Главная Все новости Госрегулирование Законы и подзаконные акты

Как ВРУ улучшила инвестклимат в Украине?

С 17 октября вступили в силу изменения, внесенные Законом №132 в некоторые законодательные акты о стимулировании инвестиционной деятельности. В целом все они преимущественно сводятся к новым правилам регистрации бизнеса и ведения хоздеятельности. Попробуем очертить уже действующие изменения и их применение на практике

Модельний статут – чого очікуємо?

Очікуємо ми змін до реєстраційної заяви форми №1, яка подається для державної реєстрації юридичної особи чи громадського формування.

Зазначимо, що тим, хто вже встиг перейти на модельний статут, а саме подати документи державному реєстратору до 16.10.2019 р. включно, вважаємо, пощастило. Адже ті, хто починаючи з 17.10.2019 р. планують перейти на модельний статут, повинні підготуватися до нових вимог щодо оформлення документів.

Так, відтепер ст. 11 Закону про ТОВ/ТДВ доповнено ч. 7 – 11, які передбачають, що модельний статут у розумінні різних редакцій його положень є багатоваріантним.

Нагадаємо, що раніше багатоваріантність модельного статуту була доступною лише користувачам електронного сервісу, які подавали такі документи державному реєстратору зі застосуванням ЕЦП (тепер – КЕП).

Ті, хто подали паперові документи до ЦНАП, іншим суб'єктам державної реєстрації, мали можливість обрати лише найпростіший варіант модельного статуту (так званий варіант «за замовчуванням»).

Зміни за Законом №132 зрівняли права для всіх способів подання документів про обрання або перехід юрособи на діяльність на підставі модельного статуту.

 

Зверніть увагу! Відтепер різні положення модельного статуту, які доступні абсолютно всім, буде позначено відповідним цифровим кодом для кожної редакції його положень. А така спецідентифікація надає право змінювати й самі редакції положень статуту у будь-який час за спецідентифікатором – цифровим кодом.

 

Зазначимо, що станом на дату набрання чинності Законом №132 до форм реєстраційних заяв, затверджених наказом Мін'юсту від 18.11.2016 р. №3268/5 (зокрема, до форми №2, яка подається у разі переходу на модельний статут), змін не внесено. Тож перед поданням документів держреєстратору зверніть увагу, чи не змінилися ці форми.

Зазнали змін і вимоги до змісту рішень (протоколів) про обрання модельного статуту або його редакції (обрання іншого цифрового коду).

При заснуванні ТОВ державному реєстратору слід подати:

  1. рішення засновників про створення ТОВ та обрання модельного статуту, підписи засновників на якому посвідчуються нотаріально;
  2. заповнену реєстраційну заяву форми №1.

 

Обов'язкові вимоги до рішення:

1) найменування товариства, що діє на підставі модельного статуту;

2) склад засновників (учасників),

3) розмір статутного капіталу, розмір часток у статутному капіталі кожного з учасників;

4) спосіб внесення ними вкладів (у грошовій та/або негрошовій формі).

 

Законом №132 запроваджується новий спосіб обрання спрощеної системи оподаткування, реєстрації платника ПДВ або включення новоствореної ЮО до реєстру неприбуткових установ та організацій. Замість окремих копій заяв достатньо буде відповідної позначки у реєстраційній заяві форми №1.

 

Важливо! У разі обрання спрощеної системи оподаткування потрібно враховувати, що всі КВЕДи, які при створенні ЮО буде зазначено у реєстраційній заяві, очевидно, автоматично переноситимуться до Реєстру платників єдиного податку. Тож слід бути обережними, адже якщо раніше коди КВЕД у ЄДР та Реєстрі платників ЄП могли відрізнятися (платники самостійно обирали, за якими КВЕДами планують отримати доходи з оподаткуванням єдиним податком), то відтепер, якщо хоча б один КВЕД із реєстраційної заяви не даватиме права на сплату єдиного податку, ДПI відмовить вам у реєстрації. Доведеться додатково звертатися з письмовою заявою безпосередньо до податкових органів у строки, передбачені у пп. 298.1.2 ПКУ.

У реєстраційній заяві №1 також слід зазначити цифровий код модельного статуту (якщо він є багатоваріантним).

 

Для державної реєстрації переходу ТОВ на діяльність на підставі модельного статуту подають такі документи:

  • заяву про державну реєстрацію (реєстраційну заяву №2) переходу з власного установчого документа на діяльність на підставі модельного статуту. Якщо модельний статут є багатоваріантним, у заяві зазначається редакція модельного статуту, на підставі якого діє юрособа, – тобто цифровий код;
  • примірник оригіналу (нотаріально засвідчену копію) рішення уповноваженого органу управління юридичної особи приватного права про перехід на діяльність на підставі модельного статуту.

