У вівторок, 18 грудня о 15.00 в актовій залі ДРС (6 поверх, вул. Арсенальна 9/11, м. Київ,) відбудеться громадське обговорення проекту постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження вимог до суб’єктів господарювання щодо приймання електронних платіжних засобів в оплату за продані ними товари (надані послуги)».
Особливу увагу слід звернути всім суб’єктам підприємницької діяльності, що працюють у сфері громадського харчування, торгівлі та послуг!!!
Інформаційно-аналітичні матеріали знаходяться за посиланням.
Щодо участі в засіданні: 254-52-21, zaporovska@gmail.com
Акредитація ЗМІ: 096-784-74-17, irina_ilieva@ukr.net
Що пропонує Міністерство економічного розвитку та торгівлі?
Згідно з текстом нової редакції проекту Вимог, до електронних платіжних сервісів належать платіжні сервіси онлайн, мобільні додатки, системи інтернет-банкінгу та переказу на розрахунковий рахунок суб’єкта господарювання, які забезпечують переказ коштів цілодобово.
Суб’єкти господарювання, які здійснюють продаж товарів (надання послуг), включаючи товари (послуги), реалізація яких здійснюється дистанційним способом (далі – суб’єкти господарювання), зобов’язані забезпечити можливість здійснення безготівкових розрахунків за продані ними товари (надані послуги) з використанням електронних платіжних засобів за допомогою платіжних пристроїв або через електронні платіжні сервіси (далі – безготівкові розрахунки):
До 1 липня 2019 р. – суб’єкти господарювання, які здійснюють:
- реалізацію технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту;
- реалізацію підакцизних товарів;
- реалізацію ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння;
- реалізацію лікарських засобів;
- діяльність з надання житлово-комунальних послуг;
- медичну та стоматологічну практики;
- діяльність туристичних агентств, туристичних операторів, надання інших послуг бронювання та пов’язана з цим діяльність;
- діяльність ресторанів, надання послуг мобільного харчування (крім закладів, які не мають зали для обслуговування споживачів);
- діяльність готелів і подібних засобів тимчасового розміщування.
До 1 січня 2020 р. – суб’єкти господарювання, які здійснюють:
- торгівлю автотранспортними засобами;
- технічне обслуговування та ремонт автотранспортних засобів;
- торгівлю деталями та приладдям для автотранспортних засобів;
- торгівлю мотоциклами, деталями та приладдям до них, технічне обслуговування і ремонт мотоциклів;
- надання в оренду транспортних засобів;
- поштову та кур’єрську діяльність;
- пасажирські і вантажні перевезення залізничним, автомобільним, водним або повітряним транспортом;
- діяльність фітнес-центрів;
- діяльність у сфері культури;
- діяльність закладів охорони здоров’я (лікарняних закладів) незалежно від форм власності;
- страхування, перестрахування та недержавне пенсійне забезпечення, крім обов’язкового соціального страхування.
До 1 липня 2020 р. – інші суб’єкти господарювання, які здійснюють реалізацію товарів (надання послуг), вартість яких становить більше п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (850 грн).
Понад встановлену Нацбанком граничну суму розрахунків готівкою для фізичних осіб суб’єкти господарювання будуть зобов’язані здійснювати розрахунки за продані ними товари (надані послуги) виключно у безготівковій формі.
Довідково
Відповідно до постанови Правління НБУ від 29.12. 2017 р. №148 «Про затвердження Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні» суб’єкти господарювання мають право здійснювати розрахунки готівкою протягом одного дня за одним або кількома платіжними документами:
1) між собою – у розмірі до 10 000 (десяти тисяч) гривень включно;
2) з фізичними особами – у розмірі до 50 000 (п’ятдесяти тисяч) гривень включно.
Крім того, суб’єкти господарювання повинні будуть забезпечити тотожність цін товару (послуги) при здійсненні безготівкових розрахунків ціні товару (послуги) при здійсненні оплати за ці товари (послуги) готівкою.
Водночас суб’єкти господарювання матимуть право використовувати платіжний термінал для приймання електронних платіжних засобів в оплату за продані ними товари (надані послуги) спільно з іншими суб’єктами господарювання на підставі договору з еквайром за умови забезпечення кожним суб’єктом господарювання окремого обліку своїх операцій та отримання ним коштів на власний поточний рахунок, відкритий у банку, як суб’єкту господарювання.
Результати попереднього громадського обговорення проекту постанови
У соціальних мережах неоднозначно сприймаються запропоновані зміни та висловлюють припущення, що цей захід спрямований виключно на лобіювання інтересів виробників і надавачів супровідних технічних послуг.
Такі ж результати і на веб-сторінці Мінекономрозвитку після оприлюднення проекту постанови, де 38.4% підтримує і 61,6% не підтримує запропонований механізм регулювання (станом на 07.12.2018 83 голосів за, та 133 – проти).
Надана Мінекономрозвитку редакція проекту постанови є повторною, адже Державна регуляторна служба України свого часу прийняла рішення про відмову в погодженні попередньої редакції цього проекту регуляторного акта, а також у лютому поточного року попередньо ініціювала обговорення проекту постанови.
Довідково
Розрахунки впливу проекту постанови на відповідне бізнес-середовище, які вказано за посиланням, станом на сьогодні не зменшились, а навпаки – зазнали змін у бік збільшення з огляду на зміни тарифної політики послуг більшості банків.
Також, ДРС наголошувала, що вимогами чинного законодавства нормативно закріплено можливість здійснення держателями електронних платіжних засобів розрахунків за продані товари (надані послуги) з використанням електронних платіжних засобів (п. 14.19 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні»).
При цьому, продавець повинен самостійно вирішувати питання необхідності застосування платіжного терміналу конкретно для його бізнесу, беручи до уваги фінансову-економічну привабливість використання цього обладнання, конкурентну перевагу його застосування, як за рахунок збільшення кількості покупців (споживачів) товарів (послуг), так і за рахунок збільшення обсягів продажів в цілому.
Натомість, якщо застосування платіжних терміналів економічно невигідно в точках продажу де розрахунок здійснюється переважно в готівковій формі з відносно невеликим обігом реалізованої продукції (як приклад, в сільській місцевості), то примусове розповсюдження зобов’язання щодо застосування платіжних терміналів буде мати виключно негативні наслідки для таких суб’єктів, без будь-яких позитивних результатів та економічних зрушень, та ніяким чином не вплине на зменшення рівня тіньового сектору економіки.
Потенційні ризики (питання для обговорення):
- Розробником не досліджено ринок POS-терміналів, їх достатньої пропозиції у територіальному розрізі, у термінах та обсягах необхідних для своєчасної реалізації запропонованих проектом постанови ініціатив (встановлено випадки відсутності можливості в замовлені міні-терміналів, які приєднуються до мобільних телефонів у вигляді різновиду платіжного пристрою).
- З боку окремих банків спостерігається штучне збільшення вимог до фізичної особи-підприємця для відкриття поточного банківського рахунку у зв’язку з небажанням відповідних фінансових установ адмініструвати велику кількість дрібних банківських операцій.
- Безготівковий обіг коштів може створити ризики неможливості оперативно користуватися обіговими коштами представниками малого та мікропідприємництва з огляду на специфіку роботи банківської системи обліку зазначених коштів.
Довідково. Аналіз практики свідчить, що в більшості випадків, розрахункові документи, що надійшли до банку протягом операційного часу, банк виконує в день їх надходження. Розрахункові документи, що надійшли після операційного часу, банк виконує наступного операційного дня. Розрахункові документи на списання коштів з рахунків платника, що надійшли в банк в післяопераційний час, виконуються поточним днем за наявності технічної можливості з одночасною оплатою такої послуги відповідно до тарифів банку.
- Беручи до уваги низький рівень доходів платників податків на спрощеній системі оподаткування, існує вірогідність того, що відповідні суб’єкти господарювання будуть формально виконувати запропоновані проектом постанови обов’язки і фактично встановлювати платіжні термінали, але посилаючись на відсутність зв’язку з банком, наприклад, відмовляти в обслуговуванні платіжних карток тощо.
- Не доведена доцільність та ефективність поширення вимог проекту постанови на процес реалізації товарів (надання послуг), вартість яких становить більше п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (850 грн). Водночас, відкритим залишається питання бази розрахунку зазначеної вартості товарів (надання послуг), яка застосовуватиметься до однієї одиниці товари чи до її сукупності, та відповідно при здійсненні розрахунків на заявлену суму зобов’язуватиме підприємців виконувати вимоги цього проекту акта.
***
Читайте також: Застосування платіжних терміналів буде обов’язковим для всіх суб’єктів господарювання: проект постанови КМУ
