Акцизний податок – 2019: що зміниться?

 На акцизний податок у 2019 році чекають великі зміни. Найголовніші зміни:

• змінюються принципи обліку пального та спирту етилового (далі – СЕ);
• рух пального та СЕ буде відслідковуватися між окремими акцизними складами, а не від одного платника податку до іншого;
• запроваджується новий підхід до визначення акцизних складів;
• у 2019 році акцизні склади повинні бути обладнані витратомірами-лічильниками та рівнемірами-лічильниками;
• запроваджується система електронного адміністрування спирту етилового (тобто, СЕА СЕ);
• акцизні накладні тепер складатимуться і на обсяги спирту етилового;
• збільшено ставки акцизного податку.

Це ті зміни, які буде запроваджено через зміни до ПКУ.

Але у Закон №481 також внесено численні зміни, внаслідок яких він тепер регулюватиме виробництво і обіг спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального!

Зазначені зміни набирають чинності з 1 липня 2019 року. У комплексі зі змінами до Закону №481 змінено і ст. 228 ПКУ, яка з цієї ж дати регулюватиме контроль податківців за надходженням акцизного податку з алкогольних напоїв,  тютюнових виробів, пального та спирту етилового.

Загалом зміни щодо акцизного податку досить масштабні і їх не можна повністю охопити в одному матеріалі. Але ми спробуємо коротко розказати про головне, а детальніший аналіз зробимо вже у наступних публікаціях.

Платники акцизного податку та об’єкт оподаткування акцизом

З 1 липня 2019 року до числа платників акцизного податку буде додано (зміни до п. 212.1.15 ПКУ):

• юридичних осіб, що ведуть облік результатів діяльності за договором про спільну діяльність без створення юридичної особи, та осіб, які реалізують спирт етиловий. Останні підлягають обов’язковій реєстрації в ДФС до початку здійснення реалізації СЕ (реєстраційна заява має бути подана  не пізніше ніж за три робочі дні до початку здійснення реалізації СЕ). Форма такої заяви повинна бути затверджена Мінфіном, і оскільки це новий документ, такої форми слід очікувати протягом першої половини 2019 року.

Оновлено і визначення об’єкта оподаткування акцизним податком у пп. 212.1.12 ПКУ. З 01.07.2019 р. ним вважатимуться операції з реалізації з акцизного складу/акцизного складу пересувного будь-яких обсягів пального або спирту етилового понад обсяги, що:

• отримані з інших акцизних складів/акцизних складів пересувних, що підтверджені зареєстрованими акцизними накладними в ЄРАН;
• ввезені (імпортовані) на митну територію України, що засвідчені належно оформленою митною декларацією;
• вироблені в Україні, реалізація яких є об’єктом оподаткування відповідно до п. 213.1.1 ПКУ, або не підлягає оподаткуванню, або звільняється від оподаткування, або оподатковується на умовах, встановлених ст. 229 ПКУ,  що підтверджені зареєстрованими акцизними накладними в ЄРАН. Зауважимо, що сама ст. 229 ПКУ теж зазнала відповідних змін. Зокрема, зміни до п. 229.1 ПКУ стосуються особливостей оподаткування спирту етилового, який використовується для виробництва продукції хімічного і технічного призначення, включеної до переліку, затвердженого Кабінетом Міністрів України, оцту з харчової сировини, парфумерно-косметичної продукції та біоетанолу. Ці зміни набирають чинності з 1 липня 2019 р.

Зверніть увагу! З другої половини 2019 року реалізацією пального та СЕ на митній території України вважатиметься переміщення пального між акцизними складами, а не від одного платника акцизу до іншого.

Порядок визначення об’єкта оподаткування для пального і СЕ, по суті, зробили однаковим. Навіть норми абзацу 3 п. 217.6 ПКУ будуть поширені й на СЕ. Це дасть можливість врахування його у виробництві підакцизної продукції (алкогольних напоїв). Правда, незрозуміло, чому законодавці не доповнили словами «та спирту етилового» перші два абзаци цього пункту?

Акцизні склади по-новому

З 1 липня 2019 року буде кардинально змінено визначення акцизного складу у пп. 14.1.6 ПКУ.

За новим визначенням акцизним складом є:

• спеціально обладнані приміщення на обмеженій території – для операцій зі спиртом етиловим, горілкою та лікеро-горілчаними виробами;
• приміщення або територія на митній території України – для операцій з пальним.

Також законодавці більш-менш чітко визначили, що не є акцизним складом:

• приміщення відокремлених підрозділів розпорядника акцизного складу, які використовуються ним виключно для певних операцій з горілкою та лікеро-горілчаними виробами, які вже побували на акцизному складі;
• паливні баки як ємності для зберігання пального безпосередньо в транспортному засобі або технічному обладнанні, пристрої.

Також визначено характеристики паливних складів, які не є акцизними складами. Причому це визначено окремо для платників та неплатників єдиного податку 4-ї групи. Вочевидь, це зроблено через те, що платники ЄП 4-ї групи часто мають підвищені потреби у пальному для використання на виробничі цілі, зокрема, на механізовані сільськогосподарські роботи. Ми звели ці ознаки у  таблицю.

Таблиця

Паливні склади, що не є акцизними складами

Зверніть увагу: до 01.07.2019 року акцизним складом вважається лише приміщення, і формально під це визначення не підпадають резервуари з пальним, які розташовуються на відкритих територіях. ДФСУ не могла чітко визначитися з їх  статусом (ми писали про це тут).  Але з 01.07.2019 р. акцизним складом може бути як приміщення, так і територія, тобто  відкрита територія, де розташовані резервуари з пальним, теж вважатиметься акцизним складом.

З’явилося нове поняття – пересувний акцизний склад

За пп. 14.1.6-1 ПКУ з 01.07.2019 року ним буде транспортний засіб (автомобільний, залізничний, морський, річковий, повітряний, магістральний трубопровід), на якому переміщується та/або зберігається пальне або спирт етиловий на митній території України.

Транспортний засіб набуває статусу акцизного складу пересувного протягом періоду його використання для:

• переміщення в ньому митною територією України пального або спирту етилового, що реалізується (крім пального або спирту етилового, що переміщується митною територією України прохідним транзитом або внутрішнім транзитом, визначеним пп. "а" п. 2 ч. 2 ст. 91 МКУ);
• зберігання в ньому пального або спирту етилового на митній території України;
• ввезення пального або спирту етилового на митну територію України, з якого сплачено акцизний податок або на умовах, визначених ст. 229 ПКУ.

Не є пересувним акцизним складом транспортний засіб, що використовується суб’єктом господарювання, який не є розпорядником акцизного складу, для переміщення на митній території України власного пального або спирту етилового для потреб власного споживання чи промислової переробки.

Розпорядник акцизного складу та розпорядник акцизного складу пересувного

З 01.07.2019 р. зміниться і старе визначення розпорядника акцизного складу, а також вводиться нове поняття розпорядника акцизного складу пересувного (пп. 14.1.224 та пп. 14.1.224-1 ПКУ).

Розпорядником акцизного складу пального вважатиметься суб’єктгосподарювання - платник акцизного податку, який здійснює виробництво, оброблення (перероблення), змішування, розлив, навантаження-розвантаження, зберігання, реалізацію пального на акцизному складі та має документи, що підтверджують право власності або користування приміщеннями та/або територією, що відносяться до акцизного складу.

Що змінилося: тепер у цьому визначенні не буде згадки про операції з пальним виключно для потреб власного споживання пального, адже такі операції тепер мають проводитись на окремих складах, які не є акцизними.

Розпорядник акцизного складу пересувного – це СГ - платник акцизного податку, який є власником пального або здійснює діяльність з виробництва спирту етилового та який з використанням транспортного засобу незалежно від того, кому належить такий транспортний засіб:

• реалізує або зберігає пальне або спирт етиловий;
• ввозить пальне на митну територію України, з якого сплачено акцизний податок або на умовах, визначених ст.  229 ПКУ.

