ПДФО-2017: останні законодавчі зміни

Прощений борг за іпотечним кредитом

Законом №1797 внесено зміни до пп. «д» пп. 164.2.17 ПКУ щодо виникнення додаткового блага у вигляді суми боргу, прощеного кредитором за власним рішенням, не пов’язаним із процедурою банкрутства.  За ними з 2017 року фізособам буде надаватися розстрочка зі сплати ПДФО, якщо кредит, сума якого була прощена, отримувався для придбання житла, тобто іпотечний кредит (див. пп. 14.1.87 ПКУ).

Згідно з оновленою нормою пп. «д» пп. 164.2.17 ПКУ за кредитом, що отриманий на придбання житла, платник податку має право на сплату суми ПДФО, нарахованої на суму боргу (кредиту та/або відсотків), прощеного (анульованого) кредитором за його самостійним рішенням, не пов’язаним із процедурою його банкрутства, до закінчення строку позовної давності, протягом 3-х років починаючи з року, в якому задекларовано суму такого податкового зобов’язання.

Краще б, звісно, скасували оподаткування такого доходу, але розстрочка це більше, ніж нічого. 

Для отримання розстрочки фізособа разом із декларацією має подати до контролюючого органу заяву у довільній формі. У ній слід зазначити:

- фактичні дані про суму прощеного (анульованого) кредитором боргу (кредиту та/або відсотків), підтверджену відповідними документами кредитора;

- коротке пояснення обставин, що призвели до виникнення необхідності розстрочення задекларованої суми ПДФО.

Суми розстрочених податкових зобов’язань з ПДФО розраховуються платником податку самостійно згідно з документами щодо суми прощеного (анульованого) кредитором боргу (кредиту та/або відсотків) та погашаються рівними частинами кожного календарного кварталу до 20 числа місяця, наступного за кожним календарним кварталом (до 20 квітня, до 20 липня, до 20 жовтня і до 20 грудня*).

____________

* Скоріш за все тут технічна помилка, адже 20 число місяця, наступного за 4 кварталом, є 20 січня, а не 20 грудня

____________

При цьому, що у такій оновленій нормі не згадується про ст. 100 ПКУ, яка визначає загальний порядок розстрочення та відстрочення грошових зобов'язань або податкового боргу платника податків. 

Тому виникає питання, яка норма в цьому випадку матиме більший пріоритет: реалізація права згідно з пп. «д» пп. 164.2.17 ПКУ на розстрочення за заявою,  чи необхідно укладати договір про розстрочення податкових зобов’язань, як цього вимагає  ст. 100 ПКУ? Відповідь отримаємо від податківців у наступних роз’ясненнях. 

А тим, хто отримав валютні іпотечні кредити до 1 січня 2014 року і ще не встиг здійснити їх реструктуризацію, нагадаємо про досі діючі норми п. 8 підрозділу І розділу ХХ ПКУ. 

Продаж металобрухту

З 2017 року не є оподатковуваним доходом фізособи сума доходу, отримана платником податку за здані (продані) ним не тільки брухт кольорових металів, а й брухт чорних металів (код 7204 згідно з УКТ ЗЕД) (зміни до пп.165.1.25 ПКУ).

Вартість лікування

Внесено зміни до норм пп. 165.1.19 ПКУ, завдяки чому розширено коло осіб, надана допомога на лікування яких не включається до оподатковуваного доходу.

Тож, з 01.01.2017 року не включаються до оподатковуваного доходу фізособи кошти або вартість майна (послуг), що надаються як допомога на лікування та медичне обслуговування не лише такої фізособи (як було раніше), а й членів сім’ї фізособи першого ступеня споріднення, дитини, яка перебуває під опікою або піклуванням платника податку, за умови документального підтвердження витрат, пов’язаних із наданням зазначеної допомоги (у разі надання коштів).

Вартість навчання 

З пп. 165.1.21 ПКУ прибрали згадку про відносини роботодавця й працівника. Як наслідок, обов’язок із виконання  фізособою трудової функції на підприємстві, яке оплачує навчання, протягом трьох років після закінчення навчання, також відмінено.

