Коментар до ІПК ДПС від 16.08.2021 р. №3011/ІПК/99-00-21-02-02-06
Порядок сплати, перелік та розміри внесків і платежів співвласників, у тому числі відрахувань до резервного та ремонтного фондів, встановлюються загальними зборами ОСББ відповідно до законодавства та статуту ОСББ.
Право на витрати в бухгалтерському обліку
Відповідно до пп. 134.1.1 ПКУ, об’єкт оподаткування податком на прибуток визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до НП(С)БО або МФСЗ на різниці, які виникають відповідно до ПКУ.
Крім того, ч. 2 ст. 3 Закону №996 визначено, що фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку. А у бухгалтерському обліку, якщо виходити з п. 6 П(С)БО 16 «Витрати», витратами звітного періоду визнаються або зменшення активів, або збільшення зобов'язань, що призводить до зменшення власного капіталу підприємства (за винятком зменшення капіталу внаслідок його вилучення або розподілу власниками), за умови, що ці витрати можуть бути достовірно оцінені.
При цьому податківцями у коментованій ІПК від 16.08.2021 р. №3011/ІПК/99-00-21-02-02-06 зазначається, що внески на утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території в межах Обов’язкового переліку (перелік від 27.07.2018 р. №190), встановлені загальними зборами ОСББ відповідно до законодавства та статуту ОСББ, що сплачуються підприємством на користь ОСББ, є компенсацією вартості робіт (послуг), які надаються таким ОСББ.
Отже, виходить, що сплачені ОСББ суми внесків підприємство включає до витрат у бухгалтерському обліку, що зменшують фінрезультат, який є об’єктом оподаткування податком на прибуток.
Для підприємств, які не застосовують податкові різниці, на цьому все і закінчується. А от високодохідникам та підприємствам, які застосовують коригування фінрезультату до оподаткування за власним бажанням, при визначенні податку на прибуток необхідно звернути увагу на різницю, передбачену п. 140.5.4 ПКУ.
Коригування фінрезультату з метою оподаткування
Згідно з пп. 140.5.4 ПКУ ФР збільшується на суму 30% вартості товарів, робіт та послуг, придбаних, зокрема, у неприбуткових організацій.
А за пп. 133.4.6 ПКУ до неприбуткових організацій, що відповідають вимогам п. 133.4 ПКУ і не є платниками податку на прибуток, зокрема, можуть бути віднесені ОСББ. Для впевненості радимо перевірити відповідний статус ОСББ за допомогою реєстру неприбуткових організацій.
Проте у п. 140.5.4 ПКУ наведено й винятки, за яких фінрезультат на цю різницю коригувати не потрібно:
- або сума вартості товарів, у тому числі необоротних активів (крім активів з права користування за договорами оренди), робіт та послуг, придбаних у таких організацій, сукупно протягом звітного (податкового) року не перевищує 25 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року;
- або операція не є контрольованою та сума таких витрат підтверджується платником податку за цінами, визначеними за принципом «витягнутої руки» відповідно до процедури, встановленої ст. 39 ПКУ, але без подання звіту. Якщо вартість придбання все ж таки перевищує ціну, визначену за принципом «витягнутої руки», коригування фінрезультату здійснюється на розмір перевищення.
Відразу зауважимо, що оскільки визначити, чи підпадає операція під статус контрольованих, чи ні, можна лише використовуючи дані за поточний рік, то норми пп. 140.5.4 ПКУ застосовуються лише за результатами податкового (звітного) року, а не щоквартально (тобто лише у річній декларації виникає необхідність збільшити фінрезультат або прийняти рішення про відповідність ціни принципу «витягнутої руки»).
Щодо першого винятку, то тут особливих питань немає – визначаємо сукупний обсяг придбання протягом року у неприбуткових організацій (всіх разом) та порівнюємо його зі сумою 25 МЗП станом на 1 січня звітного року (у 2021 році цей показник становитиме 150 тис. грн). Якщо бар’єр не пройдено – коригування не проводимо без подальшого підтвердження відповідності ціни правилу витягнутої руки.
А от другий виняток необхідно розглянути дещо детальніше. В цьому випадку необхідно довести відповідність ціни, що сплачено ОСББ, принципу «витягнутої руки». Але чи треба оформлювати при цьому якийсь документ?
На це Мінфін в УПК від 14.05.2021 р. №266 (яку ми детально розглядали тут) відповідав, що платник податків має задокументувати як сукупність документів або єдиний документ, складений у довільній формі, інформацію, визначену у пп. 39.4.6 ПКУ, в обсязі, необхідному для оцінки платником податку та контролюючим органом відповідності рівня ціни або показника рентабельності відповідної операції (операцій) принципу «витягнутої руки».
Тобто вимоги до певної форми або змісту документа не передбачено: головне, щоб інформації в ньому (або сукупно таких документів) було достатньо, щоби підтвердити звичайність ціни. І знову ж таки складений він має бути лише за підсумками року, в якому було здійснено таку операцію.
«Наперед» подавати такий документ у платника податків обов’язку не виникає, він надається лише у таких випадках:
- або на запит контролюючого органу під час проведення документальної перевірки за такий звітний період;
- або на запит контролюючого органу відповідно до п. 73.3 ПКУ.
І хоча підтвердження відповідності розміру внеску ОСББ принципу «витягнутої руки» звучить не суттєво, проте все ж таки радимо підготувати документальне її обґрунтування, оскільки за відсутності такого документа податківці можуть вимагати включення 30% від такої суми у збільшення фінрезультату. А це може призвести і до донарахування податку до сплати.
Документальне оформлення сплаченого внеску
Як було зазначено вище, віднести сплачені суми до витрат підприємство може лише за наявності первинного документа, що їх підтверджує. Також така вимога міститься і у п. 44.1 ПКУ. Проте податківці жодної конкретики щодо форми первинного документа, яким підтвердити витрати на сплату внеску, не наводять, але надають посилання на законодавчі акти щодо застосування первинних документів. Зокрема, вимоги до первинних документів, у тому числі і для госпрозрахункових підприємств, затверджено Наказом №88.
Первинні документи – це документи, створені у письмовій або електронній формі, які містять відомості про господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.
Крім того, зазначається, що документування господарських операцій може здійснюватися з використанням виготовлених самостійно бланків. Головне, щоби такі бланки містили обов'язкові реквізити первинних документів (п. 2.4 Наказу №88) чи реквізити типових або спеціалізованих форм.
Отже, ніякої певної вимоги до форми такого документа не передбачено, тож ОСББ надає акт довільної форми, який підтверджує господарську операцію з нарахування членських внесків підприємством ОСББ.
Проте не у всіх випадках ОСББ бажають заморочуватися з наданням первинних документів. Якщо все-таки від ОСББ не вийде отримати такий документ, варто скласти його самостійно – внутрішній акт про сплату членських внесків з підписами уповноважених осіб самого підприємства. Але звертаємо увагу: щоб у податківців не виникло жодних запитань да такого оформлення, слід дотримуватися всіх вимог, що наведені у п. 2.6 Наказу №88:
- така можливість відображення господарської операції передбачена правилами документообігу підприємства;
- на момент закінчення складання облікових регістрів бухгалтерського обліку за звітний період від контрагента у терміни, встановлені законодавством, не отримано первинного документа;
- належним чином оформлено внутрішній первинний документ (акт), складений посадовою особою, відповідальною за приймання-відпуск товарно-матеріальних цінностей, робіт і послуг.
Бухгалтерський облік сплати внесків до ОСББ
Традиційно податківці на питання щодо відображення у бухгалтерському обліку таких операцій відповідей не надали, бо це не їхня компетенція. Але ми коротко наведемо загальний порядок.
Як було зазначено на початку коментаря, сплачені ОСББ внески є витратами підприємства, зокрема, компенсацією вартості робіт (послуг), які надаються таким ОСББ. При цьому, зважаючи на те, що характер таких «робіт» є регулярним (тобто підтримання загальних площ нерухомості у відповідному стані), то такі витрати підлягають відображенню у періоді їх понесення. Рахунок витрат у даному випадку залежить від призначення нерухомості, за яку підприємство сплачує внески. Наприклад, якщо це квартира, яка використовується для відряджених працівників, або офісне приміщення, то такі витрати можуть відображатись записом:
- Д-т 92 К-т 3771 – нарахування на підставі акта;
- Д-т 3771 К-т 311 – сплата внеску.
А якщо нерухомістю підприємства є магазин, розміщений у будинку, то сплачений ОСББ внесок вже доцільно відносити на рахунок 93.
***
Читайте також:
- Визнання доходів і витрат будівельної організації
- Компенсація витрат від контрагента
- За яких умов маркетингові послуги можна віднести до податкових витрат: позиція ВС
***
УВАГА!
Тепер ви можете читати бухгалтерські новини від «Дебету-Кредиту» у Telegram та VIBER. Приєднуйтесь і дізнавайтесь найважливіші новини першими!