Не є розпорядником акцизного складу пересувного суб’єкт господарювання (перевізник, експедитор), який здійснює транспортування пального або спирту етилового.

Увага! Реєстраційні дії платників акцизу

Докладно порядок утворення, обладнання, реєстрації акцизних складів регламентовано новою редакцією ст. 230 ПКУ, яка теж набирає чинності з 1 липня 2019 року.

Зокрема, платники акцизного податку - розпорядники акцизних складів зобов’язані зареєструвати:

• усі розташовані на акцизних складах витратоміри-лічильники спирту етилового у розрізі акцизних складів - в Єдиному державному реєстрі витратомірів-лічильників обсягу виробленого спирту етилового;
• усі розташовані на акцизних складах резервуари, введені в експлуатацію, витратоміри-лічильники та рівнеміри-лічильники у розрізі акцизних складів - в Єдиному державному реєстрі витратомірів-лічильників та рівнемірів-лічильників рівня пального у резервуарі;
• усі акцизні склади - у системі електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового.

Відповідно до нової редакції п. 12 підрозділу 5 розділу ХХ ПКУ розпорядники акцизних складів зобов’язані обладнати акцизні склади витратомірами-лічильниками та/або рівнемірами-лічильниками та зареєструвати їх в Єдиному державному реєстрі витратомірів-лічильників та рівнемірів-лічильників рівня пального у резервуарі в такі строки:

• акцизний склад, де розташовано резервуари, загальна місткість яких перевищує 20000 куб. метрів, - не пізніше 1 липня 2019 року;
• акцизний склад, де розташовано резервуари, загальна місткість яких перевищує 1000 куб. метрів, але не перевищує 20000 куб. метрів, - не пізніше 1 жовтня 2019 року;
• акцизний склад, де розташовано резервуари, загальна місткість яких не перевищує 1000 куб. метрів, - не пізніше 1 січня 2020 року.

У новому п. 22 підрозділу 5 розділу ХХ ПКУ визначено, що платники акцизного податку зобов’язані з 1 травня 2019 року по 1 червня 2019 року зареєструвати в системі електронного адміністрування реалізації пального усі акцизні склади, розпорядниками яких такі платники податку будуть станом на 1 липня 2019 року.

Суб’єкти господарювання, які відповідатимуть визначенню платників податку з 1 липня 2019 року, зобов’язані до 1 липня 2019 року зареєструватися платниками податку та зареєструвати в СЕА РП усі акцизні склади, розпорядниками яких такі платники податку будуть станом на 1 липня 2019 року.

Один акцизний склад може бути зареєстрований виключно одним розпорядником акцизного складу. Один розпорядник акцизного складу може зареєструвати один і більше акцизних складів.

Зверніть увагу! Забороняється здійснення реалізації пального без наявності зареєстрованих витратомірів-лічильників, рівнемірів-лічильників та резервуарів, без реєстрації акцизного складу. Забороняється отримання та реалізація спирту етилового без наявності зареєстрованих витратомірів-лічильників спирту етилового, без реєстрації акцизного складу, а також через кожне місце отримання та відпуску спирту етилового, на якому вийшов з ладу або відсутній витратомір-лічильник спирту етилового.

Реалізація пального та спирту етилового по-новому

Змінено визначення біоетанолу – тепер це  спирт етиловий зневоджений, який виготовлений з біомаси або із спирту етилового-сирцю для використання як біопаливо або біокомпонент та належить до товарної позиції 2207 згідно з УКТ ЗЕД  (пп. 14.1.14 ПКУ). Також викладено в новій редакції визначення спирту етилового - це всі види ректифікованого та дистильованого спирту етилового, біоетанол, інші види спирту етилового, зазначені у товарних позиціях 2207 та 2208 згідно з УКТ ЗЕД (пп. 14.1.237 ПКУ). Ці зміни діють з 1 січня 2019 р.

