Це – вже чотирнадцятий з початку року (і дев’яносто перший загалом) лист тематичної розсилки «Дебету-Кредиту», яка присвячена виключно податку на прибуток. З моменту написання попередньої розсилки минуло три тижні, тож нам є про що розповісти. А саме:
- зазначимо, що незабаром з'явиться порядок встановлення відповідності умов контрольованих операцій зі сировинними товарами принципу «витягнутої руки»;
- дізнаємося, чи підлягають оподаткуванню податком на доходи нерезидента безоплатно надані товари, послуги, ОЗ нерезиденту-юрособі;
- визначимося, коли КІК звільняються від оподаткування доходів;
- з’ясуємо, чи може платник податку на прибуток подати уточнюючу для незастосування податкових різниць;
- розповімо, як нараховувати податкову амортизацію у разі переоцінки ОЗ при переході на МСФЗ.
Гарного вам читання!
***
Незабаром з'явиться порядок встановлення відповідності умов контрольованих операцій зі сировинними товарами принципу «витягнутої руки
На початку вересня Мінфін спільно з ДПС завершив роботу над проєктом Порядку встановлення відповідності умов контрольованих операцій зі сировинними товарами принципу «витягнутої руки» (далі – Порядок).
Проєкт Порядку визначає, зокрема:
- пріоритетність методу порівняльної неконтрольованої ціни та особливості застосування інших методів трансфертного ціноутворення;
- підходи до функціонального аналізу, визначення бізнес-моделей, вибору сторони, що досліджується, використання зовнішніх джерел інформації;
- особливості здійснення коригувань зіставності операцій зі сировинними товарами;
- вимоги щодо котирувальних цін в розрізі груп сировинних товарів (зернові, олійні культури, нафтопродукти, феросплави, металопродукція тощо).
Чи підлягають оподаткуванню податком на доходи нерезидента безоплатно надані товари, послуги, ОЗ нерезиденту-юрособі?
Дніпропетровські податківці підкреслили: якщо безоплатно надані товари, послуги, основні засоби нерезиденту – юридичній особі відповідно до первинних документів є благодійним внеском та пожертвуванням, то такі доходи нерезидента з джерелом їх походження з України підпадають під визначення доходів, зазначених у пп. «ї» пп. 141.4.1 ПКУ, та підлягають оподаткуванню податком на доходи нерезидента.
В інших випадках безоплатно надані товари, послуги, основні засоби нерезиденту – юридичній особі розглядаються як інші доходи нерезидента відповідно до пп. «к» пп. 141.4.1 ПКУ, що оподатковуються у порядку, встановленому пп. 141.4.2 ПКУ, якщо інше не передбачено положеннями міжнародних договорів України з країнами резиденції осіб, на користь яких здійснюються виплати, що набрали чинності.
Коли КІК звільняються від оподаткування доходів
Податківці з Офісу великих платників зазначили, що листом Мінфіну від 09.08.2021 р. №11210-09-62/24813 надано роз’яснення щодо застосування норми податкового законодавства, визначеної п. 39-2.4.1 ПКУ, якою встановлюються умови для звільнення від оподаткування доходів (прибутку) контрольованих іноземних компаній.
Як зазначено у листі Мінфіну, відповідно до абзаців першого-п’ятого пп. 39-2.4.1 ПКУ, норми якого будуть застосовуватися з 01.01.2022 р., скоригований прибуток контрольованої іноземної компанії (далі – КІК) не підлягає включенню до загального оподатковуваного доходу, не є об’єктом оподаткування податком на прибуток контролюючої особи у разі додержання таких умов:
- між Україною та іноземною юрисдикцією місцезнаходження (реєстрації) КІК є чинний договір про уникнення подвійного оподаткування або про обмін податковою інформацією;
- та КІК фактично сплачує податок на прибуток за ефективною ставкою, що є не меншою за базову (основну) ставку податку на прибуток в Україні, визначену п. 136.1 ПКУ, або є меншою за таку ставку не більше ніж на п’ять відсоткових пунктів, або частка пасивних доходів КІК становить не більше 50% загальної суми доходів КІК із всіх джерел.
Отже, однією з обов’язкових умов щодо невключення скоригованого прибутку КІК до бази оподаткування контролюючої особи є наявність між Україною та юрисдикцією КІК чинного договору про уникнення подвійного оподаткування або про обмін податковою інформацією.
Чи може платник податку на прибуток подати уточнюючу для незастосування податкових різниць?
Запорізькі податківці наголосили: якщо платник податку з річним доходом до 20 млн грн від будь-якої діяльності не прийняв рішення про незастосування коригувань фінансового результату до оподаткування на усі різниці (крім від’ємного значення об’єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років), та відповідно не зазначив у декларації з податку на прибуток за такий звітний (податковий) рік інформацію про наявність такого рішення, він:
- може скористатися правом про незастосування коригувань фінансового результату до оподаткування на різниці, визначені розд. ІІІ ПКУ,
- подавши уточнюючу декларацію з податку на прибуток підприємств, зазначивши в ній про прийняте рішення про незастосування коригувань фінансового результату до оподаткування.
Переоцінили ОЗ при переході на МСФЗ: як нараховувати податкову амортизацію?
Для розрахунку податкової амортизації за п. 138.3 ПКУ платник податку на прибуток визначає вартість ОЗ та нематеріальних активів без урахування їх переоцінок (утинок, дооцінок), проведених відповідно до положень бухгалтерського обліку.
Таким чином, для розрахунку амортизації в податковій обліковій системі, яка відхиляється від визначеного об'єкта, який виступає за рахунок надходження прибуткових підприємств, визначає кількість ОЗ без урахування їх переоцінок (утинів, дооцінок), здійснених у процесі переходу до міжнародних стандартів фінансової влади. Про це ми писали тут.
***
Наразі це все.
Більше новин на тему податку на прибуток ви завжди знайдете тут, а консультацій – тут.
До зустрічі!
Ваш «Дебет-Кредит»