ДПСУ у свіжій консультації в «ЗІР» (категорія 109.02) розглянула таке питання:
Чи необхідно СГ застосовувати РРО та/або ПРРО у разі реалізації товарів (послуг), оплата за які здійснювалася за допомогою сервісу «Інтернет-банкінг»?
Висновок ДПС: "У разі, якщо покупець оплачує товар (послугу) використовуючи банківський сервіс «Інтернет-банкінг», то суб’єкт господарювання (продавець) у разі використання РРО або ПРРО зобов’язаний видати (сформувати) електронний розрахунковий документ встановленої форми та, у випадку продажу товарів, на які встановлені гарантійні терміни, – відповідним чином оформлений гарантійний талон при безпосередньому наданні споживачеві товару (послуги)".
Повний текст роз'яснення можна передивитися тут.
Від редакції: Спочатку про найпростіше. В цій консультації податківці нагадують, кому з ФОП-«єдинників» знадобиться РРО з 01.01.2021 р. Тут все вірно і зрозуміло, ми про цю зміну писали тут. Тобто, до видів діяльності, що вимагають від ФОП-«єдинника» РРО, з 1 січня буде додано лише платні медпослуги і «ювелірку». Тим, хто здійснює інші види діяльності і чий річний дохід у 2021 році не перевищуватиме 1,32 млн грн, про РРО можна не турбуватися. Але лише протягом 2021 року.
Тепер про сам «Інтернет-банкінг» як спосіб оплати за товар (послуги).
В цій консультації податківці говорять: при здійсненні розрахунків за товари (послуги) суб’єкти господарювання зобов’язані відповідно до Закону № 265 застосовувати РРО та/або ПРРО, у тому числі у разі здійснення безготівкових розрахунків за допомогою платіжних та інших систем із використанням Інтернет-банкінгу та Інтернет-еквайрингу.
Виділений вище текст консультації, у якому податківці посилаються на норми Закону про РРО, насправді містить те, чого в цьому Законі немає. Тобто, ми маємо справу з тлумаченням цього Закону податківцями, а не з жорсткими нормами.
А що ж є? А є вимога (вона встановлена п. 2 ст. 3 Закону про РРО) надавати розрахунковий документ особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, зокрема, у випадку, якщо оплата здійснюється з використанням мережі Інтернет. А ще є можливість не застосувати РРО у разі проведення таких розрахунків за послуги виключно за допомогою банківських систем дистанційного обслуговування та/або сервісів переказу коштів (п. 14 ст. 9 Закону про РРО).
Раніше ми вже надавали роз’яснення від податківців щодо інтернет-торгівлі послугами. Назвемо його Роз’ясненням № 1 і воно було коротким:
«Якщо споживачі, використовуючи мережу Інтернет, замовляють послуги і розрахунки за них здійснюють виключно із застосуванням електронного платіжного засобу та платіжних систем (LiqPay, Portmone, EasyPay, PayPong, Ipay.ua, City24, Приват24 тощо), такі операції здійснюються без застосування РРО надавачем послуги».
Це роз’яснення викликало багато запитань, тому ми його вже прокоментували (цей коментар можна подивитися за посиланням, наведеним вище). Зараз нас цікавить лише те, як Роз’яснення № 1 вписується в інше, наведе в «ЗІР», яке ми коментуємо зараз (назвемо його Роз’ясненням № 2).
І тут виникає два моменти.
По-перше, Роз’яснення № 1 стосується ситуації, яка існує вже, а саме з 10 грудня 2020 року. А Роз’яснення № 2, як заявляють податківці, діятиме з 1 січня 2021 року. Хоча обидва вони стосуються змін, внесених в Закон про РРО Законом № 1017 (і ці зміни діють саме з 10 грудня). Втім, не це найцікавіше.
Другий момент, який викликає питання, це те, що в Законі про РРО в його поточній редакції, і тій, яка діятиме з 1 січня, не згадується «Інтернет-банкінг».
Проте на практиці чи не кожний банк має подібний сервіс. Напевно, найвідоміший на сьогодні це Приват24, користування яким не вимагає обов’язкового встановлення на вашому телефоні певного додатку – скористатися цим сервісом можна і на сайті самого «Приватбанку». По суті, це сервіс, який дає клієнту можливість дистанційно керувати коштами на власному рахунку (або рахунках), відкритому у певному банку (якому належить «Інтернет-банкінг»).
Здавалося б, набрання чинності Законом № 1017 і внесення змін до ст. 9 Закону про РРО повинні були змусити податківців змінити їх точку зору. І в Роз’ясненні № 1 вони прямо говорили: якщо розрахунки із покупцем здійснюються за допомогою Приват24, РРО не потрібен.
В Роз’ясненні № 2 податківці згадують Закон № 1017 (тобто, вони його врахували при підготовці цієї консультації). Проте, як і у попередніх роз’ясненнях доходять до висновку: при безпосередньому отриманні споживачем товарів чи послуг від постачальника, у тому числі замовлених та сплачених через Інтернет-банкінг та із застосуванням Інтернет-еквайрингу, останній зобов’язаний застосувати РРО та/або ПРРО на загальних підставах!
Виключенням вони вважають лише надання дистанційної послуги або доступу до Інтернет-ресурсу (доступу до вебпорталу) з розміщення та використання інформації тощо, виключно в електронній формі із застосуванням Інтернету.
Раніше ми вже аналізували подібні роз’яснення, тому зараз зазначимо лише головне: керування коштами на рахунку за допомогою Приват24 (або іншого виду Інтернет-банкінгу) не вимагає від продавця укладання договору еквайрингу. Тому згадування Інтернет-банкінгу та Інтернет-екварингу разом, як мінімум, дивне: це різні види банківських сервісів.
Тому, в тому, що стосується Інтернет-банкінгу, хоча коментоване Розяснення № 2 і є новим, на нашу думку, щодо приймання оплати за послуги воно є застарілим і невірним. І ми дуже сподіваємось, що податківці його скасують або змінять.
А ось щодо Інтернет-еквайрингу, то, як ми і попереджали, схоже, що не всі податківці згодні звільнити від РРО еквайрінгові операції.
Тому, незважаючи на оптимістичність Розяснення № 1, тим продавцям послуг, які мають із банками договори щодо використання для приймання платежів систем LiqPay, Portmone, EasyPay, PayPong, Ipay.ua, City24, радимо отримати від ДПС індивідуальну податкову консультацію. Щоб поставити хоча б для себе крапку у цьому питанні.
Не зважаючи на те, що для отримання ІПК треба докласти певних зусиль (принаймні, їх дочекатись), ІПК має три переваги:
- роз’яснення на сайті ДПСУ або територіальних ДПС можуть зникнути у будь-який момент, або можуть бути виправлені. ІПК – це офіційний документ, який можна отримати як в паперовій, так і в електронній формі, на ньому накладаються підписи осіб, що відповідали за його складення;
- ІПК і у 2021 році буде одним з засобів захисту суб’єкта господарювання при перевірках податківців;
- ІПК можна оскаржити в суді. І якщо суд встане на ваш бік, податківці будуть змушені надати нову ІПК, враховуючи висновки суду.
Нажаль, Роз’яснення № 1 та № 2, хоча і розміщені на веб-сайтах податківців, нормативної сили не мають і нікого при перевірках не захистять. По суті, це лише думка податківців, яку вони можуть у будь-який час змінити. Враховуючи те, що зараз ці консультації, на нашу думку, суперечать одна одній, ми, власне, і сподіваємось, що Роз’яснення № 2 буде або скасовано, або змінено.