З 1 липня 2019 року визначення реалізації пального в пп. 14.1.212 ПКУ буде у такій редакції: це будь-які операції з фізичної передачі (відпуску, відвантаження) пального або спирту етилового з переходом права власності на таке пальне або спирт етиловий чи без такого переходу, за плату (компенсацію) чи без такої плати на митній території України у певних напрямках (див. схему). На кожну операцію, що підпадає під ці характеристики, складатиметься акцизна накладна.

Як і раніше, реалізацією пального залишаються операції із заправки пальним підрядної техніки, про які ми неодноразово писали минулого року (наприклад, тут та тут).

Поняття "реалізація спирту етилового" застосовується виключно для суб’єктів господарювання, що здійснюють діяльність з виробництва такого спирту.

Схема. Напрямки реалізації пального або спирту етилового

Як видно зі схеми, реалізація пального та СЕ може здійснюватися лише трьома каналами:

1. з одного акцизного складу на інший (в цьому разі складатимуться два примірники акцизної накладної, про що буде далі);
2. для власного споживання чи промислової переробки (сюди входить також списання нестачі пального та СЕ);
3. іншим особам – споживачам пального та СЕ, які не є платниками акцизного податку. Ці особи вже не зможуть продати чи передати пальне та СЕ іншим особам без реєстрації платником акцизного податку.

Не вважаються реалізацією пального операції з фізичної передачі (відпуску, відвантаження) пального на митній території України:

• у споживчій тарі ємністю до 5 літрів включно  (раніше було до 2-х літрів), крім операцій з реалізації такого пального його виробниками;
• при використанні пального, з якого сплачено акцизний податок, виключно для потреб власного споживання чи промислової переробки суб’єктами господарювання, які не є розпорядниками акцизного складу.

Зверніть увагу: розпорядники акцизних складів зобов’язані на кожному акцизному складі щоденно (крім днів, в які акцизний склад не працює) формувати дані про фактичні залишки пального на початок та кінець звітної доби та про добові фактичні обсяги отриманого та реалізованого пального у розрізі кодів товарних підкатегорій згідно з УКТ ЗЕД у літрах, приведених до температури 15° С, а також про добові фактичні обсяги отриманого та реалізованого спирту етилового у розрізі кодів товарних підкатегорій згідно з УКТ ЗЕД у декалітрах 100-відсоткового спирту, приведених до температури 20° С.

Електронне адміністрування та акцизні накладні

Якщо раніше СЕА РП включала в себе адміністрування реалізації лише пального, то з 1 липня 2019 року до неї включаються й операції з реалізації СЕ. Гадаємо, абревіатуру СЕА РП тепер будемо писати у вигляді СЕА РПСЕ. 

Електронний кабінет має забезпечувати можливість перегляду в режимі реального часу даних СЕА РПСЕ (зміни до п. 42^-1.2 ПКУ), а дані СЕА РПСЕ включено до підстав, за якими проводиться камеральна перевірка (зміни до пп. 75.1.1 ПКУ). Якщо буде виявлено розбіжності даних, що містяться у зареєстрованих акцизних накладних/розрахунках коригування в ЄРАН та деклараціях з акцизного податку, поданих платником акцизного податку, що реалізує пальне або спирт етиловий, це може стати підставою для документальної позапланової перевірки (зміни до п. 78.1.18 ПКУ).

Також з 1 липня 2019 р. запроваджуються акцизні накладні на спирт етиловий – суттєві зміни відбулися у ст.  231 ПКУ. Новацією є складання акцизних накладних у двох примірниках у разі реалізації пального або спирту етилового:

• з акцизного складу до іншого акцизного складу, в тому числі через трубопровід або з використанням акцизного складу пересувного, у разі якщо до реалізації пального або спирту етилового такий інший акцизний склад уже відомий;
• з акцизного складу до акцизного складу пересувного;
• з акцизного складу пересувного до іншого акцизного складу пересувного;
• з акцизного складу пересувного до акцизного складу.