Відповідний цифровий код тепер міститься в ЄДР серед таких даних, як вид установчого документа (установчий акт, статут, модельний статут, засновницький договір, одноособова заява (меморандум), положення тощо), а також цифровий код модельного статуту (якщо модельний статут є багатоваріантним) – відповідні зміни внесені до п. 16 ч. 2 ст. 9 Закону про держреєстрацію. Цифровий код багатоваріантного модельного статуту ТОВ є у відкритих даних (абзац 2 п. 1 ч. 2 ст. 11 Закону про держреєстраціюhttps://usr.minjust.gov.ua/ua/freesearch) та у платному витягу з ЄДР про юрособу (зокрема, електронний витяг https://usr.minjust.gov.ua/ua/extractedr).

 

Оцінку приватних земельних ділянок скасовано

Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЗКУ, у заставу можуть передаватися земельні ділянки державної, комунальної та приватної власності, якщо інше не встановлено законом, а також права на них – право оренди земельної ділянки, право користування чужою земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис), право користування чужою земельною ділянкою для забудови (суперфіцій), якщо інше не передбачено законом.

Наразі не вимагається проводити обов'язкову експертну грошову оцінку земель приватної власності у разі передачі їх у заставу, крім передачі в іпотеку земельної ділянки державної чи комунальної власності відповідно до закону (абз. 3 ч. 2 ст. 13 Закону про оцінку земель).

При цьому сторони під час укладання договорів, предметом яких є земельні ділянки приватної власності, можуть погодити проведення грошової оцінки, закріпивши таку умову в тексті договору (ч. 3 ст. 13 Закону про оцінку земель).

Водночас не забуваймо, що, скажімо, вклад у негрошовій формі учасників ТОВ/ТДВ повинен мати грошову оцінку, що затверджується одностайним рішенням загальних зборів учасників, у яких взяли участь всі учасники товариства. При створенні товариства така оцінка визначається рішенням засновників про створення товариства (ч. 3 ст. 13 Закону про ТОВ/ТДВ).

У Законі №132 нічого не сказано про договори продажу земель державної та комунальної власності громадянам та юрособам у приватну власність. Адже ЗКУ вимагає проведення експертної грошової оцінки земельної ділянки та визначення ціни її продажу (ст. 128 ЗКУ), що є стартовою ціною лота для продажу таких земель на земельних торгах (ст. 136 ЗКУ). Тому для таких угод без експертної грошової оцінки земельної ділянки не обійтись.

 

Увага, фізособи!

Фізособи, які виявили бажання стати підприємцями, для державної реєстрації подають реєстраційну заяву форми №10, де також слід поставити відповідну позначку про обрання спрощеної системи оподаткування. Окремо заява про обрання спрощеної системи оподаткування під час державної реєстрації ФОП держрєстратору не подається. Якщо у заяві форми №10 позначки не буде, письмову заяву потрібно подати безпосередньо до ДПI (пп. 298.1.2 ПКУ).

 

Судовий збір – чек, квитанція, сліп тощо

Нагадаємо, що суд перед відкриттям (порушенням) провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг) перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України (ч. 2 ст. 9 Закону про судовий збір).

Питання в тому, як це має виглядати? Тривалий час суди приймали квитанції про сплату судового збору у вигляді платіжного доручення, на зворотньому боці якого банки зазначали про перерахування коштів. Останнім часом таких випадків значно поменшало.

Але час не стоїть на місці, й до нашого життя активно увійшли електронні платежі.

При цьому ті, хто вже намагався сплачувати судовий збір безпосередньо на веб-сайті відповідного суду, знають, що на електронну пошту приходить квитанція про сплату судового збору із позначкою, що сплачено саме з порталу http://court.gov.ua.

Такі квитанції вже без жодних проблем приймають суди, адже факт сплати перевіряється на стадії приймання позовної заяви.

 

Зверніть увагу!

Слід врахувати, що коли позовна заява повертається, квитанція залишається в суді. Адже повторно скористатися цією ж квитанцією система обліку платежів судового збору судів не дозволяє. Тож якщо ви раптом не встигли, наприклад, виправити позовну заяву на ухвалу суду про залишення позовної заяви без руху, повторне подання позовної заяви потребуватиме повторної сплати. Першу сплату судового збору доведеться повертати через органи Держказначейства. Щоправда, якщо ви помилилися підсудністю, у разі передачі справи від одного суду до іншого повторно сплачувати судовий збір не потрібно.

