Позика, яка списується у зв’язку з закінченням терміну позовної давності, відповідає критеріям безнадійної заборгованості (пп. «а» пп. 14.1.11 ПКУ). Про це повідомляють фахівці Офісу великих платників податків ДПС.
Зокрема, для позичальника, який списує безнадійну заборгованість, така позика перетворюється в безповоротну фінансову допомогу (пп. 14.1.257 ПКУ). Тому вона правомірно збільшує у позичальника об’єкт оподаткування податком на прибуток.
У позикодавця прострочена дебіторська заборгованість позичальника є фінансовим активом. Відповідно, якщо заборгованість по позиці є поточною, під неї позикодавець повинен створити резерв по сумнівним боргам.
Позикодавець – платник податку на прибуток збільшує свій фінансовий результат до оподаткування на суму витрат від списання дебіторської заборгованості понад суму резерву сумнівних боргів (пп. 139.2.1 ПКУ). Крім того, фінансовий результат збільшується на суму перерахованої безповоротної фінансової допомоги неплатнику податку на прибуток (крім фізичних осіб) (пп. 140.5.10 ПКУ).
У разі списання довгострокової заборгованості (під яку резерв по сумнівним боргам не створюється) або суми резерву по сумнівним боргам не вистачає, безнадійна заборгованість списується з відображенням у складі інших операційних витрат. Оскільки ця заборгованість відповідає податковим ознакам безнадійності, зокрема пп. «а» пп. 14.1.11 ПКУ, то у ході її списання позикодавець зменшує фінансовий результат до оподаткування (пп. 139.2.2 ПКУ).
Якщо позичальник – фізична особа, то у разі перевищення суми списаної йому позики, за якою минув строк позовної давності та яка перевищує 50% прожиткового мінімуму, діючого для працездатної особи на 1 січня звітного податкового року (у 2019 році – 960,5 грн, у 2020 – 1 051 грн), вона включається до місячного оподатковуваного доходу такого платника (пп. 164.2.7 ПКУ).
При цьому податок на доходи фізичних осіб та військовий збір із суми такої списаної позики фізична особа повинна самостійно сплатити за результатами річного декларування. В свою чергу підприємство-позикодавець має відобразити позику, списану у зв’язку із закінченням строку позивної давності, у формі №1ДФ з ознакою доходу «107».
У разі, якщо сума списаної позики не перевищує вказану межу, то вона не підлягає оподаткуванню. Підприємство-позичальник відображає її у формі №1-ДФ з ознакою доходу «194».