Це – перший у цьому році (і сорок перший загалом) лист тематичної розсилки «Дебету-Кредиту», яка присвячена готівковим розрахункам та РРО. За місяць, який минув з часу написання попереднього листа, з’явилося багато нового та цікавого. А саме:
- повідомимо, що з 1 січня 2021 року ліміт доходу фізосіб-«єдинників» для обов'язкових РРО у 2021 році становить 1 млн 320 тис. грн;
- дізнаємося, чи потрібен РРО у разі проведення розрахунків з використанням Приват24, Ощад24, Монобанк, LiqPay;
- зазначимо, що оплата за товари (послуги), отримана через «Інтернет-банкінг», призводить до необхідності застосовувати РРО;
- зауважимо, що з 10 грудня РРО не застосовується при розрахунках із використанням платіжних систем;
- розповімо про нові правила роботи з РРО, які почали діяти з 10 грудня 2020 року.
Гарного вам читання!
***
1 320 000 грн – ліміт доходу фізосіб-«єдинників» для обов'язкових РРО у 2021 році
Тернопільські податківці вказали, що з 1 січня 2021 року до 1 січня 2022 року РРО та/або ПРРО не застосовуються платниками єдиного податку другої-четвертої груп (фізичними особами – підприємцями), обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує обсягу доходу, що не перевищує 220 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року, незалежно від обраного виду діяльності, крім тих, які здійснюють:
- реалізацію технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту;
- реалізацію лікарських засобів, виробів медичного призначення та надання платних послуг у сфері охорони здоров’я;
- реалізацію ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння.
Оплата за послуги з використанням Приват24, Ощад24, Монобанк, LiqPay: чи потрібен РРО?
Нацбанк у своєму роз’ясненні визначив поняття переказу коштів в термінах Закону про платіжні системи. Так, переказ коштів – це рух певної суми коштів з метою її зарахування на рахунок отримувача або видачі йому у готівковій формі. Ініціатор та отримувач можуть бути однією і тією ж особою (п. 1.24 ст. 1 Закону про платіжні системи).
Знову ж таки, це поняття досить широке і охоплює велику кількість видів операцій. Банки можуть пропонувати своїм клієнтам різноманітні сервіси дистанційного обслуговування і включати туди довільних перелік банківських операцій. Нацбанк звернувся до банків, що пропонують клієнтам Приват24, Ощад24, Монобанк, LiqPay, щоб визначитись, а що ж це таке.
В результаті НБУ було зроблено висновок: Приват24 і Ощад24 – це системи дистанційного обслуговування, а Монобанк і LiqPay – це сервіси банків, що надаються клієнтам для проведення розрахунків, здійснення оплати за товари та послуги. А перекази коштів, здійснені за допомогою всіх цих сервісів, є переказом коштів з рахунку платника на рахунок отримувача, і є банківськими операціями.
Тож з 10 грудня 2020 року приймання платежів за послуги за допомогою систем дистанційного обслуговування не вимагає від продавців застосування РРО. Таким чином, спираючись на ідентифікацію сервісів Приват24 і Ощад24, зроблену НБУ, в разі їх застосування покупцем послуг, продавцю застосовувати РРО не потрібно.
А ось щодо Монобанк і LiqPay такого однозначного висновку зробити, на жаль, поки що не можна.
Оплата за товари (послуги) отримана через Інтернет-банкінг: чи потрібен РРО?
ДПСУ у консультації в «ЗІР» (категорія 109.02) розглянула таке питання: чи необхідно СГ застосовувати РРО та/або ПРРО у разі реалізації товарів (послуг), оплата за які здійснювалася за допомогою сервісу «Інтернет-банкінг»?
Висновок ДПС: якщо покупець оплачує товар (послугу), використовуючи банківський сервіс «Інтернет-банкінг», то суб’єкт господарювання (продавець) у разі використання РРО або ПРРО зобов’язаний видати (сформувати) електронний розрахунковий документ встановленої форми та, у випадку продажу товарів, на які встановлені гарантійні терміни, – відповідним чином оформлений гарантійний талон при безпосередньому наданні споживачеві товару (послуги).
Повний текст роз'яснення можна передивитися тут, а докладний його аналіз ми наводили тут.
З 10 грудня РРО не застосовується при розрахунках із використанням платіжних систем
29 грудня ДПС повідомила, що з 10 грудня реєстратори розрахункових операцій не застосовуються при здійсненні розрахунків за послуги у разі проведення таких розрахунків виключно за допомогою банківських систем дистанційного обслуговування та/або сервісів переказу коштів.
Це передбачено Законом України від 01.12.2020 р. №1017-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо лібералізації застосування реєстраторів розрахункових операцій платниками єдиного податку та скасування механізму компенсації покупцям (споживачам) за скаргами щодо порушення встановленого порядку проведення розрахункових операцій частини суми застосованих штрафних санкцій».
Якщо споживачі, використовуючи мережу Інтернет, замовляють послуги і розрахунки за них здійснюють виключно із застосуванням електронного платіжного засобу та платіжних систем (LiqPay, Portmone, EasyPay, PayPong, Ipay.ua, City24, Приват24 тощо), такі операції здійснюються без застосування РРО надавачем послуги. Але це не стосується продажу товарів через ці платіжні засоби.
І наостанок –аналітика від редакції
10 грудня частково набрав чинності Закон №1017. Які зміни запрацювали з цієї дати, а які - з 1 січня 2021 року? Кому треба застосовувати РРО, не дивлячись ні на що. Про це ми писали тут.
***
Наразі це все.
Більше новин на тему каси та РРО ви знайдете тут, а консультацій – ось тут.
До зустрічі!
Ваш «Дебет-Кредит»