Головна Усі новини Держрегулювання Готівковий обіг та каса

Як скасувати розрахункову операцію або виправити помилки при застосуванні ПРРО?

Податківці роз’яснюють, як скасувати розрахункову операцію, проведену через програмний РРО, у разі відмови покупця від її проведення. А ще як оформити повернення товарів/послуг та сплачених коштів та в яких випадках можна робити операції «сторно» на ПРРО

Коментар до ІПК ДПС від 29.09.2021 р. № 3629/ІПК/20-40-07-10-19 

ФОП здійснює діяльність із застосуванням програмного реєстратора розрахункових операцій та звернувся за роз’ясненнями з таких питань:

1. Чи можливо проведення на ПРРО операції «сторно» у разі відмови покупця від проведення розрахункової операції при здійсненні видів діяльності, відмінних від торгівлі валютними цінностями за готівку?

2. Чи можливо провести на ПРРО операцію «сторно» у випадках, коли помилка при проведенні розрахункової операції у формі оплати чи номенклатурі товару, або інших реквізитах розрахункового документа?

3. Чи потрібно при проведенні операції «сторно» на ПРРО зазначати форму оплати із знаком «-»?

4. Де саме в документі на операцію «сторно» вказувати номер фіскального чеку, який сторнується?

5. Яким документом та яким чином виконується виправлення помилок, якщо в чеку ПРРО невірно вказано кількість товару, найменування товару, форму оплати?

6. У яких випадках потрібно складати акт про видачу коштів у разі повернення товару при використанні ПРРО?

 

Щодо операцій в ПРРО

Питання 1, 2 та 5, які були задані податківцям, стосуються реєстрації операцій «сторно» на ПРРО у двох випадках:

  • У разі відмови покупця від проведення розрахункової операції, при цьому помилок в чеку немає;
  • У разі виправлення помилки в чеку, коли покупець не відмовляється від проведення розрахункової операції.

Податківці консультують так:

В обох випадках - якщо сформовано розрахунковий документ через ПРРО з помилкою та при відмові покупця від розрахункової операції, таку операцію можна скасувати шляхом наступної реєстрації операції "сторно".

Наступна реєстрація - це обов’язкова умова: операцію «сторно» можна зробити лише до моменту реєстрації наступного розрахункового документа таким ПРРО, із реєстрацією такої операції на фіскальному сервері, формуванням фіскального номера розрахункового документа на таку операцію та зазначенням фіскального номера розрахункового документа, який сторнується.

Тобто сторнувати помилкову операцію або таку, від якої відмовився покупець, можна тільки по гарячих слідах – до реєстрації наступної операції.

Якщо ж момент вже упущено і операція "сторно" вже не може бути проведена до моменту реєстрації наступного розрахункового документа ПРРО, тоді виконується реєстрація від'ємної суми шляхом роздрукування видаткового касового чека на ПРРО відповідно до Порядку № 547.

Відповідь податківців на третє питання: операція "сторно" на ПРРО проводиться із зазначенням тих позначень, які формуються програмним забезпеченням ПРРО. Тобто як запрограмований ПРРО щодо виконання операцій «сторно» - так і робити.

Далі, обов'язкові реквізити документа з проведення операції "сторно" для ПРРО законодавством не визначені, тому розміщення реквізитів у такому документі визначається програмним забезпеченням ПРРО – відповідь на четверте питання.

 

Що говорить закон?

У своїй роботі з ПРРО суб’єктам господарювання слід керуватися:

  • Порядком реєстрації та застосування РРО, що застосовуються для реєстрації розрахункових операцій за товари (послуги), затвердженим наказом Мінфіном від 14.06.2016 р. № 547. Цей порядок регламентує загальні правила роботи з РРО та ПРРО;
  • Порядком реєстрації, ведення реєстру та застосування програмних реєстраторів розрахункових операцій, затвердженого наказом Мінфіну від 23.06.2020 р. №317, що регламентує роботу саме з програмними РРО.

Порядком № 317 не визначено обов’язок та порядок складання акту про видачу коштів у разі застосування ПРРО, тому у даному випадку необхідно користуватись загальними положеннями Порядку № 547.

Отже, за фактом видачі коштів та скасування помилково проведеної через РРО/ПРРО суми розрахунку, помилкової форми оплати складаються акти. Так, якщо сума коштів, виданих при поверненні товару чи рекомпенсації раніше оплаченої послуги, перевищує 100 гривень, матеріально відповідальна особа господарської одиниці або особа, яка безпосередньо здійснює розрахунки, повинна скласти акт про видачу коштів.

Такий самий акт складається під час скасування помилково проведеної через РРО/ПРРО суми розрахунку або помилково вибраної форми оплати (готівка, картка, кредит тощо). В акті зазначаються дані про помилкову суму та реквізити розрахункового документа.

Зазначені акти передаються до бухгалтерії суб’єкта господарювання і зберігаються протягом трьох років. У разі відсутності у суб’єкта господарювання бухгалтерії зазначені акти слід зберігати у будь-який зручний та не заборонений законодавством спосіб.

Докладніше про це читайте туттут та тут.

***

УВАГА!
Тепер ви можете читати бухгалтерські новини від «Дебету-Кредиту» у Telegram та VIBER. Приєднуйтесь і дізнавайтесь найважливіші новини першими!

Доступ до повного тексту матеріалу можливий лише для зареєстрованих користувачів. Якщо Ви вже зареєстровані на нашому сайті - будь ласка, авторизуйтесь.

Якщо поки що ні - зареєструйтесь прямо зараз: це просто, не вимагає Ваших персональних даних і займе не більше однієї хвилини.

Що ще дає реєстрація?

Автор:
Єгорова Юлія
Джерело
«Дебет-Кредит»
Рубрика:
Держрегулювання / Готівковий обіг та каса
Теги:
РРО

Зверніть увагу: новинна стрічка «Дебету-Кредиту» містить не тільки редакційні матеріали, але також статті сторонніх авторів, роз'яснення співробітників фіскальної служби тощо.

Дані матеріали, а також коментарі до них, відображають виключно точку зору їх авторів і можуть не співпадати з точкою зору редакції.

Редакція не ідентифікує особи коментаторів, не модерує тексти коментарів та не несе відповідальності за їх зміст.

30 днiв передплати безкоштовно!

Коментарі: 0

Новини по темі

Консультації по темі