Закінчився третій квартал 2015 року, а нова форма декларації з податку на прибуток так і залишилася в проекті, оприлюдненому на сайті ДФСУ.
Чому податківці зволікають із затвердженням цієї нової форми, хоча вона була розроблена під нові правила оподаткування податку на прибуток ще навесні, наразі невідомо. Але вже третій квартал поспіль ДФСУ доводиться надавати пояснення з приводу того, як же ж бути за таких обставин тим платникам податку, яких п. 57.1 ПКУ зобов’язує (або надає їм таке право) подавати декларацію поквартально.
У першому листі з цього приводу, від 29.04.2015 р. №15562/7/99-99-15-02-01, ДФСУ наголошувала: ПКУ в 2015 році не передбачено права платника податку, який сплачує авансовий внесок, подавати податкову декларацію за перший квартал у разі неотримання ним прибутку або отримання збитку (йдеться про відповідні норми п. 57.1 ПКУ).
Отже, ДФСУ зобов’язувала свої територіальні органи у разі встановлення випадків подання податкової декларації з податку на прибуток за період, що не відповідає звітному для кожного конкретного платника, забезпечити належний контроль щодо направлення у відповідності до вимог п. 49.11 ПКУ повідомлень платникам податку на прибуток про відмову у прийнятті податкової звітності з цього податку.
У листі щодо другого кварталу (півріччя) 2015 року, від 29.07.2015 р. №27719/7/99-99-19-02-01-17, ДФСУ вже не могла посилатися на відсутність відповідних норм. Тому, оскільки нова форма декларації на той момент залишалася лише в проекті, податківці радили платникам податку на прибуток: для забезпечення реалізації положень п. 57.1 ПКУ відображати об’єкти оподаткування та податкові зобов’язання з податку на прибуток за звітний період півріччя 2015 року у деклараціях чинної форми.
Слід врахувати, що як тоді, так і зараз чинними є такі форми податкових декларацій(1):
- з податку на прибуток підприємств, затверджена наказом Міндоходів від 30.12.2013 р. №872;
- з податку на прибуток банків, затверджена наказом Міндоходів від 06.02.2014 р. №121;
- з податку на доходи (прибуток) страховика, затверджена наказом Міндоходів від 27.01.2014 р. №84.
--------(1)--------
Це не враховуючи форми Розрахунку оподатковуваного прибутку та податку на прибуток нерезидента, який провадить діяльність на території України через постійне представництво, на підставі складення відокремленого балансу фінансово-господарської діяльності, затвердженої наказом Мінфіну від 25.06.2013 р. №610.
-----------------------
При цьому для визначення суми об’єкта оподаткування та податкового зобов’язання з податку на прибуток підприємств за новими правилами ДФСУ рекомендувала використовувати проект декларації, розміщеної на власному веб-порталі, та подавати його разом із чинними деклараціями у вигляді доповнення до таких декларацій. Звісно, реалізувати цю рекомендацію можна лише в паперовій формі, а для великих і середніх підприємств вона взагалі не годиться (оскільки вони зобов’язані подавати декларацію з податку на прибуток в електронній формі, то і таке доповнення мають подавати саме в електронній формі, згідно з п. 46.4 ПКУ та п. 49.4 ПКУ).
Але з усього виходить, що обов’язок або ж право є, але чинна форма декларації застаріла настільки, що навіть податківці не наважуються давати практичні, діючі поради із прикладами щодо її заповнення у 2015 році. Фактично, вони лише нагадують, у кого таке право є. Те саме відбулося і в коментованому листі — ДФСУ нагадала, що завдяки змінам, внесеним до ПКУ, платники податку на прибуток вперше отримали право за власним бажанням подавати декларацію у разі, якщо вони за підсумками трьох кварталів 2015 року не отримали прибутку або отримали збиток.
Наслідків у такого подання два: як передбачає п. 57.1 ПКУ, платнику податку доведеться подавати декларацію не тільки за 9 місяців, а й за 2015 рік, але, на думку автора, не в річні, а в квартальні строки (не пізніше 40 днів після закінчення IV кварталу).
Думка автора базується на тому, що одинадцятий абзац п. 57.1 ПКУ вимагає подання декларації з податку на прибуток до 01 червня року, наступного за звітним (податковим) роком, за базовий звітний (податковий) рік. За п. 33.3 ПКУ базовий податковий (звітний) період — це період, за який платник податків зобов’язаний здійснювати розрахунки податків, подавати податкові декларації (звіти, розрахунки) та сплачувати до бюджету суми податків та зборів. Логічно, що якщо платник податку робить це протягом року поквартально, то базовим податковим (звітним) періодом для нього є квартал, строки подання звітності за який встановлює пп. 49.18.2 ПКУ. Також у такому разі працюють і норми п. 46.3 ПКУ, який говорить, що якщо згідно з правилами, визначеними ПКУ, податкова звітність з окремого податку складається наростаючим підсумком, податкова декларація за результатами останнього податкового періоду року прирівнюється до річної податкової декларації. У такому разі річна податкова декларація не подається.
Зверніть увагу: разом із декларацією з податку на прибуток треба буде подати і фінансову звітність за відповідний квартал.
Також абзац дев’ятий п. 57.1 ПКУ передбачає, що в разі поквартального подання декларації суб’єкту господарювання треба буде платити податок на прибуток за наслідками кожного такого звітного податкового періоду у сумі, визначеній у поданих деклараціях (без сплати авансових внесків у розмірі 1/12).
Ганна БИКОВА, «Дебет-Кредит»