По суті, два примірники акцизної накладної потрібні тоді, коли відбувається рух пального або СЕ між акцизними складами. Особа, яка склала акцизну накладну в двох примірниках, зобов’язана зареєструвати перший примірник такої акцизної накладної в ЄРАН, а другий примірник такої акцизної накладної в день її складання надіслати розпоряднику акцизного складу - отримувачу пального або спирту етилового.

Розпорядник акцизного складу/розпорядник акцизного складу пересувного - отримувач пального або спирту етилового зобов’язаний зареєструвати другий примірник такої акцизної накладної в ЄРАН після реєстрації першого примірника такої акцизної накладної в ЄРАН та отримання пального або спирту етилового на акцизний склад/акцизний склад пересувний. Таким чином, перший і другий примірник акцизної накладної будуть показувати рух підакцизних товарів між акцизними складами.

Змінилися і строки реєстрації акцизних накладних:

• першого примірника акцизної накладної при реалізації пального або спирту етилового з акцизного складу - у день складання такої акцизної накладної, але не пізніше здійснення операції з реалізації пального або спирту етилового з акцизного складу;
  
  
• першого примірника акцизної накладної при реалізації пального або спирту етилового з акцизного складу пересувного до іншого акцизного складу пересувного - у день складання такої акцизної накладної, але не пізніше здійснення операції з реалізації пального або спирту етилового з акцизного складу пересувного;
  
  
• першого примірника акцизної накладної при реалізації пального або спирту етилового з акцизного складу пересувного до акцизного складу - після фактичного отримання пального або спирту етилового на акцизний склад, але не пізніше трьох календарних днів, наступних за датою складання акцизної накладної;
  
  
• першого примірника акцизної накладної при ввезенні пального або спирту етилового на митну територію України - не пізніше дня, наступного за днем оформлення належним чином митної декларації;
  
  
• другого примірника акцизної накладної - після фактичного отримання пального або спирту етилового на акцизний склад/акцизний склад пересувний, але не пізніше трьох календарних днів, наступних за днем отримання пального або спирту етилового на акцизний склад/акцизний склад пересувний розпорядником акцизного складу/акцизного складу пересувного - отримувачем пального або спирту етилового;
  
  
• розрахунку коригування - не пізніше трьох календарних днів, наступних за датою його складання.

«Роздрібні» акцизні накладні, складені при реалізації пального з акцизного складу, який є місцем роздрібної торгівлі пальним, на яке отримано ліцензію на право роздрібної торгівлі пальним (АЗС), реєструються не пізніше п’ятнадцяти календарних днів, наступних за датою їх складання.

Як встановлено у п. 23 підрозділу 5 розділу ХХ ПКУ, акцизні накладні/розрахунки коригування, складені:

• до 30 червня 2019 року (включно) - реєструються в ЄРАН до 15 липня 2019 року (включно);
• з 1 по 31 липня 2019 року (включно) - реєструються в ЄРАН у період з 23 липня по 15 серпня 2019 року (включно);
• з 1 серпня 2019 року - реєструються в ЄРАН у терміни, передбачені п. 231.6 ПКУ.

Далі в цьому ж п. 23 підрозділу 5 розділу ХХ ПКУ прописано механізм розподілу обсягів залишків пального, що обліковуються у платників податку в системі електронного адміністрування реалізації пального, між акцизними складами/акцизними складами пересувними, де такі обсяги залишків пального знаходяться фактично станом на 1 липня 2019 року.

Новий порядок електронного адміністрування акцизного податку прописаний у новій редакції ст. 232 ПКУ.

Зокрема, одиницею обліку обсягів пального в системі електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового є літри, приведені до температури 15° C, - для пального та декалітри 100-відсоткового спирту, приведені до температури 20° C, - для спирту етилового.

