Коментар до листа від 04.08.2017 р. №1488/6/99-99-12-03-06-15/ІПК
Деякі форми податкових декларацій (наприклад, декларація з податку на прибуток) вимагають від платника податку розрахунку пені за нормами статті 129 ПКУ. А інші (наприклад, декларація з ПДВ) таких рядків не містять.
В яких випадках платнику податків потрібно самостійно розраховувати пеню?
Згідно зі ст. 129 ПКУ пеня нараховується в разі несвоєчасного перерахування або перерахування не в повному обсязі податків, зборів та інших платежів до бюджетів (крім самої пені!). І, як правило, таку пеню розраховують податківці, і про її розмір платники дізнаються із отриманого податкового повідомлення-рішення.
А для чого ж тоді зазначати таку пеню в деяких податкових деклараціях?
Справа в тому, що несвоєчасну сплату податків може спричинити помилка, якої платник припустився при складанні податкової декларації (заниження суми податку до сплати). Саме при виправленні цієї помилки (збільшенні суми податку до сплати за минулі звітні періоди відповідно до ст. 50 ПКУ), у випадку, якщо це передбачено формою декларації (уточнюючого розрахунку до неї), платник таку пеню визначає самостійно і зазначає розраховану суму одночасно із виправленням помилки.
Чому ж тоді рядки про розраховану пеню є не в кожній податковій декларації?
Це вже питання не до нас, а до податківців або, скоріше, Мінфіну, який на сьогодні є автором більшості чинних форм податкових декларацій. До речі, прямо ст. 129 ПКУ самостійного розрахунку пені від платника податків не вимагає. Тому робити такий розрахунок потрібно лише в тому випадку, якщо наведення його результату передбачено формою декларації.
Але в разі виявлення помилок у деклараціях минулих звітних періодів і виявлення недоплат з податків, зборів та інших бюджетних платежів, багато хто з платників податків не чекає повідомлення-рішення із розрахованою пенею від податківців, а розраховує її самостійно. І сплачує разом із сумами своєчасно несплачених податків (наперед).
Тож роз’яснення від податківців, як розрахувати пеню в такому випадку, наведене податківцями у коментованому листі, нікому не буде зайвим.
Як розраховується пеня?
Все має свій початок і кінець. Це актуально і для пені, точніше, періоду, за який вона розраховується. Але для пені дата початку її розрахунку є різною, залежно від того, хто і чому її розраховує.
Якщо сума податку до сплати визначена платником самостійно, пеня починає нараховуватися після спливу 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати податкового зобов’язання.
Приклади виникнення пені:
- декларація подана і в ній зазначена певна сума до плати. Але платник її без поважної причини своєчасно не сплатив;
- у раніше поданій декларації платником самостійно виявлено заниження суми податку до сплати. Помилка виправлена, податок платником донараховано, але строки сплати такого податку вже минули.
В такому випадку платник сплачує крім штрафу ще й пеню. Але якщо недоплату погасити протягом 90 календарних днів після дня, коли вона мала бути сплачена до бюджету, якби порушення не було, в такому випадку і пеню платити не доведеться (тільки штраф – або за несвоєчасну сплату, якщо в декларації все було добре, або за заниження суми податку в декларації).
Нарахування пені закінчується:
- у день зарахування коштів на відповідний рахунок органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів,
- у день списання податківцями в інших випадках погашення податкового боргу та/або грошових зобов’язань (наприклад, якщо ви домовитесь із податківцями про відстрочення або розстрочення погашення недоплати);
- у день проведення взаєморозрахунків непогашених зустрічних грошових зобов’язань відповідного бюджету перед таким платником податків (це випадок, коли податковий борг за одним податком перекривається переплатою за іншим, відповідно до норм п. 87.1 ПКУ);
- у день запровадження мораторію на задоволення вимог кредиторів (при винесенні відповідної ухвали суду у справі про банкрутство або прийнятті відповідного рішення НБУ) ;
- при прийнятті рішення податківцями щодо скасування або списання суми податкового боргу (або його частини).
Щодо розміру пені
Він теж залежить від кількох факторів: облікової ставки НБУ і причини нарахування пені.
Той випадок, який ми розглядаємо, коли суму податку визначає сам його платник (а не податківці), наведено у пп. 129.1.3 ПКУ. А у п. 129.4 ПКУ зазначено: "На суми грошового зобов’язання, визначеного пп. 129.1.3 ПКУ (включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності та без урахування суми пені!), нараховується пеня за кожний календарний день прострочення у його сплаті, включаючи день погашення, із розрахунку 100 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на кожний такий день".
Тобто умовно формулу нарахування такої пені можна навести так: сума податкового боргу х кількість днів прострочення сплати х облікова ставка НБУ/365 днів.
Якщо протягом періоду прострочення облікова ставка НБУ змінювалася, то формула стане складнішою (але не дуже): сума податкового боргу х (кількість днів прострочення сплати до зміни облікової ставки х стара облікова ставка НБУ / 365 днів + кількість днів прострочення сплати після зміни облікової ставки х нова облікова ставка НБУ / 365 днів).
Приклад>>> Платник податку на прибуток занизив в декларації за 2016 рік суму податку до сплати. Разом сума податкового боргу (разом із штрафом за заниження суми податку) становить 50000 грн. Граничний строк сплати податку був 10.03.2017 р. Помилка була виявлена і виправлена 10.08.2017 р.
Оскільки 90 днів зі спливу дати, коли податок треба було заплатити, сплинуло, пеню доведеться нарахувати.
Дата початку нарахування пені – 09.06.2017 р., дата закінчення (сплати податку) 10.08.2017 р. В цьому проміжку 63 календарні дні. При цьому з 26.05.2017 р. облікова ставка НБУ залишається незмінною і становить 12,5% річних.
Отже, сума пені становитиме: 50000 грн х 63 к. дн. х 12,5%/365 = 1078,78 грн.
Зверніть увагу: дізнатися історію облікових ставок НБУ ви можете у довіднику на ДК-порталі.
Вказаний порядок нарахування пені враховує зміни, внесені до ПКУ Законом №1797-VIII, що набрав чинності з 1 січня 2017 року. Але чи працює цей порядок до недоплат, що виникли раніше?
ДФСУ у коментованому листі роз’яснює, що ні:
Враховуючи відсутність прямої вказівки у ПКУ на зворотну дію у часі закону, застосування положень статті 129 ПКУ у редакції, яка діє з 01.01.2017 р. застосовується до правовідносин, які виникли з 01.01.2017 р., тобто до відносин коли граничний строк сплати грошового зобов’язання припадає на дату починаючи з 01.01.2017 р.!
Отже, до недоплат, що виникли раніше, треба застосовувати порядок нарахування пені, який діяв при їх виникненні. Поточні правила до них застосовувати не можна.