 

Відтепер усі суди без винятку мають приймати документи про сплату судового збору незалежно від способу сплати – квитанція платіжного термінала, чек банкомата, сліп або інші документи у паперовій чи електронній формі. Йдеться про сплату судового збору, у т. ч. через банки, їх мобільні додатки (з отриманням скан-копії електронної квитанції), з електронного гаманця тощо.

Ймовірно, такі зміни призведуть до того, що відповідні платіжні термінали встановлюватимуться у приміщеннях судів, адже тепер судовий збір можна сплатити у готівковій або безготівкові формі, у т. ч. з використанням електронного платіжного засобу або за допомогою платіжних пристроїв.

 

Довірча власність як забезпечення зобов'язань

Законом №132 запроваджується право довірчої власності як спосіб забезпечення виконання зобов'язання за кредитним договором та договором позики.

 Що ж це таке – право довірчої власності?

Право довірчої власності як спосіб забезпечення виконання зобов'язань (далі – довірча власність) є різновидом права власності на майно, за яким кредитор, який отримав майно у довірчу власність (довірчий власник), не має права самостійно відчужувати таке майно, крім як для звернення стягнення на нього, а також викупу його для суспільних потреб у порядку, встановленому законом.

Згідно з ч. 3 ст. 597-1 ЦКУ, з моменту встановлення довірчої власності право власності особи, яка передала своє майно у довірчу власність, припиняється.

Утім, довірчий засновник (тобто фактичний власник переданого у довірчу власність майна) може й надалі користуватись таким майном. Користувачем може бути й інша особа, визначена договором довірчої власності. Укладаючи договір довірчої власності, сторони мають визначити, у користуванні якої особи (сторони договору чи третьої особи) перебуватиме майно.

Сторонами договору є довірчий засновник (боржник за основним зобов'язанням) та довірчий власник (кредитор).

Предметом договору (об'єктом) довірчої власності є майно, на яке може бути звернено стягнення, у т. ч. нерухоме майно (будівлі, споруди,земельна ділянка), крім цінних паперів та корпоративних прав.

Під обтяження може потрапляти й рухоме майно. Загалом важливим є те, щоби залежно від змісту обтяження предмет обтяження повинен належати боржнику або обтяжувачу на праві власності, довірчої власності чи на праві господарського відання (ч. 1 ст. 5 Закону №1255). Відповідний вид обтяження (довірчої власності рухомого майна) внесено до переліку, наведеного у ч. 1 ст. 21 Закону №1255.

 

Увага!

Відомості з Державного реєстру обтяжень рухомого майна про виникнення, зміну, припинення обтяжень, а також про звернення стягнення на предмет обтяження є відкритими та загальнодоступними для всіх юридичних та фізичних осіб. Мін'юст забезпечує будь-яким особам через мережу Iнтернет вільний цілодобовий доступ у режимі реального часу до внесених до Держреєстру відомостей про обтяження з можливістю їх безкоштовного пошуку за різними критеріями.

 

Якщо ми говоримо про фізосіб-боржників (довірчих засновників), то у додатку до Закону про виконавче провадження наведено перелік майна, на яке не може бути звернено стягнення за виконавчими документами. Відповідні зміни щодо довірчої власності внесені до ст. 55 Закону про виконавче провадження.

Щодо юросіб зазначимо, що відповідно до ч. 1 ст. 53 Закону про виконавче провадження звернення стягнення допускається і на майно боржника, що перебуває в інших осіб. Регулювання довірчої власності не містить окремих вимог щодо розпорядження майном (передачі його у довірчу власність), яке перебуває в оренді, лізингу, іншому користуванні. Отже, на нашу думку, відтепер у договорах варто зазначати, що власник майна, яке передається у користування, має повідомляти про передачу майна у довірчу власність. Ми навіть припускаємо, що такі договори можуть містити пряму заборону власникові майна передавати майно у довірчу власність, щоби захистити права орендодавця чи іншого користувача майном.

Предмет довірчої власності може надаватися за договором довірчої власності й іншою особою на забезпечення зобов'язань боржника (має схожі риси з договором поруки). При цьому таке майно може бути спеціально придбане з такою метою. I такі договори про встановлення довірчої власності посвідчуються нотаріально до моменту оформлення права власності на такі об'єкти. Тобто спочатку – договір довірчої власності на майбутню нерухомість, а потім – договір купівлі-продажу та витяг з Реєстру речових прав про оформлення права власності на них. А вже згодом – реєстрація права довірчої власності у Реєстрі речових прав (зміни до ст. 55 Закону про нотаріат).

Якщо об'єктом довірчої власності виступає земельна ділянка, то довірчий власник (кредитор) має права та виконує обов'язки власника земельної ділянки, у т. ч. передавати її в оренду з такими особливостями: строк оренди припиняється моментом звернення стягнення на земельну ділянку та забороняються будівництво та будь-які поліпшення (нова ст. 89-1 ЗКУ).

