Це – четвертий у цьому році (і сорок четвертий загалом) лист тематичної розсилки «Дебету-Кредиту», яка присвячена готівковим розрахункам та РРО. За понад місяць, який минув з часу написання попереднього листа, з’явилося багато нового та цікавого. А саме:
- нагадаємо, як застосовувати РРО, POS-термінали та ПТКС;
- зауважимо, що з 11 травня запити від Держфінмоніторингу надсилаються за новими правилами;
- дізнаємося, чи потрібно фізособі-«єдиннику» при продажу ветпрепаратів використовувати РРО;
- розповімо, що підтверджує факт внесення розмінної монети до РРО;
- поговоримо, чи потрібно при оплаті за послуги через LiqPay, Portmone, Easy Pay застосовувати РРО.
Гарного вам читання!
***
З 11 травня запити від Держфінмоніторингу надсилаються за новими правилами
Мінфін затвердив наказ від 05.04.2021 р. №196 «Про затвердження порядку надання інформації щодо відстеження (моніторингу) фінансових операцій» .
Він набрав чинності 11 травня 2021 року (з дня його офіційного опублікування в «Офіційному віснику» №36). Відповідно з цього часу втратив чинність наказ Мінфіну від 23.12.2015 року №1168 зі старим порядом.
Наказом №196 встановлено порядок та єдину процедуру надання суб’єктом на запит Держфінмоніторингу інформації щодо відстеження (моніторингу) фінансових операцій клієнта, операції якого стали об’єктом фінансового моніторингу.
Новий порядок з урахуванням приписів пп. 77 п. 4 Положення про Мінфін має поширюватись на всіх госпсуб’єктів, які підпадають під сферу моніторингу, зокрема, на:
- суб’єктів аудиторської діяльності;
- бухгалтерів;
- суб’єктів господарювання, що надають послуги з бухгалтерського обліку;
- суб’єктів господарювання, що здійснюють консультування з питань оподаткування;
- суб’єктів господарювання, що надають посередницькі послуги під час здійснення операцій з купівлі-продажу нерухомого майна;
- суб’єктів господарювання, що надають за винагороду консультаційні послуги, пов’язані з купівлею-продажем нерухомого майна;
- суб’єктів господарювання, що здійснюють торгівлю за готівку дорогоцінними металами і дорогоцінним камінням та виробами з них;
- суб’єктів господарювання, що надають послуги у сфері лотерей та/або азартних ігор.
Отже, їм такі запити і будуть надсилати. Про це ми писали тут та тут.
Чи потрібно фізособі-«єдиннику» при продажу ветпрепаратів використовувати РРО
Згідно з п. 61 підрозділу 10 Перехідних положень ПКУ з 1 січня 2021 року по 1 січня 2022 року РРО та/або програмні РРО не застосовуються платниками єдиного податку другої – четвертої груп (фізичними особами – підприємцями), обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує обсягу доходу, що не перевищує 220 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року, незалежно від обраного виду діяльності, крім тих, які торгують:
- лікарськими засобами, виробами медичного призначення та надають платні послуги у сфері охорони здоров’я;
- складними побутовими товарами;
- ювелірними виробами.
А ветеринарна медицина – галузь науки та практичних знань про фізіологію і хвороби тварин, їх профілактику, діагностику та лікування, визначення безпечності продуктів тваринного, а на агропродовольчих ринках – і рослинного походження; діяльність, спрямована на збереження здоров’я і продуктивності тварин, запобігання їхнім хворобам та на захист людей від зоонозів і пріонних хвороб.
Таким чином, ветеринарні аптеки та заклади ветеринарної медицини (клініки) не здійснюють діяльності у сфері охорони здоров’я людей. Тож вимоги щодо застосування РРО з 1 січня 2021 року по 1 січня 2022 року на них не розповсюджуються.
Про це ми писали тут.
Що підтверджує факт внесення розмінної монети до РРО?
Дніпропетровські податківці наголосили, що розмінна монета, отримана з каси підприємства, або яка зберігається на місці проведення розрахунків РРО та/або ПРРО з попереднього дня, має проводитися через РРО та/або ПРРО за допомогою формування чеку «Службове внесення».
Підтвердженням внесення відповідної суми до РРО та/або ПРРО, як розмінної монети, є фіскальний звітний чек (Z-звіт), у якому відображається інформація про операцію «службове внесення».
Оплата за послуги через LiqPay, Portmone, Easy Pay – без РРО
Податківці вкотре нагадали, що при здійсненні розрахунків виключно у безготівковій формі (шляхом переказу коштів замовниками з розрахункового рахунку на розрахунковий рахунок через установу банку або шляхом внесення коштів через касу банку, а також у разі проведення розрахунків у касі банку через платіжний термінал та/або ПТКС, який належить банку) РРО може не застосовуватись. Тут вони перерахували «класичні» безготівкові операції, які не є розрахунковими операціями для отримувача коштів – це безготівкові перекази з рахунку на рахунок без застосування платіжних карток та оплата споживачами через каси або термінали банків.
Але наприкінці враження від роз’яснення на користь запитувача зникає: у разі наявності сумнівів щодо того, чи можна скористатися звільненням від РРО згідно з п. 14 ст. 9 Закону про РРО, ДПС рекомендує використовувати РРО! Втім, щодо випадку застосування систем LiqPay, Portmone, Easy Pay, про які йшлося в коментованій ІПК, можна вважати, що вони поза сумнівом.
Отже, у разі приймання дистанційної оплати через системи LiqPay, Portmone, Easy Pay за послуги, РРО можна не застосовувати. До речі, цей висновок стосується не тільки підприємств, а й ФОПів. Про це ми докладно писали в своєму коментарі до ІПК від 30.04.2021 р. № 1805/ІПК/26-15-07-07-01-14.
Що вважати продукцією власного виробництва для застосування РРО?
Податківці у ІПК від 26.04.2021 р. №1739/ІПК/99-00-07-05-01-06 зазначають, що Закон про РРО не містить значення поняття «продукція власного виробництва». Відповідно податківці звернулись для тлумачення цього терміну до інших законодавчих актів.
Як передбачено ст. 1 Закону №2736-VI продукцією визнається будь-яка речовина, препарат або інший товар, виготовлений під час виробничого процесу.
Зважаючи на це, податківці в коментованій ІПК роблять висновок, що до продукції власного виробництва може бути віднесена продукція, яка виробляється та реалізується одним підприємством в єдиному технологічному процесі з використанням власної або найманої робочої сили.
Тому, на їхню думку, наприклад, при реалізації підприємством цукру (зі самостійно вирощеного цукрового буряку), але виробленого іншим переробним підприємством на умовах давальницької сировини, потрібно здійснювати зі застосуванням РРО на загальних засадах, оскільки така продукція не вважатиметься власною для замовника такої переробки.
Це ми докладно роз’яснювали тут.
І наостанок – аналітика від редакції
Нещодавно податківці надали дві ІПК щодо застосування РРО – про роботу з РРО за наявності POS-терміналу та чи потрібен РРО в разі приймання платежів через ПТКС. Наш коментар до них читайте тут.
***
Наразі це все.
Більше новин на тему каси та РРО ви знайдете тут, а консультацій – ось тут.
До зустрічі!
Ваш «Дебет-Кредит»
