Оприбутковувати залишок готівки в скринці РРО чи ні?
В індивідуальній консультації від 10.08.2018 р. №3512/6/99-99-14-05-01-15/ІПК ДФСУ зазначає, що відповідно до п. 6 розділу III Порядку №547 внесення чи видача готівки з місця проведення розрахунків повинні реєструватися через РРО з використанням операцій «службове внесення» та «службова видача». Але такі службові операції проводяться через РРО тільки, якщо такі внесення чи видача не пов’язані з проведенням розрахункових операцій.
Крім того, операція «службове внесення» використовується для реєстрації суми готівки, яка зберігається на місці проведення розрахунків на момент реєстрації першої розрахункової операції, що проводиться після виконання Z-звіту.
Це загальні норми, але, як ми далі побачимо, розуміють їх різні органи ДФС по-різному.
Нещодавно ми публікували коментар до листа волинських податківців. На підставі зазначених вище норм Порядку, вони зробили лояльний для суб’єкта господарювання висновок.
Оскільки місце проведення розрахунків — це місце, де здійснюються розрахунки з покупцем за продані товари (надані послуги) та зберігаються отримані за реалізовані товари (надані послуги) готівкові кошти, то якщо готівка з цього місця не видається, операцію «службова видача» до виконання Z-звіту робити не потрібно. Принаймні, у цьому листі податківці це не заперечували. Навіть, якщо готівка переміщується в кінці робочого дня до сейфу, який знаходиться коло РРО (тобто на тому ж місці проведення розрахунків).
При цьому волинські податківці висували кілька умов, яких має дотримуватися СГ. Зокрема і таку: сума готівкових коштів на місці проведення розрахунків (разом у сейфі та РРО) має відповідати сумі коштів у денному звіті реєстратора (Z-Звіт).
Але у свіжому листі ДФСУ раптом робить абсолютно фіскальний висновок: якщо до зняття фіскального звітного чеку на РРО, що використовується підприємством, не буде проведено операцію «службова видача», то готівка, яка буде залишатись у скриньці РРО, вважатиметься не оприбуткованою.
Отже, для уникнення такої ситуації необхідно до обнулення РРО проводити операцію «службова видача», а після виконання Z-звіту операцію «службове внесення».
Справа, звісно, не в уникненні «ситуації», а в тому, що згідно з ч. 1 Указу №436/95 за неоприбуткування (неповне та/або несвоєчасне) оприбуткування у касах готівки передбачено штраф у п'ятикратному розмірі неоприбуткованої суми.
Усе про касу і РРО –
у вашій поштовій скриньці!
Нова тематична розсилка від редакції. Ви точно нічого не пропустите
ПідписатисьХочете подивитись, як це виглядає?
Тобто ціна питання – буде штраф чи ні. Адже готівка зі скриньки РРО нікуди не дінеться і рано чи пізно потрапить або до каси, або на поточний рахунок підприємства.
Від себе автор може нагадати, що «залишок в скриньці РРО» самі податківці часто називають «розмінною монетою». І щодо неї вони досі були не такі суворі. Якщо взяти лист ДФСУ від 19.05.2016 р. №11023/6/99-99-14-05-01-15, зрозуміло, що з використанням операцій «службове внесення» та «службова видача» здійснюються через РРО приймання магазином (або продавцем, касиром певного РРО) розмінної монети та інкасація виручки магазину. Тобто випадки, коли готівка дійсно вноситься або видається. Якщо ж вона залишається в скриньці РРО, обов’язку проводити операцію «службова видача» згаданий ДФСУ Порядок не встановлює.
Відповідна консультація знаходиться і на ресурсі «ЗІР» (підкатегорія 109.06). Щоправда, вона не говорить, що перед виконанням Z-звіту операцію «службова видача» робити не потрібно. Але про таку операцію в ній для цього випадку не згадується. Консультація лише говорить, що розмінна монета, отримана з каси підприємства або залишена в скриньці РРО з попереднього дня, має проводитися через РРО за допомогою операції «службове внесення».
Втім, набрання 05.01.2018 р. чинності Положенням №148 призвело до того, що свою попередню консультацію в «ЗІР» на питання «Чи потрібно робити оприбуткування розмінної монети відокремленим підрозділам СГ, які здійснюють готівкові розрахунки із застосуванням РРО?» податківці перевели до нечинних.
Тож, щоб остаточно поставити крапку в цьому питанні, чи потрібно оприбутковувати готівку, яка залишається в скринці РРО наприкінці робочого дня, і як це правильно зробити, потрібне роз’яснення від НБУ.
А ось при здачі такого залишку в касу, дійсно, треба складати прибутковий касовий ордер.
Складаємо прибутковий касовий ордер на готівку зі скриньки РРО
ДФС у Київській області в індивідуальній консультації від 08.08.2018 р. №3459/ІПК/10-36-14-06-16 нагадало, що за п. 11 розділу II Положення №148 оприбуткуванням готівки в касах установ/підприємств/відокремлених підрозділів, які проводять готівкові розрахунки з оформленням їх касовими ордерами і веденням касової книги/застосуванням РРО та КОРО (у разі застосування КОРО без застосування РРО), є здійснення обліку готівки в повній сумі її фактичних надходжень у касовій книзі на підставі прибуткових касових ордерів/фіскальних звітних чеків (або даних розрахункових квитанцій).
Згідно з вимогами п. 25 розділу III Положення №148 приймання готівки в касу проводиться за прибутковим касовим ордером, підписаним головним бухгалтером або особою, уповноваженою керівником установи/підприємства. До прибуткових касових ордерів можуть додаватися документи, які є підставою для їх складання.
Форма прибуткового касового ордера наведена у Додатку 2 до Положення №148. Зокрема, у реквізиті "Прийнято від" передбачено наведення інформації про особу, від якої прийнято готівку (у нашому випадку – продавця або касира), а у реквізиті "Підстава" - зазначення підстави для оприбуткування коштів. У випадку здавання продавцем чи касиром залишку готівки зі скриньки РРО такою підставою, наприклад, може бути «оприбуткування виторгу». Хоча жорсткого формулювання такої підстави в ПКО Положенням №148 не встановлено.