Коментар до ІПК ДПС від 07.10.2020 р. №4155/ІПК/99-00-05-06-02-06
Платники ПДВ звикли, що право на податковий кредит треба підтвердити податковою накладною або розрахунком коригування до неї. Це так, але з цього правила є винятки. Є операції, за якими ПК з ПДВ можна користуватися і без наявності ПН/РК. Всі вони наведені у п. 201.11 ПКУ.
До таких винятків належать і послуги, якщо їх обсяг визначається приладами обліку. У такому разі в отримувача цих послуг є два варіанти.
Варіант перший. Якщо постачальник своєчасно надає податкові накладні
Тоді отримувач послуг може скористатися загальним правилом і почекати на податкову накладну. І якщо є податкова накладна, то діють загальні правила, встановлені п. 198.6 ПКУ. А саме:
- отримувач послуг може скористатися правом на податковий кредит у тому звітному періоді, у якому він ці послуги отримав (або здійснив за них передоплату);
- якщо він не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму ПДВ на підставі отриманих податкових накладних/розрахунків коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в ЄРПН, таке право зберігається за ним протягом 1095 календарних днів з дати складення податкової накладної/розрахунку коригування.
Варіант другий. Якщо чекати на податкову накладну немає бажання
Якщо договором передбачено постачання послуг, вартість яких визначається за показниками приладів обліку, та рахунок, виставлений їх постачальником, містить загальну суму платежу, суму податку та податковий номер постачальника таких послуг, то на підставі такого рахунку отримувачем послуг може бути сформовано податковий кредит без отримання податкової накладної (пп. «а» п. 201.11 ПКУ).
Щодо періоду включення такої суми до ПК, то тут варто користуватись загальним правилом, передбаченим п. 198.2 ПКУ, за яким датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:
- дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;
- дата отримання платником податку товарів/послуг.
У чому відмінність між цими двома варіантами?
Про це говорять податківці у коментованій ІПК. І, забігаючи наперед, скажемо, що вони абсолютно праві.
Можливість віднесення суми ПДВ до ПК до наступних періодів протягом 1095 днів поширюється виключно на ПК, що виник на підставі податкових накладних або розрахунків коригування! Рахунків та інших документів, які замінюють ПН/РК на підставі п. 201.11 ПКУ, це право не стосується.
Тобто обрати звітний період, у якому скористатися правом на податковий кредит, може лише той, у кого є податкова накладна або розрахунок коригування до неї. Якщо цих документів немає, а право на податковий кредит виникає на підставі інших документів – скористатися цим правом можна лише у тому звітному періоді, коли ці документи складені.
Таким чином, платник податку не може включити до податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду суми ПДВ на підставі рахунків за надані послуги, які були виставлені постачальником за показниками приладів обліку, за попередні звітні (податкові) періоди. Якщо ПК формується на підставі рахунків без отримання від постачальника податкової накладної, такий податковий кредит має відображатись у декларації «місяць в місяць».
Якщо ж платником ПДВ у періодах виникнення права на податковий кредит не були включені до податкового кредиту суми ПДВ на підставі таких рахунків, то зазначені суми податку можуть бути включені до ПК шляхом подання уточнюючих розрахунків (з урахуванням строків давності, передбачених ст. 102 ПКУ) до декларацій за відповідні періоди.
***
Читайте також: