Хто може зареєструватися платником ПДВ?
Перелік осіб, які можуть бути платниками ПДВ, визначений у п. 180.1 ПКУ. Він складається з дев’яти пунктів, але ми зараз розглянемо два, які стосуються суб’єктів господарювання (ФОП та юросіб):
- будь-яка особа, що провадить або планує провадити господарську діяльність і реєструється за своїм добровільним рішенням як платник ПДВ у порядку, визначеному ст. 183 ПКУ. Вочевидь, добровільна реєстрація платником ПДВ актуальна лише для тих СГ, у кого річна сума операцій з постачання товарів, робіт, послуг не перевищує 1 млн грн. Про те, як розраховувати цю річну суму, докладніше поговоримо далі;
- будь-яка особа, що зареєстрована або підлягає реєстрації як платник ПДВ. Слова «підлягає реєстрації» означають, що якщо особа повинна була зареєструватись платником ПДВ і не зробила цього, вона повинна сплатити ПДВ з оподатковуваних операцій, проведених з першого дня після граничної дати строку, коли вона була зобов’язана зареєструватись (п. 183.10 ПКУ).
Платники єдиного податку 1, 2 груп не можуть бути платниками ПДВ. Адже їхня ставка єдиного податку не передбачає сплату ПДВ.
Платники єдиного податку 3 групи мають вибір. Якщо вони бажають стати платниками ПДВ, вони мають обрати ставку єдиного податку 3%. Якщо ж вони сплачують єдиний податок за ставкою 5%, то не можуть реєструватися платниками ПДВ.
І такі спеціальні правила для «єдинників» тривають доти, доки вони знаходяться на спрощеній системі оподаткування. Досягнення обороту в 1 млн грн не зобов’язує таких платників ЄП реєструватись ще й платниками ПДВ.
Платники єдиного податку 3 групи зобов’язані зареєструватися платниками ПДВ одночасно з вибором ставки єдиного податку 3%. Додатково про зміну ставки ЄП з 5% на 3% та про те, чи можна одразу обрати ставку 3% під час держреєстрації СГ, читайте у наших матеріалах:
- Які наслідки зміни ставки єдиного податку з 5% на 3% зі сплатою ПДВ?
- Перехідні операції у ФОП ІІІ групи при зміні ставки з 5% на 3%
- Коли новостворений «єдинник» ІІІ групи може стати платником ПДВ?
- Для «єдинників» ІІІ групи змінили строки для переходу на ставку 3%.
Платники єдиного податку 4 групи від ПДВ не звільняються, тому що ЄП 4-ї групи справляється з площі сільськогосподарських угідь, а не від доходу. Такі СГ реєструються платниками ПДВ на загальних підставах – добровільно або при досягненні обсягу операцій 1 млн грн.
За який період береться обсяг операцій 1 млн для обов’язкової реєстрації платником ПДВ?
Вимоги для обов’язкової реєстрації платником ПДВ наведені у ст. 181 ПКУ.
У 2012 році вона виглядатиме так: «У разі якщо загальна сума від здійснення операцій з постачання товарів/послуг, що підлягають оподаткуванню згідно з цим розділом, у тому числі операцій з постачання товарів/послуг з використанням локальної або глобальної комп’ютерної мережі (зокрема, але не виключно шляхом встановлення спеціального застосунку або додатку на смартфонах, планшетах чи інших цифрових пристроях), нарахована (сплачена) такій особі протягом останніх 12 календарних місяців, сукупно перевищує 1000000 гривень (без урахування податку на додану вартість), така особа зобов’язана зареєструватися як платник податку у контролюючому органі за своїм місцезнаходженням (місцем проживання) з дотриманням вимог, передбачених статтею 183 цього Кодексу, крім особи, яка є платником єдиного податку першої – третьої групи».
Отже, для «загальників», як і раніше, головна умова для обов’язкової реєстрації платником ПДВ – це досягнення обсягу операцій з постачання товарів/послуг, що підлягають оподаткуванню ПДВ, нарахована (сплачена) на адресу СГ протягом останніх 12 календарних місяців, сукупно перевищує 1 млн грн без ПДВ.
Як визначати період, протягом якого слід розраховувати досягнення обсягу 1 млн грн? Потенційним платникам ПДВ потрібно кожного місяця стежити за досягненням цього обсягу: тобто кожного разу береться період з 12 попередніх місяців (а не календарний рік)! Наприклад, у грудні 2021 слід взяти дані про операції за грудень 2020 – листопад 2021, у січні 2022 – за місяці з січня по грудень 2021, і т.д.
Якщо СГ перейшов з єдиного податку 1-3 групи без ПДВ на загальну систему оподаткування, він розраховує обсяг 1 млн грн так само – за 12 попередніх місяців. Саме такий підхід стабільно застосовують податківці. Так, ДФС у м. Києві ще в ІПК від 30.11.2018 р. №5056/ІПК/26-15-12-01-18 щодо реєстрації особи як платника ПДВ у разі переходу зі спрощеної системи оподаткування на загальну систему зазначила, що якщо в такої особи на дату переходу загальна сума від здійснення операцій з постачання товарів/послуг, що підлягають оподаткуванню ПДВ, у тому числі з використанням локальної або глобальної комп’ютерної мережі, протягом останніх 12 календарних місяців сукупно перевищує 1 000 000 грн (у тому числі, включаючи період перебування на спрощеній системі оподаткування), така особа повинна не пізніше 10 числа першого календарного місяця, в якому здійснено перехід на сплату інших податків і зборів, подати до контролюючого органу реєстраційну заяву платника ПДВ за формою №1-ПДВ та відповідно зареєструватись як платник ПДВ.
Таку саму точку зору податківці мають і зараз (див., наприклад, тут). Львівські податківці пишуть: якщо платник єдиного податку переходить на загальну систему оподаткування і на дату такого переходу загальний обсяг операцій від реалізації товарів, послуг протягом 12 календарних місяців, в тому числі з урахуванням періоду перебування на спрощеній системи оподаткування перевищує 1 млн грн, то у такому випадку така особа має зареєструватися платником ПДВ.
Які операції включаються до розрахунку обсягу 1 млн грн?
У тексті п. 181.1 ПКУ говориться про «операції з постачання товарів/послуг, що підлягають оподаткуванню» ПДВ згідно з розділом V ПКУ.
На думку податківців, до цього обсягу включаються:
- оподатковувані операції за ставками 20%, 14%, 7%, 0% відповідно до розділів V та ХХ ПКУ;
- операції, звільнені від оподаткування ПДВ відповідно до розділів V та ХХ ПКУ.
Що ж це за операції, які «підлягають оподаткуванню»? Логічно було б припустити, що це лише ті операції, за якими справляється ПДВ відповідно до розділу V ПКУ за основною ставкою 20% (ст. 194 ПКУ), за ставкою 14% (пп. «г» в 193.1 ПКУ), за ставкою 7% (пп. «в» п. 193.1 ПКУ) та за нульовою ставкою (ст. 195 ПКУ). Тобто за цими операціями ми маємо загальну схему оподаткування ПДВ: є податкові зобов’язання, є податковий кредит, сума ПДВ до сплати в бюджет визначається як різниця між податковими зобов’язаннями та податковим кредитом. Якщо ця сума додатна – вона сплачується до бюджету, якщо від’ємна – відшкодовується платнику (безпосередньо з бюджету – грошима на рахунок або зараховується у сплату минулих боргів з ПДВ чи зобов’язань наступних звітних періодів).
Операції, звільнені від ПДВ (ст. 197 ПКУ), у цю схему не вкладаються, адже за ними не виникають податкові зобов’язання, а податковий кредит «сторнується» шляхом нарахування ПЗ за приписами п. 198.5 та ст. 199 ПКУ. Зокрема, такої точки зору ще у 2012 році дотримувався Тернопільський окружний адмінсуд у постанові від 26.12.2012 р. у справі №2-а/1970/4041/12.
Але податківці мають іншу думку. У своїх повідомленнях (наприклад, тут та тут) та у ЗIР, підкатегорія 101.02, питання «Які операції з постачання товарів/послуг вважаються оподатковуваними операціями для цілей реєстрації платником ПДВ?», вони стверджують, що до оподатковуваних операцій з метою реєстрації особи як платника ПДВ належать операції, що підлягають оподаткуванню за ставками 20%, 14%, 7%, нульовою ставкою та звільнені (умовно звільнені) від оподаткування ПДВ.
