі Інтернет, при отриманні товарів (послуг) в обов’язковому порядку розрахунковий документ встановленої форми та змісту на повну суму проведеної операції.
Оформлення накладеного платежу через РРО
Відповідно до вищезазначеного, податківці у ІПК від 26.07.2021 р. №2887/ІПК/99-00-07-05-01-06 роз’яснюють, що разі доставки товару поштою (кур'єрською службою) та проведення розрахункових операцій з відстроченням платежу або в кредит (тобто в тому числі і «накладений» платіж), необхідно забезпечити надання покупцеві разом з товаром розрахункового документа встановленої форми та змісту з позначенням у ньому форми оплати «кредит/післяплата/відстрочка платежу».
Зауважимо, що це вже не перший випадок коли податківці озвучують схожий підхід.
Тобто незважаючи на те, що при накладеному платежі кошти на рахунок зайдуть безготівково від фінансового посередника, продавець має надати покупцю розрахунковий документ – чек, що підтверджує придбання товару.
Водночас при подальшому отриманні коштів на свій рахунок від компанії-перевізника продавець додаткових розрахункових документів (про надходження оплати) не створює. Розрахунковий документ про отримання коштів у такому разі видає фінансова компанія - посередник, а покупцю оплата надходить безготівково шляхом перерахуванням з рахунку на рахунок.
Аналогічна ситуація і у випадку, коли доставка товару здійснюється найманим транспортом. Продавець разом з товаром передає через найманого перевізника розрахунковий документ на повну суму проведеної розрахункової операції зі зазначенням, зокрема, форми, якою здійснено остаточну оплату.
Покупець самостійно оплачує після оприбуткування товару
Якщо у випадку накладеного платежу на оплату обов’язку складання розрахункового документу не виникає, то у разі якщо покупець самостійно оплачує товар - є нюанси.
Зокрема, у коментованій консультації податківці акцентують увагу, що обов'язок суб'єкта господарювання застосовувати РРО/ПРРО при отриманні оплати за товари (послуги) залежить не від форми оплати, а виникає відповідно до способу її здійснення:
- якщо оплату здійснено через банківські системи обслуговування за умови використання споживачем, як можливого способу оплати, лише реквізитів розрахункового рахунку у форматі IBAN Registry:2009, NEQ, ДСТУ-Н 7167:2010, або за рахунком-фактурою, що є аналогічною тим, що здійснені за допомогою відділень банківських установ, то застосовувати РРО не потрібно, оскільки відсутні ознаки розрахункової операції;
- якщо товар оплачується за допомогою реквізитів ЕПЗ (тобто номера картки), то кошти на рахунок продавця будуть надходити від еквайра, а не з розрахункового рахунку держателя ЕПЗ. Відповідно така операція буде вважатися і потребуватиме застосування РРО.
При цьому не має значення спосіб здійснення покупцем такої оплати. Крім того, еквайр самостійно визначає порядок обліку торговців, з якими він має укладені договори, а можливість ідентифікації оплат, здійснених за допомогою платіжного сервісу, має забезпечуватись фінансовим партнером (посередником в контексті звернення), який фактично надає інформацію про перекази на рахунки продавця, методом формування для такого платника персоналізованої виписки про рух коштів на його рахунках.
Детальніше про класифікацію надходжень на рахунок в частині застосування РРО ми писали тут та тут.
Оформлення повернення коштів
Аналогічний підхід застосовується і до використання РРО при поверненні покупцю передоплати:
- у разі повернення коштів замовнику з використанням ЕПЗ (тобто за номером карти) продавцю необхідно забезпечити надання/відправлення йому відповідного розрахункового документа, що засвідчить повернення коштів (із зазначенням форми, якою здійснюється повернення коштів);
- якщо повернення коштів заявнику буде здійснено через банківські системи обслуговування за умови використання реквізитів розрахункового рахунку у форматі IBAN, то РРО/ПРРО застосовувати не потрібно.
Як діяти, якщо кошти надійшли в позаробочий час?
На це питання податківці надавали відповідь і раніше (зокрема, тут та тут) і їхня позиція не змінилась.
У випадку отримання оплати за замовлений споживачем товар (через інтернет) у позаробочий час, яка здійснена з використанням ЕПЗ продавця, РРО/ПРРО слід застосовувати на підставі виписки фінансової установи про надходження коштів не пізніше наступного робочого дня, з дотриманням хронології здійснення розрахункових операцій.
Щодо відображення таких сум у складі доходу та відповідно декларації платника ЄП, то податківці відповіли доволі розмито, зазначивши, що до декларації ФОП - платника ЄП включаються всі надходження в готівковій та безготівковій формі, отримані з 1 січня по 31 грудня звітного року в результаті господарської діяльності.
Розглянемо це питання трохи детальніше. Згідно з п. 292.6 ПКУ датою отримання доходу платника ЄП є дата надходження коштів платнику єдиного податку у грошовій (готівковій або безготівковій) формі, дата підписання платником єдиного податку акта приймання-передачі безоплатно отриманих товарів (робіт, послуг).
Приймання оплати з використанням ЕПЗ є безготівковим платежем (незважаючи на те, що це розрахункова операція), а тому датою доходу буде фактично дата надходження таких коштів на рахунок продавця. Тому, незважаючи, що сам продаж товару може бути в одному періоді (наприклад, 31 грудня), але оплата фактично надійде на рахунок (і відповідно виникне дохід) вже у наступному.
Чи потрібно продавцеві реєструвати пересувний ПРРО?
Податківці зазначають, що відповідно до розділу II Порядку №317 ПРРО реєструються на об'єкт оподаткування чи об'єкт, пов'язаний з оподаткуванням суб'єкта господарювання (тобто автомобіль).
У даному ж випадку об'єкт (транспортний засіб) належить і використовується іншим суб'єктом господарювання (стороннім вантажним перевізником), а отже продавець не може зареєструвати ПРРО на такий транспортний засіб.
Тож продавець має лише зареєструвати РРО/ПРРО на адресу виробництва та при доставці товару замовнику забезпечити надання йому відповідного розрахункового документа (вклавши в посилку з товаром).
***
Читайте також:
- Фізособа-«єдинник» зареєстрував РРО, але отримав дохід менше 1 млн 320 тис грн: чи можна скасувати реєстрацію РРО?
- Чи може фізособа-«єдинник» при перевезенні пасажирів не застосовувати РРО?
- Яка сума вважається доходом фізособи-«єдинника» у разі здійснення розрахунків через платіжні термінали?
- Фізособа-«єдинник» не застосовує РРО: які документи вона має надавати покупцям?
- В яких випадках ФОП-«єдинник» не застосовує РРО/ПРРО?
***
УВАГА!
Тепер ви можете читати бухгалтерські новини від «Дебету-Кредиту» у Telegram та VIBER. Приєднуйтесь і дізнавайтесь найважливіші новини першими!