Нагадаємо, що за імпортними договорами на умовах відстрочення поставки, строк такого відстрочення не повинен перевищувати 180 календарних днів з моменту здійснення авансового платежу (детальніше про строки тут).
Відлік законодавчо встановленого строку розрахунків банк починає з наступного календарного дня після дня здійснення операцій, вказаних у п. 3.1 Інструкції №136. А саме:
- з моменту здійснення авансового платежу,
- виставлення векселя на користь постачальника товару, що імпортується,
- або при застосуванні розрахунків у формі документарного акредитива з моменту здійснення банком платежу на користь нерезидента, потребують одержання висновку.
Своєю чергою, згідно з п. 3.3 Інструкції №136 банк знімає з контролю операцію резидента в разі імпорту продукції з увезенням її на територію України, якщо така продукція згідно із законодавством України підлягає митному оформленню, на підставі інформації про цю операцію в реєстрі митних декларацій, а в інших випадках – після пред’явлення резидентом документа, який згідно з умовами договору засвідчує здійснення нерезидентом поставки продукції, виконання робіт, надання послуг.
Встановлено також і типи митних декларацій, згідно яких відбувається зняття операції з контролю, це:
- ІМ-40 «Імпорт»;
- ІМ-41 «Реімпорт»;
- ІМ-72 «Магазин безмитної торгівлі»;
- ІМ-75 «Відмова на користь держави»;
- ІМ-76 «Знищення або руйнування».
Відповідно до цього, податківці у консультації від 03.12.2018 р. №5081/6/99-99-14-06-02-15/ІПК зазначають, що датою імпорту у випадку ввезення продукції на територію України є дата надходження товару, фактичного перетину ним митного кордону, що підтверджується проставленням відповідних митних забезпечень на товаросупровідних та товарно-транспортних документах.
При цьому для цілей валютного контролю, свідченням завершення операції у разі імпорту продукції, якщо така продукція згідно із законодавством України підлягає митному оформленню, і як наслідок зняття такої імпортної операції з валютного контролю, є наявність одного із типів МД які були зазначені вище.
Електронна митна декларація вважається оформленою за наявності внесеної до неї посадовою особою митного органу, яка завершила митне оформлення, за допомогою автоматизованої системи митного оформлення відмітки про завершення митного оформлення та засвідчення такої декларації електронним цифровим підписом посадової особи митного органу, яка завершила митне оформлення (п. 16 Положення №450).
Наслідки
У разі відсутності інформації про імпортну операцію в реєстрі митних декларацій банк, відповідно до розд. 5 Інструкції №136, надає податковим органам інформацію про виявлені у звітному місяці факти порушень щодо ненадходження в законодавчо встановлені строки (або строки, визначені в висновках) виручки, товарів.
Зазначена інформація є підставою для організації заходів, передбачених пп. 78.1.1 ПКУ, зокрема щодо направлення запиту про надання пояснення та документального підтвердження такої інформації.
При цьому наявність на момент проведення документальної перевірки лише товаросупровідних та товарно-транспортних документів з відбитком штампу «під митним контролем», без оформленої митної декларації (одного із зазначених вище типів), яка є підтвердженням завершення імпортної операції та зняття банком такої операції з валютного контролю, може бути підставою для застосування санкцій, передбачених ст. 4 Закону №185/94.
Штрафи
Порушення резидентами законодавчо встановлених термінів тягне за собою стягнення пені за кожний день прострочення у розмірі 0,3% від суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару) в іноземній валюті, перерахованої у грошову одиницю України за курсом Національного банку України на день виникнення заборгованості. При цьому загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару).
Чи зміниться ситуація у 2019 році?
В новому Законі про валюту, який запрацює з 07.02.2019 р., вже немає граничного строку, протягом якого мають бути проведені розрахунки за імпортно-експортними операціями. А підзаконні положення та інструкції будуть приведені у відповідність до цього Закону.
Однак, вважати, що класичні 180 днів, про які йшлося вище, канули в Лету, ще зарано. Адже за ст. 12 Закону про валюту, НБУ має право встановлення граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів – на строк не більше шести місяців та подовжувати строк дії попередніх заходів захисту на строк не більше шести місяців.
Отже, за потреби НБУ знову може тимчасово обмежити строки таких розрахунків, а значить, уповноваженим банкам знову доведеться контролювати ці строки, а податківці – зможуть штрафувати за їх порушення.
***
Читайте також: