.jpg)
У чому проблема?
Згідно з п. 198.5 ПКУ ПЗ з ПДВ визнаються, якщо товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання або починають використовуватися:
- в операціях, що не є об’єктом оподаткування відповідно до ст. 196 ПКУ (крім пп. 196.1.7 ПКУ) або місце постачання яких розташоване за межами митної території України;
- в операціях, звільнених від оподаткування відповідно до ст. 197 ПКУ, підрозділу 2 розділу XX ПКУ, міжнародних договорів (угод) (крім пп. 197.1.28 ПКУ та п. 197.11 ПКУ);
- в операціях, що здійснюються платником податку в межах балансу платника податку, у тому числі передача для невиробничого використання, переведення виробничих необоротних активів до складу невиробничих необоротних активів;
- в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку (крім п. 189.9 ПКУ).
Водночас, п. 189.9 ПКУ вимагає визнання ПЗ з ПДВ у випадку ліквідації ОЗ за власним рішенням платника податку.
При цьому, якщо у п. 198.5 ПКУ хоча б зазначено, що його норми застосовуються для товарів/послуг, необоротних активів, придбаних або виготовлених до 1 липня 2015 року, лише у разі, якщо під час такого придбання або виготовлення суми податку були включені до складу податкового кредиту, у п. 189.9 ПКУ немає й такого зауваження. Тож виходить, немає значення, чи був такий податковий кредит чи ні, при придбанні ОЗ – при ліквідації треба або визнавати ПЗ з ПДВ, або виконувати умови абзацу другого цього пункту.
Податківці роз’яснюють: ПЗ за п. 198.5 ПКУ та п. 189.9 ПКУ має компенсаційний характер.
В чому ж компенсаційний характер такого нарахування?
В тому-то і справа, що роз’яснення сили нормативного документу не мають і при перевірках (якщо це не індивідуальна або узагальнююча податкова консультація за ст. 52 ПКУ) не захищають. А норми ПКУ потрібного висновку не містять.
Та й роз’яснення бувають різні. Наприклад, у листі від 12.06.2017 р. № 581/6/99-99-15-03-02-15/ІПК ДФСУ заявила: ПКУ не встановлено залежність нарахування ПЗ з ПДВ за п. 198.5 ПКУ від користування платником податку ПК з ПДВ при придбанні (створенні) товарів, послуг, необоротних активів. Аналогічної позиції дотримуються податківці і щодо ПЗ з ПДВ за п. 189.9 ПКУ.
Але ось у листі від 19.06.2017 р. №708/6/99-99-15-03-02-15/ІПК ДФСУ чітко повідомляє: норми п. 189.9 ПКУ та п. 198.5 ПКУ стосуються лише товарів/послуг (а ми від себе додали б, що і необоротних активів), які були придбані з ПДВ!
При цьому податківці нагадують, що зараз ПК з ПДВ виникає, безумовно, лише на підставі складеної та зареєстрованої податкової накладної (або інших документів, зазначених у п. 201.11 ПКУ).
Тому, якщо актив був придбаний і ПДВ, платник податку міг скористатися податковим кредитом, а ПЗ, нараховані за п. 189.9 ПКУ та п. 198.5 ПКУ, матимуть саме компенсаційний характер.
А якщо податковим кредитом не скористалися?
А ось якщо платник ПДВ не скористався податковим кредитом – або за власним рішенням, або тому, що постачальник не склав або не зареєстрував податкову накладну (або зробив це із помилками) – нарахувати ПЗ з ПДВ за зазначеними нормами ПКУ доведеться!
Висновок щодо нарахування ПЗ з ПДВ у випадку відсутності зареєстрованої податкової накладної, яка б давала право на податковий кредит, в ЄРПН міститься й у листі ДФС у Луганській області від 26.09.2016 р. № 521/10/12-32-12-01-13.
А у листі від 12.06.2017 р. № 581/6/99-99-15-03-02-15/ІПК податківці нагадали про те, що у разі допущення продавцем товарів/послуг помилок при зазначенні обов’язкових реквізитів податкової накладної та/або порушення продавцем граничних термінів її реєстрації в ЄРПН покупець має право подати скаргу разом з декларацією за поточний звітний період.
Звісно, подання скарги не дає права на формування податкового кредиту до проведення реєстрації податкової накладної або виправлення помилок в ній постачальником. Але вона є одним з важелів впливу на постачальника, адже є підставою для проведення в нього позапланової перевірки, головною вимогою за наслідками якої має бути скласти таку податкову накладну та зареєструвати її у ЄРПН (або виправити в ній помилки)!