Довірчого власника (кредитора) можна замінити шляхом укладення договору відступлення права довірчої власності (має схожі риси з договором відступлення права вимоги). Але це робиться лише за згодою боржника (довірчого засновника), а його підпис на заяві про надання згоди підлягає нотаріальному засвідченню. Кредитор (довірчий власник) за погодженням із боржником може здійснювати поділ, цільове призначення, погоджувати документацію із землеустрою тощо (ст. 597-12 ЦКУ).

Договір про встановлення довірчої власності на нерухоме майно укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню. Довірча власність на нерухоме майно виникає з моменту її реєстрації у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно (ч. 4, 5 ст. 597-3 ЦКУ).

Відповідні зміни щодо реєстрації права довірчої власності як способу забезпечення зобов'язань внесені до п. 1 ч. 1 ст. 4 Закону №1952 на рівні права власності на нерухоме майно.

Відомості про право довірчої власності та суб'єкта (суб'єктів) цього права містяться у розділі реєстру щодо відповідного об'єкта нерухомого майна (ч. 3 ст. 13 Закону №1952).

Державна реєстрація права довірчої власності здійснюється на підставі договору, яким встановлюється довірча власність на нерухоме майно, та акта приймання-передачі нерухомого майна, яке є об'єктом довірчої власності (п. 13-1 ч. 1 ст. 27 Закону №1952).

До речі, законом не встановлено жодних обмежень на стягнення об'єктів довірчої власності за зобов'язаннями банку у разі запровадження тимчасової адміністрації. Водночас у разі укладення банком договорів довірчої власності (де він виступає боржником) закон передбачає беззастережне звернення стягнення на об'єкт довірчої власності або передання такого об'єкта за актом приймання-передачі довірчому засновникові.

Об'єкти довірчої власності, що перебувають в управлінні банку, не включаються до ліквідаційної маси банку. Відповідні зміни внесені до ст. 3650 Закону про ФГВФО.

 

Довірча власність і банкрутство

Нагадаємо, що мораторій на задоволення вимог кредиторів запроваджується одночасно з відкриттям провадження у справі про банкрутство, про що зазначається в ухвалі господарського суду. Ухвала є підставою для зупинення вчинення виконавчих дій (ч. 2 ст. 41 КУзПБ).

Водночас дія мораторію не поширюється на будь-які дії довірчого власника щодо об'єкта довірчої власності, довірчим засновником якої є боржник. Дія мораторію не поширюється на процедуру обов'язкового звернення стягнення на об'єкт довірчої власності (новий абзац другий ч. 5 ст. 41 КУзПБ).

При цьому у разі визнання банкрутом ФОПа, юрособи або фізособи до ліквідаційної маси для задоволення вимог кредиторів не включаються не лише індивідуально визначене майно, що належить банкруту на підставі речових прав, крім права власності і господарського відання, але й об'єкт довірчої власності (не включається до ліквідаційної маси ні боржника, ні кредитора). Відповідні зміни внесено до ч. 3 ст. 63 КУзПБ.

 

Крім того, банк може мати у власності нерухоме майно загальною вартістю не більше 25% капіталу банку. Це обмеження не поширюється, зокрема, на майно, належне банку на праві довірчої власності (зміни до ч. 5 ст. 48 Закону про банки).

 

Замість висновків

Усі описані вище зміни потребують певного часу для опрацювання. Втім, під час їх практичного застосування може виникнути ще чимало запитань, особливо щодо договорів довірчої власності та їх реалізації.

Доступ к полному тексту этой новости возможен только для подписчиков электронного или бумажного «Дебет-Кредит». Если вы подписчик, пожалуйста, авторизуйтесь.

Или оформите подписку, перейдя по ссылке;  стоимость минимального пакета «Мой ассистент» составляет только 36 грн в месяц.

Спасибо за понимание.

Автор:
Канарева Наталия
Джерело
«Дебет-Кредит»
Рубрика:
Госрегулирование / Законы и подзаконные акты
Теги:
Инвестиции , Предприниматели , Регистрация

Обратите внимание: новостная лента «Дебет-Кредит» содержит не только редакционные материалы, но также статьи сторонних авторов, разъяснения сотрудников фискальной службы и т.п.

Данные материалы, а также комментарии к ним, отражают исключительно точку зрения их авторов и могут не совпадать с точкой зрения редакции.

Редакция не идентифицирует лица комментаторов, а не модерирует тексты комментариев и не несет ответственности за их содержание.

Комментарии: 1

Новости по теме

Консультации по теме

Хочете отримувати

найважливіші новини від «Дебету-Кредиту»?