Коментар до листа НБУ від 03.06.2022 р. №40-0007/38782
Незалежна асоціація банків України звернулася до Нацбанку з питанням про те, чи можна агентам купувати валюту, щоби розрахуватися з нерезидентом-принципалом. У запитанні йдеться про агентські договори (комісії, доручення тощо), за якими резидент України уповноважується на продаж в Україні продукції, робіт, послуг за дорученням нерезидента. Зокрема, такі договори передбачають ввезення (імпорт) в Україну товарів нерезидента, які потім агент продає в Україні за дорученням нерезидента. Право власності на товари залишається у принципала-нерезидента.
Пунктом 14 Постанови №18 уповноваженим установам (зокрема, банкам) забороняється здійснювати транскордонний переказ валютних цінностей з України/переказ коштів на кореспондентські рахунки банків-нерезидентів у гривнях/іноземній валюті, відкриті в банках-резидентах, включаючи перекази, що здійснюються за дорученням клієнтів. Проте з цієї заборони є винятки. Зокрема, імпортні операції резидентів з купівлі товарів критичного імпорту за переліком, затвердженим КМУ, за умови, якщо поставка товарів за такими операціями здійснена/здійснюється після 23 лютого 2021 року (пп. 2 п. 14 Постанови №18).
На даний момент валюту можна купувати, щоб оплатити товари критичного імпорту за переліком, затвердженим Постановою КМУ від 24.02.2022 р. №153.
У коментованому листі Нацбанк наголошує, що під час війни агент не може придбавати валюту для перерахування нерезиденту виручки за проданий агентом товар, що належить нерезиденту. Аргументи Нацбанку такі:
- згідно зі Законом про ЗЕД імпорт товарів – це купівля (у тому числі з оплатою в негрошовій формі) українськими суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності в іноземних суб'єктів господарської діяльності товарів з ввезенням або без ввезення цих товарів на територію України, включаючи купівлю товарів, призначених для власного споживання установами та організаціями України, розташованими за її межами. При цьому під терміном «товар» розуміється будь-яка продукція, послуги, роботи, права інтелектуальної власності та інші немайнові права, призначені для продажу (оплатної передачі);
- за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму. Під час купівлі товару право власності на нього переходить від продавця до покупця;
- при здійсненні посередницьких операцій на підставі комісійних, агентських договорів, договорів доручення право власності на товар не переходить до посередника. Отже, перерахування принципалу виручки агента за проданий ним товар не є оплатою за придбання товару у нерезидента. А це означає, що ввезення в Україну товару принципала, його продаж та перерахування принципалу виручки за проданий товар не є імпортом товарів у розумінні Закону про ЗЕД;
- якщо посередницьку операцію не можна класифікувати як імпорт товарів, то на неї не поширюється виняток пп. 2 п. 14 Постанови №18 про те, що валюту можна придбати для оплати товарів критичного імпорту. Відповідно агент не може придбати валюту, щоб розрахуватися зі замовником.
Тож зараз посередницькі операції з нерезидентами, які передбачають розрахунки у валюті, доведеться поставити на паузу, або ж відмовитися від послуг посередників та застосовувати прямі ЗЕД-договори купівлі-продажу товарів. Звісно, якщо ці товари є у переліку товарів критичного імпорту.
Тобто імпортувати товари в Україну за агентськими договорами і продавати їх тут наразі можна, проте розрахуватися за них валютою не можна буде доти, поки діють обмеження п. 14 Постанови №18.
***