• Посилання скопійовано

Чи зможуть мобільні оператори після 28 квітня надавати телекомунікаційні послуги?

Оператори мобільного зв’язку зможуть і надалі без будь-яких обмежень надавати телекомунікаційні послуги

Чи зможуть мобільні оператори після 28 квітня надавати телекомунікаційні послуги?

Нацбанк розповідає, що оператори мобільного зв’язку зможуть, як і раніше, надавати послуги мобільного зв`язку своїм користувачам, у тому числі неідентифікованим абонентам.

Норми Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення» (далі – Закон), що набирає чинності з 28 квітня цього року, не регулюють телекомунікаційні послуги та відносини між операторами мобільного зв’язку та їх абонентами.

Тож занепокоєння операторів мобільного зв’язку через набрання чинності Закону є необґрунтованим. Після 28 квітня 2020 року вони, як і раніше, зможуть без будь-яких обмежень надавати телекомунікаційні послуги.

Непотрібно ідентифікувати та верифікувати користувачів технічних електронних гаманців (транзитних, аналітичних):

  • відкриття яких не ініціюється мобільним абонентом;
  • які використовуються для «технічних цілей»;
  • які не пов’язані з ініціацією переказів користувачем на користь інших осіб.

Тобто оплата мобільного зв’язку відбуватиметься без будь-яких змін та обмежень.

Водночас, якщо клієнт особисто ініціює відкриття електронного гаманця та має намір проводити переказ коштів на користь інших осіб, тоді фінансові установи в межах Закону мають здійснити належну перевірку такого клієнта, в тому числі його ідентифікацію та верифікацію.

«Закон покладає на фінансові установи певні обов’язки, зокрема, з метою вивчення їх клієнтів, – наголосив директор Департаменту фінансового моніторингу Національного банку Ігор Береза. – Водночас Національний банк установить тривалий перехідний період – до 01 січня 2021 року, щоб усі учасники ринку мали достатньо часу для налаштування своїх автоматизованих систем та перебудови внутрішніх процесів».

Національний банк до 28 липня 2020 року, як цього вимагає Закон, розробить і затвердить нормативні акти, які урегулюють, у тому числі, питання здійснення заходів із належної перевірки користувачів електронних гаманців.

Зі свого боку фінансові установи зможуть провести до 01 січня 2021 року належну перевірку користувачів наявних електронних гаманців. Щодо нових користувачів електронних гаманців, то фінансові установи мають здійснювати їх належну перевірку відповідно до власних внутрішніх процедур з урахуванням вимог Закону.

Наприклад, регулятор має намір запропонувати спрощені процедури ідентифікації користувачів лімітованих електронних гаманців. Фінансові установи зможуть ідентифікувати клієнта, отримавши від нього:

  1. копії його ідентифікаційних документів (паспорт та ідентифікаційний код);
  2. фотофіксацію клієнта з його документом, що посвідчує особу (паспорт).

 

Довідково

Закон України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення» набирає чинності з 28 квітня 2020 року. Він встановлює зокрема нові вимоги до належної перевірки клієнтів фінансових установ.

Законом передбачено обов`язок державних регуляторів привести свої нормативно-правові акти у відповідність до вимог Закону протягом трьох місяців із дати набрання його чинності, тобто до 28 липня 2020.

Наразі регулятор уже готує:

  • оновлене Положення про здійснення банками фінансового моніторингу, затвердження та впровадження якого очікується до кінця квітня;
  • аналогічні норми регулювання для небанківського фінансового ринку, затвердження та впровадження яких очікується до кінця липня.

Національний банк вкотре наголошує, що норми статті 14 Закону не поширюються на:

  • сплату житлово-комунальних послуг, оплату податків, штрафів, інших обов’язкових зборів та платежів (незалежно від суми);
  • сплату кредиту в сумі до 30 тис. грн (за умови, що фінансова установа може визначити особу платника, якій уклав договір з отримувачем);
  • перекази для оплати товарів і послуг, що здійснені платником за допомогою платіжної картки (або іншого електронного платіжного засобу), якщо її номер супроводжує переказ (незалежно від суми);
  • всі готівкові перекази в межах України у сумі до 5 тис. грн;
  • зняття коштів із власного рахунку.

***

Читайте також:

Джерело: Нацiональний банк України

Рубрика: Суспільство і життя/Економіка

Зверніть увагу: новинна стрічка «Дебету-Кредиту» містить не тільки редакційні матеріали, але також статті сторонніх авторів, роз'яснення співробітників фіскальної служби тощо.

Дані матеріали, а також коментарі до них, відображають виключно точку зору їх авторів і можуть не співпадати з точкою зору редакції. Редакція не ідентифікує особи коментаторів, не модерує тексти коментарів та не несе відповідальності за їх зміст.

30 днiв передплати безкоштовно!Оберiть свiй пакет вiд «Дебету-Кредиту»
на мiсяць безкоштовно!
Спробувати

Усі новини рубрики «Економіка»