Тепер з 2017 року, витрати будь-якої юридичної або фізичної особи на навчання іншої фізичної особи не включатимуться до оподатковуваного доходу останньої. Щоправда, кілька умов залишилось:

- суми за навчання сплачені на користь вітчизняних вищих та професійно-технічних навчальних закладів за здобуття освіти, за підготовку чи перепідготовку;

- розмір неоподаткованої суми, сплаченої за навчання, становитиме 3-кратний розмір мінімальної заробітної плати станом на 1 січня звітного року, за кожний місяць навчання (у 2017 році – це 9600 грн на місяць). Сума, що перевищує вказану, підлягатиме оподаткуванню. І, оскільки йдеться про негрошовий дохід, із застосуванням коефіцієнту за п. 164.5 ПКУ (в 2017 році – цей коефіцієнт становитиме 1,21951). 

Строк сплати ПДФО та ВЗ з негрошового доходу

Тут доречно нагадати, що оновленим пп. 168.1.4 ПКУ збільшено строк сплати ПДФО і військового збору з доходу, який надається у негрошовій формі, або виплачується готівкою з каси податкового агента, з одного банківського дня до трьох банківських днів з дня, що настає за днем нарахування (виплати, надання) доходу.

Податкова знижка на навчання

Якщо витрати на навчання несе сама фізособа, варто пам’ятати норми ст. 166 ПКУ і скористатися податковою знижкою – можливістю повернути частину сплаченого ПДФО із бюджету. Про те, як надавалася податкова знижка у 2016 році, читайте тут.   

Згідно із оновленою нормою пп. 166.3.3 ПКУ платник податку має право включити до податкової знижки у зменшення оподатковуваного доходу платника податку за наслідками звітного податкового року, окрема, такі фактично здійснені ним протягом звітного податкового року витрати у вигляді суму коштів, сплачених платником податку на користь вітчизняних вищих та професійно-технічних навчальних закладів для компенсації вартості здобуття середньої професійної або вищої освіти такого платника податку та/або члена його сім’ї першого ступеня споріднення.

Таким чином, з 2017 року завдяки Закону №1797 при застосуванні податкової знижки:

• більше немає граничної дозволеної суми витрат на навчання (наприклад, у 2016 році ця сума не могла перевищувати 1930 грн. в розрахунку на кожну особу, яка навчається, за кожний повний або неповний місяць навчання протягом звітного податкового року);
• податкова знижка на навчання може бути застосована незалежно від факту отримання чи не отримання заробітної плати особою, на користь якої здійснюється оплата навчання;
• однак, як і раніше, кошти на навчання мають бути сплачені виключно вітчизняним навчальним закладам.

Дивіденди та інші пасивні доходи

Завдяки Закону №1797 з 2017 року пасивні доходи фізосіб оподатковуватимуться так: 

*Абз. 2 п. 1 розд. ІІ Закону № 1797 встановлено, що датою набрання чинності для застосування пп. 167.5.4 ПКУ є дата набрання чинності Закону про фінансову поліцію. А цього Закону ще не прийнято. Є тільки зареєстрований законопроект. Тобто поки що все ще діють старі ставки ПДФО для оподаткування дивідендів: 

18% - для дивідендів по акціях та/або інвестиційних сертифікатах, корпоративних правах, нарахованих нерезидентами, інститутами спільного інвестування та єдинниками

5% - для доходів у вигляді дивідендів по акціях та корпоративних правах, нарахованих резидентами - платниками податку на прибуток підприємств (крім доходів у вигляді дивідендів по акціях, інвестиційних сертифікатах, які виплачуються інститутами спільного інвестування); 

 Інвестиційний прибуток

Доповнено норму пп. 170.2.1 ПКУ, згідно з якою за результатами звітного року платник податку зобов’язаний подати річну податкову декларацію, в якій має відобразити загальний фінансовий результат (інвестиційний прибуток або інвестиційний збиток), отриманий протягом такого звітного року.

Тож, з 2017 року платник податку щорічно зобов’язаний не тільки визначати загальний фінансовий результат від операцій з цінними паперами, отриманий протягом звітного року, а і відповідно декларувати його.

Крім цього, завдяки уточненню, вирішено два дискусійних питання: щодо підтвердження витрат для визначення інвестиційного прибутку та виникнення курсових різниць (якщо цінні папери мають вартість, встановлену в іноземній валюті). Так, тепер у абз.1 пп. 170.2.2 ПКУ чітко сказано, що інвестиційний прибуток розраховується як позитивна різниця між доходом, отриманим платником податку від продажу окремого інвестиційного активу з урахуванням курсової різниці (за наявності) та його вартістю, що визначається із суми документально підтверджених витрат на придбання такого активу з урахуванням норм пп.170.2.4-170.2.6 ПКУ (крім операцій з деривативами).

Благодійна допомога

Правило неоподаткування цільової благодійної допомоги протягом 12 місяців з дати її отримання, тепер не поширюється на благодійну допомогу на лікування. З 01.01.2017 р. така допомога не оподатковується протягом 24 календарних місяців, наступних за місяцем отримання такої допомоги (зміни до пп. 170.7.5 ПКУ).

 Також окремо прописали у пп. «а» пп. 170.7.8. ПКУ, що не включається до оподатковуваного доходу благодійна допомога у будь-якій сумі (вартості), що надається платникам податку - учасникам бойових дій та масових акцій громадського протесту в Україні, фізособам, які мешкають (мешкали) на території населених пунктів, де проводиться (проводилася) АТО,  як допомога на лікування та медичне обслуговування (обстеження, діагностику). Раніше у даній нормі задувалося лише про вартість самого лікування.

Витрати на відрядження: дві зміни

Перша зміна стосується проїзних документів. Так, у абз. 3 пп. «а» пп.170.9.1 ПКУ прописали: якщо для поїздки у відрядження використовувався електронний квиток, то для підтвердження витрат необхідним буде лише електронний квиток та розрахунковий документ про його придбання. Посадковий талон як такий буде потрібен лише у випадку, якщо його обов’язковість передбачена правилами перевезення на відповідному виді транспорту.

Зміна друга - сума неоподатковуваних добових. 

 * Не більше 0,1 мін. з/п на 1 січня звітного року. Мінімальна заробітна плата встановлена на 1 січня 2017 року і становить 3200 грн.

** За кожен календарний день такого відрядження за офіційним обмінним курсом гривні до євро, установленим НБУ, в розрахунку за кожен такий день.

Для визначення суми добових в разі відрядження до країн, в'їзд громадян України на територію яких здійснюється за наявності візи, необхідно буде підтвердити перебування особи у відрядженні.

Документами, які свідчитимуть про перебування особи у відрядженні, з 01.01.2017 р. можуть бути як відмітки прикордонних служб про перетин кордону, так і проїзні документи, рахунки на проживання та/або будь-які інших документи, що підтверджують фактичне перебування особи у відрядженні.

Іноземні доходи

До 2017 року, згідно з пп. 170.11.1 ПКУ, якщо джерело виплат будь-яких оподатковуваних доходів є іноземним, сума такого доходу включається до загального річного оподатковуваного доходу платника податку - отримувача, який зобов'язаний подати річну податкову декларацію, та оподатковується за ставкою, визначеною п. 167.1 ПКУ, тобто за ставкою 18%.

З дня набрання чинності норми пп. 167.5.4 ПКУ щодо застосування ставки ПДФО у розмірі 9%  почне працювати правило щодо вищенаведеної ставки на доходи, визначені пп. 167.5.4 ПКУ – тобто на доходи у вигляді дивідендів, нарахованих нерезидентами. У такому разі ставка ПДФО становитиме 9%.

Продаж або обмін авто

По-перше, уточнено, що у разі продажу (обміну) об’єкта рухомого майна за посередництвом юридичної особи (її філії, відділення, іншого відокремленого підрозділу) або представництва нерезидента чи ФОП або укладення та оформлення договорів відчуження транспортних засобів у присутності посадових осіб органів, які здійснюють реєстрацію (перереєстрацію) транспортних засобів, такий посередник або відповідний орган виконує функції податкового агента стосовно подання до контролюючого органу інформації про суму доходу та суму сплаченого до бюджету податку в порядку та строки, встановлені для податкового розрахунку, а платник податку під час укладання договору зобов’язаний самостійно сплатити до бюджету податок з доходу від операцій з продажу (обміну) об’єктів рухомого майна

Раніше норма п. 173.3 ПКУ говорила про податкових агентів у вигляді юросіб чи ФОПів, які були стороною договору купівлі-продажу об'єкта рухомого майна.

По-друге, п. 173.4 ПКУ доповнено новим абзацем, згідно з яким, якщо договір купівлі-продажу (міни, поставки) транспортного засобу укладається в присутності працівників сервісного центру МВС (тобто органів, які реєструють транспортні засоби), то обов’язковим буде надання таким працівникам документу про вартість такого рухомого майна (це може бути оціночна або середньоринкова вартість авто) та документа про сплату податку сторонами договору, обчисленого в установленому ПКУ порядку.

Сервісні центри МВС щокварталу мають подавати до контролюючого органу інформацію про такі договори (угоди), включаючи інформацію про суму доходу та суму сплаченого до бюджету податку, в порядку та строки, встановлені для податкового розрахунку.

Подання річної податкової декларації

Згідно з п. 1 Закону №1797 виключено абз. 6 п. 179.2 ПКУ, згідно з яким не потрібно було подавати декларацію у разі отримання доходів, які згідно з розділом IV ПКУ підлягали оподаткуванню за ставкою 5 %, а це:

• дохід від продажу нерухомості;
• дохід від продажу об’єктів рухомого майна;
• вартість об’єктів спадщини, що успадковується спадкоємцями, які не є членами сім'ї спадкодавця першого ступеня споріднення.

Виняток становили лише випадки, коли таке декларування було обов’язковим. Зазначені норми були зрозумілими – в більшості з цих випадків обов’язки податкового агента виконував або нотаріус, або покупець – суб’єкт господарювання. 

Що означає таке скасування? Чи потрібно буде за 2017 рік подавати декларацію і тим, хто сплатив ПДФО та ВЗ, або не зобов’язаний був їх сплачувати при відповідних операціях? Чекатимемо на роз’яснення від податківців. 

Тим більше, що зміни торкнулися й п. 179.10 ПКУ. А це передбачає можливість платнику податку звернутись до відповідного контролюючого органу з проханням надати консультативну допомогу з питань, які стосуються заповнення його річної податкової декларації, не до 1 березня, а протягом будь-якого часу протягом року.

Також у п. 179.6 ПКУ уточнено, що обов'язок щодо заповнення та подання податкової декларації від імені платника податку покладається не лише на опікуна або піклувальника, а й на батьків, у разі отримання доходів їх малолітніми/неповнолітніми особами або особами, визнаними судом недієздатними. 

Зростання мінімальної зарплати скорочує пільги 

Закон №1791 підкоригував норми розділу ІV ПКУ, які були прив’язані до мінімальної зарплати, адже вона порівняно із 2016 роком зросла вдвічі. 

Наведемо норми, яких торкнулися зміни:

1) пп. «в» пп. 164.2.16 ПКУ – не є доходом сума пенсійних внесків, що сплачується роботодавцем-резидентом за свій рахунок за договорами недержавного пенсійного забезпечення платника податку, якщо така сума не перевищує 15 % нарахованої цим роботодавцем суми заробітної плати платнику податку протягом кожного звітного податкового місяця, за який сплачується пенсійний внесок, внесків до фондів банківського управління, але не більш як 2,5 (раніше 5!) розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом про Державний бюджет України на відповідний рік, у розрахунку за місяць за сукупністю таких внесків

2) пп. «д» пп. 164.2.17 ПКУ – є додатковим благом основна сума боргу (кредиту) платника податку, прощеного (анульованого) кредитором за його самостійним рішенням, не пов’язаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності, у разі якщо його сума перевищує 25 (раніше 50!) відсотків однієї мінімальної заробітної плати (у розрахунку на рік), встановленої на 1 січня звітного податкового року.

3) Абз.7 та 8 пп. 165.1.24 ПКУ  - при продажу власної продукції тваринництва груп 1-5, 15, 16 та 41 УКТ ЗЕД, отримані від такого продажу доходи не є оподатковуваним доходом, якщо їх сума сукупно за рік не перевищує 50 (раніше 100!) розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року. 

4) Пп.165.1.39 ПКУ  - не є доходом вартість дарунків (а також призів переможцям та призерам спортивних змагань), якщо їх вартість не перевищує 25 (було 50!) відсотків однієї мінімальної заробітної плати (у розрахунку на місяць), встановленої на 1 січня звітного податкового року, за винятком грошових виплат у будь-якій сумі;

5) Пп.165.1.55 ПКУ - не є доходом основна сума боргу (кредиту) платника податку, прощеного (анульованого) кредитором за його самостійним рішенням, не пов’язаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності у сумі, що не перевищує 25 (було 50!) відсотків однієї мінімальної заробітної плати (у розрахунку на рік), встановленої на 1 січня звітного податкового року;

6) Пп. «б» пп. 170.7.8  ПКУ – не є доходом благодійна допомога у сумі, що сукупно протягом звітного (податкового) року не перевищує 500 (було 1000!) розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, - на відновлення втраченого майна та на інші потреби за переліком, встановленим постановою КМУ від 26.11.2014 р. № 653.

Податкова соціальна пільга (ПСП)

На жаль, ст. 169 ПКУ, що регулює ПСП залишилась без змін. Скоріш за все, за неї просто забули, адже фактично у зв’язку з підвищенням мінімальної зарплати до 3200 грн, скористатися ПСП вийде небагатьом працівникам. 

Як би то не було, розмір ПСП і граничний розмір доходу для її застосування виглядатимуть в 2017 році наступним чином:

 * Згідно з пп. 169.1.1 ПКУ (зі змінами, внесеними Законом №909-III) податкова соціальна пільга надається для будь-якого платника податку в розмірі, що дорівнює 50% розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи (у розрахунку на місяць), встановленому законом на 1 січня звітного податкового року (1600 грн*50% = 800,00 грн)

** Відповідно до абз. 1 пп. 169.4.1 ПКУ ПСП застосовується до доходу, нарахованого на користь платника податку протягом звітного податкового місяця як заробітна плата (інші прирівняні до неї відповідно до законодавства виплати, компенсації та винагороди), якщо його розмір не перевищує суми, що дорівнює розміру місячного прожиткового мінімуму, діючого для працездатної особи на 1 січня звітного податкового року, помноженого на 1,4 та округленого до найближчих 10 гривень. При цьому граничний розмір доходу, який дає право на отримання ПСП одному з батьків у випадку та у розмірі, передбачених підпунктом 169.1.2 ПКУ, визначається як добуток суми, визначеної в абзаці першому цього підпункту, та відповідної кількості дітей.

ПДФО для підприємців

Наприкінці зазначимо, що усі зміни, які планувалося внести до ПКУ щодо оподаткування доходів підприємців на загальній системі оподаткування, було внесено. Тому не будемо повторюватися, а прочитати про них ви можете в цьому аналітичному матеріалі.

****

Докладно про зміни, які набрали чинності з 1 січня 2017 року, читайте тут:

Податок на прибуток: правила оподаткування у 2017 році 

Трансфертне ціноутворення-2017: огляд останніх змін 

ПДВ-новації 2017 року: аналізуємо зміни 

Податкові накладні та розрахунки коригування: що змінюється у 2017 році? 

ДФС про скасування спецрежиму ПДВ з 2017 року

Єдиний податок: що змінилось з 1 січня 2017 року? 

ЄСВ у 2017 році: що нового? 

Особливості нарахування та сплати ЄСВ у 2017 році: роз'яснює ДФСУ 

Зміни у держрегулюванні виробництва і обігу спирту, алкоголю та тютюну у 2017 році

З 1 січня 2017 року - нові розміри судового збору!  

Зміни в оплаті праці з 1 січня 2017 року: аналізуємо Закон №1774 

Перевірки бізнесу та мораторій у 2017 році: аналізуємо закони