СЕА РПСЕ з 1 липня 2019 р. працюватиме постійно (24 години щоденно), крім часу, необхідного для її технічного обслуговування – і цей режим її роботи тепер закріплено в ПКУ. Зараз вона працює з 8:00 до 19:00 на підставі підзаконного акту (постанови КМУ від 24.02.2016 р. № 114).

До формули СЕА РПСЕ (п. 232.3 ПКУ).

додано новий показник - ∑АмитнЕкспорт, який являє собою загальний обсяг пального або спирту етилового, вивезеного за межі митної території України, оформленого належним чином митними деклараціями, на який складені акцизні накладні, зареєстровані в ЄРАН.

Перший та другий примірники акцизних накладних окремо впливатимуть на результат формули: зміна показника ∑АНаклВид відбувається у день реєстрації акцизної накладної в ЄРАН, а зміна показника ∑АНаклОтр - у день реєстрації другого примірника акцизної накладної (при ввезенні пального або спирту етилового на митну територію України - у день реєстрації першого примірника акцизної накладної) в ЄРАН.

На обсяги пального, що реалізується з АЗС через паливороздавальні або оливороздавальні колонки, платнику акцизного податку - отримувачу пального, зміна показника ∑АНаклОтр у такого платника податку - отримувача пального не відбувається. Це означає, що «роздрібні» акцизні накладні не збільшуватимуть залишки пального у отримувачів – платників акцизного податку і їм не потрібно буде його «списувати» шляхом реєстрації акцизних накладних на власне споживання пального. Тобто обсяг пального, що реалізований через АЗС, автоматично виключається з СЕА РПСЕ.

Увага! Інвентаризація залишків СЕ

Пунктом 24 підрозділу 5 розділу ХХ ПКУ встановлено, що протягом 20 к.д., починаючи з 1 липня 2019 року (тобто до 20 липня 2019 р.), платник акцизного податку зобов’язаний подати до контролюючого органу акт проведення інвентаризації обсягів залишків спирту етилового станом на початок дня 1 липня 2019 року із зазначенням адрес об’єктів, на яких зберігаються відповідні обсяги залишків спирту етилового, перелік резервуарів, в яких зберігаються обсяги залишків спирту етилового, їх технічних параметрів (фізична місткість, що відповідає технічним паспортам), правовстановлюючих документів на відповідні об’єкти та документів, що засвідчують правові підстави експлуатації таких об’єктів. Зазначені у такому акті інвентаризації обсяги залишків спирту етилового податківці враховують у формулі, визначеній п. 232.3 ПКУ, як обсяг, на який платник податку має право зареєструвати акцизні накладні та/або розрахунки коригування в системі електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового.

Подібну процедуру вже проходили платники акцизного податку, що реалізують пальне, у березні 2016 року. Нагадаємо, що форму акта такої інвентаризації було затверджено наказом Мінфіну від 25.02.2016 р. №219. Скоріш за все, таку форму акта слід чекати від Мінфіну і для інвентаризації залишків СЕ.

Бензини авіаційні та паливо для реактивних двигунів

З 1 січня 2019 року діятимуть нові правила оподаткування авіаційних бензинів та палива для реактивних двигунів (з кодами УКТ ЗЕД  2710 12 31 00 бензини авіаційні, 2710 12 70 00 та 2710 19 21 00 паливо для реактивних двигунів).

По-перше, відповідно до нової примітки у п. 215.3.4 ПКУ ставки акцизного податку на ці підакцизні товари збільшуються у 10 разів, якщо такі товари використовуються для інших цілей, ніж зазначені у новому п. 228.10 ПКУ.

