Той із батьків, з ким проживає дитина, і той із батьків, хто проживає окремо від неї, з дозволу органу опіки та піклування можуть укласти договір про припинення права на аліменти для дитини у зв’язку з передачею права власності на нерухоме майно (житловий будинок, квартиру, земельну ділянку тощо).
Такий договір нотаріально посвідчується. Право власності на нерухоме майно за таким договором виникає з моменту державної реєстрації цього права відповідно до закону.
Операція за договором про припинення права на аліменти для дитини у зв’язку з передачею права власності на нерухоме майно (частини житла) вважається продажем, і таку операцію з метою оподаткування слід розглядати з урахуванням вимог ст. 172 ПКУ. На цьому податківці наголосили у листі від 05.10.2015 р. №9299/C/99-99-17-03-03-14.
У разі якщо за вказаним договором передається право власності на нерухоме майно (частину житла), тобто продається його, за умови, що таке майно перебувало у власності понад три роки і це єдиний продаж протягом звітного податкового року нерухомого майна, дохід від такого продажу не оподатковується. При цьому умова щодо перебування такого майна у власності понад три роки не розповсюджується, якщо це майно отримане у спадщину.
Водночас у разі недотримання Вами зазначених умов дохід від продажу частини житла оподатковується на загальних підставах.