Дійсно, згідно з абз. 2 пп. 231.1 ПКУ платник податку зобов'язаний скласти акцизну накладну на обсяги пального, зокрема:
- втраченого у межах та/або понад встановлені норми втрат;
- зіпсованого, знищеного, в тому числі внаслідок аварії, пожежі, повені, інших форс-мажорних обставин чи з іншої причини, пов'язаної з природним результатом, а також внаслідок випаровування у процесі виробництва, обробки, переробки, зберігання чи транспортування такого пального.
Звісно, що скласти такі акцизні накладні можуть виключно особи, зареєстровані як платники акцизного податку в порядку, передбаченому ст. 212 ПКУ (пп. 231.4 ПКУ).
Але не це найцікавіше.
Форма акцизної накладної для такого випадку (тобто, ті, які слід застосовувати з 1 липня 2019 р.) вже затверджено наказом Мінфіну від 19.06.2019 № 262. На сайті Мінфіну 15 квітня 2019 р. оприлюднено проект таких документів. Аналогічна інформація була розміщена і на сайті ДФСУ. В електронном вигляді вже з'явилися формати для їх складання. Про це ми проінформували тут. Але текста затвердженого наказу №262 ще не оприлюднено.
Якщо йти за проектом, то форма акцизної накладної буде наступною (див. Бланк 1). А в проекті порядку її складання говориться, що така акцизна накладна складатиметься в одному примірнику (отже, в правому верхньому куті зазначається «примірник 1 з 1».
Також в такій акцизній накладній:
- в лівій верхній частині зазначатимуться код операції «2»;
- в лівій частині зазначатимуться дані самого платника акцизу та акцизного складу, на якому відбулося списання пального. А в правій частині реквізити акцизного складу / акцизного складу пересувного, на який фізично відвантажене (отримане) пальне, не зазначаються.
- в правій частині у рядку «Особа – отримувач пального» зазначається «Неплатник»;
- до рядка «юридична особа – код за ЄДРПОУ отримувача пального; договір про спільну діяльність – реєстраційний обліковий номер; для фізичної особи – прізвище, ім'я, по батькові та реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія (за наявності) та номер паспорта» вноситься умовний код «1000000000».
Правила заповнення табличної частини АН наведені в п. 16 проекту Порядку:
1) у графі 1 зазначається код товарної підкатегорії пального згідно з УКТ ЗЕД (10 знаків);
2) до графи 2 вноситься інформація щодо опису пального згідно з УКТ ЗЕД;
3) у графах 3, 4 зазначається інформація щодо обсягу реалізованого (відвантаженого, втраченого) або ввезеного пального:
- у кілограмах (графа 3);
- у літрах, приведених до температури 15° C (графа 4).
Внесені до цих граф показники можуть мати лише додатне значення.
Скласти акцизну накладну можна, але як дізнатися ті норми втрат, про які йдеться в ПКУ?
В ІПК від 31.05.2019 р. №2501/6/99-99-15-03-03-15/ІПК податківці розглянули питання визначення бази та об'єкту оподаткування, а також обов'язку щодо реєстрації підприємства платником акцизного податку при здійсненні операцій з втраченого пального понад встановлені норми втрат при його зберіганні та транспортуванні.
Всі, напевно, знають про Норми №43. Але вони призначені для нормування не втрат, а витрат (!) палива – тобто, встановлення допустимої міри його споживання в певних умовах експлуатації автомобілів. Натомість втрати пального виникають під час його транспортування і зберігання.
За оперативною інформацією ДФС проекти постанов КМУ «Про затвердження нормативів втрат нафтопродуктів під час їх приймання, зберігання, відпуску та транспортування» та «Про затвердження Порядку розроблення та застосування нормативів втрат нафтопродуктів під час їх приймання, зберігання, відпуску та транспортування», що розроблені Міністерством енергетики та вугільної промисловості України, станом на 30.05.2019 р. ще проходять стадію погодження відповідними міністерствами та відомствами.
Отже, для надання більш вичерпної індивідуальної податкової консультації щодо практичного застосування положень абз. «б» пп. 216.3 ПКУ у разі відсутності затверджених нормативів втрат нафтопродуктів підприємству було запропоновано звернутись до розробника нормативно-правових актів для надання пояснень. Тобто, до Міністерства енергетики та вугільної промисловості України.
Якщо такі норми списання втрат будуть встановлені, то оформити таке списання можна актом довільної форми (головне, щоб в ньому були всі обов’язкові реквізити первинного документа, встановлені ст. 9 Закону №996). Періодичність складання такого акту теж можна встановити власними правилами облікової політики – щоденно, раз на тиждень або на місяць. При цьому дату виникнення податкового зобов'язання щодо зіпсованого, знищеного, втраченого підакцизного товару (продукції) наведено в пп. 216.2 ПКУ – це дата складання відповідного акту. А пп. 216.3 ПКУ наведено умови, при яких податкове зобов'язання щодо втраченого підакцизного товару (продукції) не виникає.