При цьому у цих джерелах податківці згадують про те, що слід враховувати оподатковувані та звільнені операції, що наведені у розділі V та розділі ХХ ПКУ, хоча у п. 181.1 ПКУ йдеться лише про операції, що підлягають оподаткуванню лише згідно з розділом V ПКУ.
Беззаперечним є тільки один момент: «необ'єктні» операції – ті, що не є об'єктом оподаткування ПДВ (ст. 196 ПКУ) – до цього розрахунку не включаються (див. лист ДФС від 21.01.2019 р. №221/6/99-99-15-03-02-15/ІПК).
Отже, за такого підходу під обов'язкову реєстрацію платниками ПДВ підпадають також й такі суб’єкти, як неприбуткові організації (зокрема, які надають благодійну допомогу, передбачену пп. 197.1.15 ПКУ), постачальники товарів для дітей (пп. 197.1.1 ПКУ), постачальники освітніх послуг – дитячі садки, школи тощо (пп. 197.1.2 ПКУ), а також інші СГ, основна діяльність яких – звільнені операції. Пропонуємо до уваги наші матеріали на цю тему:
- Неприбуткова організація: чи реєструватися платником ПДВ?
- Коли неприбуткова організація має стати платником ПДВ?
Звертаємо увагу, що з 17 березня 2020 року та закінчуючи останнім числом місяця, в якому завершується дія карантину, операції, передбачені п. 71 підрозділу 2 розділу XX та/або пп. 197.1.15 ПКУ (постачання товарів, призначених для боротьби з COVID-19 та благодійність), що здійсненні громадськими об’єднаннями та/або благодійними організаціями, не включаються при обрахунку загальної суми доходу, для реєстрації платником ПДВ таких суб’єктів. Ми пишемо про це у новині.
Якщо протягом 12 календарних місяців, за які визначається обсяг операцій для цілей реєстрації, продавцю було повернуто раніше поставлені ним товари/послуги або у разі повернення продавцем суми попередньої оплати за такі товари/послуги, обсяги повернення вираховуються зі загального обсягу постачання товарів/послуг, що встановлений для реєстрації (консультація у ЗІР, підкатегорія 101.02).
Якщо СГ працює за договором комісії, то передача товарів у межах договору комісії вважається постачанням (пп. «е» пп. 14.1.191 ПКУ) і тому до розрахунку обсягу оподатковуваних операцій комісіонера включається не тільки сума комісійної винагороди, але й сума постачань товарів (послуг) у межах договору комісії.
Експедитори включають до розрахунку обсягу оподатковуваних операцій лише суму їхньої винагороди, яка включає вартість транспортно-експедиторських послуг, наданих замовникові-резиденту, і вартість послуг перевезення, якщо ці послуги надає сам експедитор. Про це згадується в Узагальнюючій податковій консультації щодо порядку оподаткування ПДВ транспортно-експедиторської діяльності, затвердженій наказом ДПСУ від 06.07.2012 р. №610.
При постачанні туристичних продуктів туроператорами і турагентами до розрахунку обсягів оподатковуваних операцій включається лише сума їх винагороди (п. 207.2 – 207.5 ПКУ).
Відокремлені підрозділи (філії) юридичних осіб, зареєстрованих згідно зі Законом про держреєстрацію, не є юридичними особами згідно з ч. 3 ст. 95 ЦКУ. У пп. 14.1.139 ПКУ наведено визначення особи з метою розділу V ПКУ – такою особою може бути тільки юрособа. Тож відокремлені підрозділи (філії) юросіб не можуть реєструватися платниками ПДВ, але їхні обороти приймають участь у розрахунку загального обсягу операцій для цілей реєстрації самої юридичної особи як платника ПДВ.
Процедура реєстрації платником ПДВ
Порядок реєстрації платником ПДВ визначений ст. 183 ПКУ.
Перш за все, для того, щоб розпочати процедуру реєстрації платником ПДВ, СГ повинен вже перебувати на обліку в ДПС за основним місцем обліку – див. п. 3.2 Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість від 14.11.2014 р. №1130.
Щоб зареєструватися платником ПДВ, потрібно подати заяву
У разі добровільної реєстрації платником ПДВ, реєстраційна заява подається згідно з п. 183.7 ПКУ не пізніше ніж за 10 календарних днів до початку податкового періоду, з якого такі особи вважатимуться платниками податку та матимуть право на податковий кредит і складання податкових накладних.
Податковим періодом щодо ПДВ наразі є календарний місяць. Отже, щоби добровільно стати платником ПДВ з 1 січня 2022 року, вже запізно. Але щоби добровільно стати платником з 1 лютого, час ще є.
Обов’язкова реєстрація у разі переходу осіб із спрощеної системи оподаткування, за умови, що такі особи відповідають вимогам, визначеним п. 181.1 ПКУ, реєстраційна заява подається не пізніше 10 числа першого календарного місяця, в якому здійснено перехід на сплату інших податків і зборів, встановлених ПКУ.
У разі зміни ставки єдиного податку з 5% на 3% реєстраційна заява подається не пізніше ніж за 10 календарних днів до початку календарного місяця, в якому буде застосовуватися ставка єдиного податку, що передбачає сплату ПДВ (п. 183.4 ПКУ). Але на практиці, як правило, обидві заяви (про зміну ставки і про реєстрацію платником ПДВ) подаються одночасно.
Новостворені суб'єкти господарювання можуть заявити про своє бажання добровільно зареєструватися як платник ПДВ під час державної реєстрації створення юридичної особи або державної реєстрації ФОП. Причому перебіг триденного строку розгляду таких заяв контролюючими органами розпочинається з дати їх надходження до контролюючого органу, а правила, порядок та строки розгляду є такими самими, як і для реєстраційних заяв, поданих діючими суб'єктами господарювання.
У разі перетворення юридичної особи – платника податку або зміни даних про платника податку, які стосуються податкового номера та/або найменування (прізвища, імені та по батькові) платника податку і не пов'язані з ліквідацією або реорганізацією платника податку, а також встановлення розбіжностей чи помилок у записах реєстру платників податку проводиться перереєстрація платника податку.
Для перереєстрації платник податку подає заяву протягом 10-ти робочих днів, що настають за днем, коли змінилися дані про платника податку або виникли інші підстави для перереєстрації.
При цьому перереєстрація у зв'язку зі зміною найменування (крім перетворення) (прізвища, імені та по батькові) платника податку, який включений до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань, здійснюється контролюючим органом без подання заяви платником податку на підставі відомостей з цього Єдиного державного реєстру.
Якщо особа, утворена шляхом перетворення, не подала у встановлений строк заяви для перереєстрації, її реєстрація платником податку анулюється.
Увага! Якщо останній день строку подання заяви припадає на вихідний, святковий або неробочий день, останнім днем строку вважається наступний за вихідним, святковим або неробочим робочий день.
Наразі реєстраційна заява подається за формою №1-ПДВ, затвердженою у додатку 1 до Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість від 14.11.2014 р. №1130. Заява подається виключно в електронній формі, код форми F/J1310109.
Для проведення реєстрації у податківців є строк - 3 робочі дні. Перебіг цього строку розпочинається з першого календарного дня, що настає за днем отримання контролюючим органом заяви про реєстрацію платника ПДВ (пп. 3 п. 3.5 Положення №1130).
Підстави для відмови у реєстрації платником ПДВ перераховані у п. 3.8, п. 3.9 та п. 3.10 Положення №1130. Якщо реєстраційна заява подана до контролюючого органу в електронній формі, відмова в реєстрації або пропозиція надати нову заяву про реєстрацію викладається контролюючим органом в електронній формі та надсилається на адресу електронної пошти, з якої надійшла така заява.
Відповідно до п. 3.1 Положення №1130 реєстрація осіб платниками ПДВ, перереєстрація платників ПДВ проводяться шляхом внесення записів до Реєстру платників ПДВ. Особа є зареєстрованою платником ПДВ з відповідної дати реєстрації, внесеної до цього Реєстру. Перевірити факт реєстрації платником ПДВ та дату реєстрації можна за даними Реєстру тут.