Раніше податківці в ІПК від 31.07.2020 р. №3167/ІПК/99-00-04-02-02-06 вказували, що спрямування комунальним некомерційним підприємством частини надходжень за оренду майна, закріпленого за ним на праві господарського відання або оперативного управління, до відповідних місцевих бюджетів або органів місцевого самоврядування – засновників таких підприємств, є розподілом отриманих доходів. А це, своєю чергою, призводить до втрати статусу неприбутківця таким орендодавцем.
Але у свіжій УПК Мінфін зазначив протилежне! А отже, навіть ті, хто отримав раніше ІПК, мають використовувати свіже роз’яснення – воно діє з 19.01.2021 р. А старі ІПК застосовувати лише в частині, яка не суперечить УПК №23. Розглянемо її докладно.
Про що спитали Мінфін?
В УПК №23 фахівці Мінфіну надавали відповідь на таке питання.
Комунальне некомерційне підприємство є орендодавцем нерухомого майна спільної власності територіальної громади, що обліковується на балансі такого підприємства відповідно до Статуту. Засновником, власником та органом управління майном комунального некомерційного підприємства є обласна рада. Комунальне некомерційне підприємство є підпорядкованим, підзвітним та підконтрольним засновнику.
Відповідно до договору оренди орендар самостійно розподіляє кожний платіж за оренду майна і спрямовує відповідні частини орендної плати безпосередньо комунальному некомерційному підприємству та до бюджету територіальної громади. Одержану від орендаря свою частину плати за оренду майна комунальне некомерційне підприємство використовує виключно для фінансування видатків на своє утримання, реалізації мети та напрямів діяльності, визначених Статутом.
Чи впливає описаний порядок розрахунків між орендарем, орендодавцем (балансоутримувачем) та власником майна на дотримання комунальним некомерційним підприємством вимоги ст. 133 ПКУ щодо перебування комунального некомерційного підприємства у Реєстрі неприбуткових установ та організацій?
Правила укладання примірного договору оренди комунального підприємства
Мінфін у УПК №23 зазначив, що відповідно до абз. 2 ч. 5 ст. 17 Закону №157 порядок розподілу орендної плати для об’єктів, що перебувають у комунальній власності, між відповідним бюджетом, орендодавцем і балансоутримувачем визначається представницьким органом місцевого самоврядування.
Згідно з ч. 1 ст. 16 Закону №157 договір оренди щодо майна комунальної власності формується на підставі примірного договору оренди, що затверджується представницькими органами місцевого самоврядування.
Якщо представницький орган місцевого самоврядування не затвердив примірний договір оренди комунального майна, застосовується примірний договір оренди державного майна.
Примірний договір оренди нерухомого або іншого окремого індивідуально визначеного майна, що належить до державної власності, затверджено постановою КМУ №820.
Пунктами 3.3 та 3.4 розділу II «Незмінювані умови договору» Примірного договору встановлено такі вимоги:
- Орендар сплачує орендну плату до державного бюджету та Балансоутримувачу у співвідношенні, визначеному у такому Договорі;
- Орендар сплачує орендну плату на підставі рахунків Балансоутримувача. Балансоутримувач виставляє рахунок на загальну суму орендної плати зі зазначенням частини орендної плати, яка сплачується на рахунок Балансоутримувача, і частини орендної плати, яка сплачується до державного бюджету;
- Орендар сплачує Балансоутримувачу належну йому частину орендної плати разом із ПДВ, нарахованим на загальну суму орендної плати.
При цьому згідно з абз. 4 п. 2 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №157 договори оренди державного та комунального майна, укладені до набрання чинності Законом №157, зберігають свою чинність та продовжують діяти до моменту закінчення строку, на який вони були укладені.
Це все, що Мінфін вказав про правила укладання договору оренди майна комунального підприємства.
Податкові наслідки надання в оренду комунального підприємтва
Мінфін в УПК навів визначення неприбуткових організацій та вказав на умови перебування у статусі неприбуткових на підставі п. 133.4 ПКУ.
На підставі цих норм обов’язковими умовами перебування комунального некомерційного підприємства в статусі неприбуткової організації є, зокрема, заборона розподілу доходів (прибутків) або їх частини серед засновників (учасників), членів таких організацій, працівників (крім оплати їхньої праці, нарахування ЄСВ), членів органів управління та інших пов’язаних з ними осіб та використання своїх доходів (прибутків) виключно для фінансування видатків на утримання такої неприбуткової організації, реалізації мети (цілей, завдань) та напрямів діяльності, визначених її установчими документами.
Так от Мінфін наголосив, що коли відповідно до договору оренди комунального майна орендар самостійно розподіляє кожний черговий платіж за оренду майна і спрямовує відповідні частини орендної плати безпосередньо комунальному некомерційному підприємству (балансоутримувачу) та до бюджету територіальної громади, а комунальне некомерційне підприємство, своєю чергою, у складі свої доходів для цілей бухгалтерського обліку відображає одержану від орендаря частину орендної плати, яку в повному обсязі використовує для фінансування видатків на своє утримання, реалізації мети (цілей, завдань) та напрямів діяльності, визначених її установчими документами, такий порядок розрахунків не є розподілом доходів (прибутків) або їх частини серед засновників (учасників) такого підприємства.
Тобто такий варіант оренди не завадить комунальному підприємству мати статус неприбуткових організацій. Але в обліку орендодавець має відобразити тільки одержану від орендаря частину доходу, яку використовує на власні цілі.
Мінфін не забув вказати й про необхідність дотримання інших вимог пп. 133.4.1 та 133.4.2 ПКУ щодо перебування такого комунального некомерційного підприємства у Реєстрі неприбуткових установ та організацій.
Тобто добре, якщо комунальне підприємство дотримується правил укладання орендних договорів і використання орендної плати за цільовим призначенням. Але й про інші доходи, витрати та правила не слід забувати. Тільки так можна зберегти статус неприбуткової організації.
