Це – вже двадцять перший з початку року (і сімдесят п’ятий загалом) лист тематичної розсилки «Дебету-Кредиту», яка присвячена виключно податку на прибуток. З моменту написання попередньої розсилки минуло два тижні, тож нам є про що розповісти. А саме:
- нагадаємо, коли при виплаті дивідендів слід сплачувати авансовий внесок;
- зазначимо, коли при коригуванні фінансової звітності слід подавати уточнюючу декларацію в ДПС;
- розповімо, що робити, якщо підрозділ нерезидента – не платник податку на прибуток прийняв рішення про здійснення госпдіяльності;
- нагадаємо про правила оподаткування податком на прибуток перехідних операцій;
- з’ясуємо, як звітувати новоствореному платнику податку на прибуток.
Гарного вам читання!
***
Виплачуєте дивіденди засновникам: коли сплачувати авансовий внесок з податку на прибуток?
Дніпропетровські податківці нагадали, що згідно з пп. 57.1-1.2 ПКУ, крім випадків, передбачених пп. 57.1-1.3 ПКУ, емітент корпоративних прав, який приймає рішення про виплату дивідендів своїм акціонерам (власникам), нараховує та вносить до бюджету авансовий внесок із податку на прибуток.
Авансовий внесок розраховується з суми перевищення дивідендів, що підлягають виплаті, над значенням об’єкта оподаткування за відповідний рік, за результатами якого виплачуються дивіденди, грошове зобов’язання щодо якого погашене.
У разі наявності непогашеного грошового зобов’язання авансовий внесок розраховується зі всієї суми дивідендів, що підлягають виплаті. Авансовий внесок обчислюється за ставкою, встановленою п. 136.1 ПКУ (18%). Сума дивідендів, що підлягає виплаті, не зменшується на суму авансового внеску.
Коли при коригуванні фінансової звітності слід подавати уточнюючу декларацію в ДПС?
Дніпропетровські податківці підкреслили, що платник податків має право не подавати уточнюючу декларацію, якщо відповідні уточнені показники зазначаються ним у складі декларації за будь-який наступний податковий період, протягом якого такі помилки були самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявлені.
Відповідно, якщо виправлення помилок впливає на дохід і фінансовий результат до оподаткування (прибуток або збиток), визначений у фінансовій звітності, та як наслідок – на показник об’єкта оподаткування податком на прибуток, то такий платник податків здійснює виправлення показників декларації з податку на прибуток шляхом подання або уточнюючого розрахунку, або у складі декларації з податку на прибуток за відповідний звітний період за чинною на день їх подання формою.
Підрозділ нерезидента – не платник податку на прибуток прийняв рішення про здійснення госпдіяльності: які дії?
Відповідно до пп. 1 п. 3.4 розділу III Порядку відокремлені підрозділи юридичних осіб – нерезидентів, які відповідають визначенню постійних представництв згідно з пп. 14.1.193 ПКУ, до початку своєї господарської діяльності стають на облік (реєструються платниками податку на прибуток підприємств) у контролюючих органах за своїм місцезнаходженням у порядку, визначеному розділу V Порядку.
Відокремлений підрозділ нерезидента, який обліковується в контролюючому органі як не платник податку на прибуток, та прийняв рішення про провадження господарської діяльності через постійне представництво подає до контролюючого органу реєстраційну заяву за формою №1-РПП в порядку, визначеному розділом V Порядку.
Взяття на облік відокремленого підрозділу нерезидента згідно з пп. 2 п. 3.4 розділу ІІІ Порядку не звільняє такий підрозділ від обов’язку реєстрації платником податку на прибуток у порядку, визначеному розділом V Порядку, якщо він розпочинає господарську діяльність та відповідає визначенню постійного представництва.
Про це ми писали тут.
Перейшли на загальну систему: що з оподаткуванням перехідних операцій?
Рівненські податківці зауважили, що згідно з п. 4-1 підрозд. 4 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ фінансовий результат до оподаткування звітного періоду збільшується на суму доходу, отриманого як оплата за товари (роботи, послуги), відвантажені (надані) під час перебування на спрощеній системі оподаткування. При цьому положення п. 4-1 підрозд. 4 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ не поширюються на платників податків, які були платниками єдиного податку четвертої групи.
Тобто платник податку на прибуток, який перейшов з ІІІ групи ЄП, збільшує фінансовий результат до оподаткування на суму коштів, отриманих у звітному періоді за товари (роботи, послуги) відвантажені (надані) під час перебування на спрощеній системі оподаткування.
І наостанок – ще одне роз’яснення від ДПС
Щодо визначення новоствореним платником звітного періоду для цілей оподаткування читайте тут: «На підставі пп. "а" п. 137.5 ст. 137 Кодексу встановлюється річний податковий (звітний) період, зокрема, для платників податку, які зареєстровані протягом звітного (податкового) року (новостворені), що сплачують податок на прибуток на підставі річної податкової декларації за період діяльності у звітному (податковому) році. Отже, для платника податку на прибуток підприємств, який зареєстрований протягом 2020 звітного (податкового) року (новостворений), встановлюється річний податковий (звітний) період з цього податку, що розпочинається з дати, на яку припадає початок такого обліку, і закінчується останнім календарним днем такого податкового (звітного) періоду».
***
Наразі це все.
Більше новин на тему податку на прибуток ви завжди знайдете тут, а консультацій – тут.
До зустрічі!
Ваш «Дебет-Кредит»