По-друге, до ст. 229 ПКУ додано новий пункт 229.8 про особливості оподаткування бензинів авіаційних та палива для реактивних двигунів. Зокрема, 10-кратна ставка акцизного податку не застосовується, якщо вказані товари використовуються на такі цілі згідно з зареєстрованими акцизними накладними (п. 228.10 ПКУ):

1) реалізацію (заправлення повітряних суден) суб’єктами господарювання, які здійснюють авіапаливозабезпечення згідно з чинним сертифікатом на відповідність вимогам авіаційних правил України на здійснення наземного обслуговування, виданим уповноваженим органом з питань цивільної авіації;

2) реалізацію бензинів авіаційних або палива для реактивних двигунів суб’єктам літакобудування, на яких поширюється дія норм ст. 2 Закону "Про розвиток літакобудівної промисловості";

3) реалізацію бензинів авіаційних або палива для реактивних двигунів замовникам, які здійснили закупівлю для забезпечення потреб держави або територіальної громади відповідно до Закону "Про публічні закупівлі";

4) реалізацію бензинів авіаційних або палива для реактивних двигунів підприємствам, установам та організаціям системи державного резерву.

Контроль цільового використання бензинів авіаційних або палива для реактивних двигунів реалізовано через механізм застосування податкового векселя, який може видаватися на строк до 90 к.д.

Відповідно до нового п. 26  підрозділу 5 розділу ХХ ПКУ тимчасово, з 1 січня по 30 червня 2019 року (включно), коли ще не здійснюється реєстрація акцизних накладних за новими правилами, підтвердження факту цільового використання бензинів авіаційних або палива для реактивних двигунів для погашення податкових векселів здійснюється шляхом подання такими виробниками та імпортерами до контролюючого органу - векселедержателя копій первинних документів, що підтверджують здійснення вищевказаних операцій.

Зміни у правах та функціях органів ДФСУ щодо адміністрування акцизного податку

Через те, що Закон №481 тепер стосується і обігу пального, до функцій та прав ДФСУ внесено корективи.

До функцій контролюючих органів, які визначені у ст. 19-1 ПКУ, додано контроль у сфері виробництва та обігу пального (зміни до пп. 19-1.1.16 та 19-1.1.17 ПКУ). Тепер вони здійснюють заходи щодо запобігання та виявлення порушень законодавства у сфері виробництва та обігу спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів та пального та проводять роботу щодо боротьби з незаконним виробництвом, переміщенням, обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів та пального.

Розширено і права податківців – вони зможуть звертатися до суду щодо вилучення в дохід держави (конфіскацію) пального або спирту етилового, транспортних засобів, ємностей та обладнання у разі виявлення фактів, зазначених у ст. 228 ПКУ  (зміни до пп. 20.1.40^-2 ПКУ).

А що далі?

Зміни, що ми розглядали вище, набирають чинності з 01.07.2019 р. Тобто друга половина 2019 р. – це період, протягом якого відбуватиметься привчання платників акцизу до нової системи електронного адміністрування пального та СЕ, з новими акцизними складами, лічильниками тощо. З'являться і нові розміри штрафів, щоправда, охоплення ними всіх платників акцизу відбуватиметься поступово (про що далі).

З 1 січня 2020 року почнеться процес зіставлення показників обсягів обігу та залишків пального, показників обсягів обігу спирту етилового – з цієї дати набере чинності нова стаття 233 ПКУ.

Для перевірки повноти декларування та сплати акцизного податку ДФСУ буде здійснювати автоматичне зіставлення показників обсягів обігу та залишків пального, показників обсягів обігу спирту етилового (далі - зіставлення).

Контролери будуть порівнювати показники із СЕА РПСЕ з показниками Єдиного державного реєстру витратомірів-лічильників та рівнемірів-лічильників рівня пального у резервуарі щодо обсягів обігу та залишків пального у розрізі кодів згідно з УКТ ЗЕД (крім скрапленого газу (пропану або суміші пропану з бутаном), інших газів, бутану, ізобутану, на які встановлено однакові ставки акцизного податку, для яких обсяги обігу та залишків пального підсумовуються та зіставляються загальним підсумком), акцизних складів та розпорядників акцизних складів.

При зіставленні допускаються розбіжності не більше ніж на 5% обсягу обігу або залишків пального (для скрапленого газу (пропану або суміші пропану з бутаном), інших газів, бутану, ізобутану, на які встановлено однакові ставки акцизного податку, - не більше ніж на 15%) чи не більше ніж на 2% об’єму відповідного резервуара.

Як бачимо, в Україні поступово створюється автоматична система обліку показників обсягів обігу та залишків пального, обігу спирту етилового.

Штрафні санкції для платників акцизного податку

Відповідно до оновленого п. 117.3 ПКУ здійснення суб’єктами господарювання операцій з реалізації пального або спирту етилового без реєстрації таких суб’єктів платниками акцизного податку у порядку, передбаченому ПКУ, тягне за собою накладення штрафу на юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців у розмірі 100% вартості реалізованого пального або спирту етилового. Це означає, що з 1 липня 2019 року продаж СЕ без реєстрації платником акцизного податку вже каратиметься чималим штрафом.

Текст ст. 120-2 ПКУ, яка встановлює санкції за порушення порядку реєстрації акцизних накладних та розрахунків коригування до таких акцизних накладних в ЄРАН, адаптовано до СЕА РПСЕ, у якій реєструються акцизні накладні на пальне та спирт етиловий. Сам же розмір санкцій не змінився. Додано нову санкцію за відсутність з вини платника реєстрації в ЄРАН другого примірника акцизної накладної/розрахунку коригування протягом більш як 120 к.д. після граничного терміну реєстрації такого другого примірника -  в розмірі 2% суми акцизного податку, зазначеної у такому примірнику.

Прописано нові штрафні санкції за порушення правил обліку, виробництва та обігу пального або спирту етилового на акцизних складах у ст. 128-1 ПКУ. Ці порушення полягають в такому:

• порушення порядку реєстрації витратомірів-лічильників та рівнемірів-лічильників рівня пального у резервуарі (штраф  20 тис грн за кожне порушення, за повторне протягом року – 50 тис грн);
  
  
• відсутність з вини платника податку реєстрації акцизних складів у системі електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового платником податку - розпорядником акцизного складу  (штраф 1 млн грн, за повторне порушення протягом року – 2 млн грн);
  
  
• незабезпечення з вини розпорядника акцизного складу своєчасного подання до ДФСУ електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального або спирту етилового (штраф 1000 грн за кожний неподаний електронний документ).

Норми п.  128^-1.1 ПКУ  застосовуються:

• з 1 липня 2019 року - до розпорядників акцизних складів, на яких розташовано резервуари, загальна місткість яких перевищує 20 000 куб. метрів;
  
  
• з 1 жовтня 2019 року - до розпорядників акцизних складів, на яких розташовано резервуари, загальна місткість яких перевищує 1000 куб. метрів, але не перевищує 20 000 куб. метрів;
  
  
• з 1 січня 2020 року - до розпорядника акцизного складу, на акцизному складі якого розташовано резервуари, загальна місткість яких не перевищує 1000 куб. метрів.

Зверніть увагу: хоча зміни до статей 120-2 ПКУ та 128-1 ПКУ набирають чинності з  1 липня 2019 року, самі норми пп. 120-2.1-120-2.3 та п. 128-1.2 ПКУ застосовуватимуться з 1 жовтня 2019 року, а норми п. 128-1.3 ПКУ - з 1 січня 2020 року. Тобто відтермінування штрафних санкцій є, хоча і недовге.

І ще. Відповідно до нового п. 27 підрозділу 5 розділу ХХ ПКУ вимоги щодо обладнання витратомірами-лічильниками вітчизняних підприємств, на яких здійснюється діяльність з переробки нафти, газового конденсату, природного газу та їх суміші з метою вилучення цільових компонентів (сировини), що передбачає повний технологічний цикл їх переробки в готову продукцію (пальне), та вимоги для таких підприємств щодо щоденного формування даних про добовий фактичний обсяг реалізованого пального, а також відповідальність для таких підприємств за порушення таких вимог застосовуються з 1 січня 2020 року.