21 червня Верховною Радою зареєтровано проект закону №6613 "Про внесення змін до Податкового кодексу України та іншого закону України щодо унеможливлення тиску на бізнес шляхом призначення документальних позапланових перевірок/ревізій на підставі рішення суду (слідчого судді) винесеного у кримінальному провадженні". Ініціатором даного законопроекту є нардеп VIII скликання - А.Журжій.
Основою метою законопроекту є усунення неузгодженостей між положеннями ПКУ, Законом про фінансовий контроль та КПК України, недопущення подвійного трактування норм законодавства щодо можливості призначення документальних позапланових перевірок/ревізій за рішенням суду (слідчого судді) винесеного у кримінальному провадженні та припинення практики неправомірного тиску правоохоронних органів на платників податків, які зумовлювалися таким подвійним трактуванням.
Законопроектом пропонується:
1) Виключити пп. 78.1.11 ПКУ та ч. 7 ст. 11 Закону про фінансовий контроль, а також посилання на ці норми в інших положеннях вказаних нормативно-правових актів;
2) Додати до підстав проведення позапланових ревізій отримання від органів прокуратури, органів доходів і зборів, Національної поліції, Служби безпеки України, Національного антикорупційного бюро України інформації, що свідчить про порушення законів України, перевірку додержання яких віднесено законом до компетенції органів державного фінансового контролю. При цьому передбачається, що ця підстава для проведення ревізії може застосовуватися лише в тому випадку, якщо відповідний суб'єкт не надасть інформацію, документи і матеріали на обов’язковий письмовий запит органу державного фінансового контролю протягом десяти робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту. Разом з тим виключається з підстав проведення позапланових ревізій отримання доручення від вказаних органів, оскільки КПК України не передбачає повноважень слідчого, прокурора давати такі доручення.
Для реалізації цієї норми уточнюється п. 11 ст. 10 Закону про фінансовий контроль, яким визначається право органу державного фінансового контролю одержувати від державних органів та органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій усіх форм власності, інших юросіб та їх посадових осіб, фізосіб - підприємців інформацію, документи і матеріали, необхідні для виконання покладених на нього завдань. Так, уточнюється, що отримання такої інформації здійснюється шляхом надсилання письмового запиту.
3) Встановити, що позапланова виїзна ревізія (в тому числі суб'єктів господарської діяльності незалежно від форми власності, які не віднесені цим Законом до підконтрольних установ) може здійснюватися лише за наявності підстав для її проведення на підставі рішення суду винесеного в адміністративній справі.
При цьому необхідно зауважити, що уточнення, що рішення суду повинно бути винесене саме в адміністративній справі прописується виключно з метою недопущення подвійного трактування норми та не вносить реальних змін, оскільки таке рішення і так може бути винесено лише адміністративним судом.
Необхідно зазначити, що вказане не призведе до неможливості отримання доказів (які до того ж можуть бути визнані неналежними) у кримінальному провадженні, а лише зменшить тиск на бізнес зі сторони правоохоронних органів, дозволить уникнути дублювання повноважень органів досудового розслідування, прокуратури та контролюючих органів, зменшить кількість перевірок/ревізій та інших заходів, які можуть впливати на діяльність фізичних та юридичних осіб, насамперед у сфері підприємницької діяльності.
Слідчий, прокурор у разі наявності інформації, що свідчить про порушення законодавства про державні закупівлі, бюджетного, податкового, валютного, та іншого законодавства може звернутися до органів ДФС чи ДАС з проханням провести документальну позапланову перевірку/ревізію.
Так, наприклад, відповідно до п. 78.1 ПКУ документальна позапланова перевірка здійснюється, зокрема, якщо:
- пп. 78.1.1 ПКУ - отримано податкову інформацію, що свідчить про порушення платником податків валютного, податкового та іншого не врегульованого цим Кодексом законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов’язковий письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначаються порушення цим платником податків відповідно валютного, податкового та іншого не врегульованого цим Кодексом законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту;
- пп. 78.1.4.ПКУ - виявлено недостовірність даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначено виявлену недостовірність даних та відповідну декларацію протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту.
За наслідками розгляду звернення та відповідей від платників податків орган ДФС матиме змогу призначити документальну позапланову перевірку/ревізію (орган ДАС після надання дозволу суду), результати якої направити слідчому, прокурору або відмовити в проведенні такої перевірки/ревізії, повідомивши про це орган досудового розслідування, прокурора.
Окремо слід звернути увагу на позицію Комітету ВРУ з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності стосовно практики проведення досудового розслідування у податкових злочинах без проведення податкової перевірки. Листом від 08.09.2014 р. за № 0420/10-1989 Комітетом надано роз'яснення законодавства в цій сфері та зазначено:
"З грудня 2012 р., після набрання чинності … КПК України, склалась практика, відповідно до якої ….правоохоронні органи держави, керуючись ст. 214 КПК України здійснюють реєстрацію у Єдиному реєстрі досудових розслідувань …інформації про ухилення від сплати податків та розпочинають розслідування за ст. 212 КК України на підставі будь-яких документів (аналітичних довідок, висновків, аналізів і навіть рапортів оперативних співробітників), які, зокрема, містять лише припущення про можливе ухилення від сплати податків, без належного підтвердження та обґрунтування факту податкового правопорушення.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 214 КПК України "слідчий, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення … зобов’язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань та розпочати розслідування".
Так, на нашу думку ст. 214 КПК України передбачає, що до ЄРДР вноситься інформація саме про вчинене кримінальне правопорушення.
Особливість бланкетної норми ст. 212 КК України … є обов'язкове встановлення порушення податкового законодавства, яке призвело до фактичної несплати податків … , податкове законодавство в свою чергу (ст. 86 ПКУ) передбачає єдину форму документа, яким встановлює таке порушення – це акт податкової перевірки.
Внесення до ЄРДР інформації про нібито вчинене ухилення від сплати податків на підставі інших документів, окрім актів, не відповідає вимогам навіть діючій ст. 214 КПК України і призводить до вищевказаних негативних наслідків".
Крім того, згідно з п. 15 Постанови Пленуму Верховного суду України "Про деякі питання застосування законодавства про відповідальність за ухилення від сплати податків, зборів, інших обов'язкових платежів" від 08.10.2004 р. №15, злочин, передбачений ст. 212 КК є закінченим з моменту фактичного ненадходження до бюджетів чи державних цільових фондів коштів, які мали бути сплачені у строки та в розмірах, передбачених законодавством з питань оподаткування (тобто, сум узгоджених податкових зобов'язань…), а саме - з наступного дня після настання строку, до якого мав бути сплачений податок, збір чи інший обов'язковий платіж.
Враховуючи вказане, розпочинання досудового розслідування без проведення податкової перевірки у податкових злочинах неприпустиме, як і "легалізація" такого розслідування шляхом призначення податкової перевірки.
Прийняття законопроекту сприятиме припиненню практики неправомірного тиску правоохоронних органів на платників податків шляхом призначення безпідставних позапланових перевірок/ревізій, покращенню загального стану підприємницького середовища, налагодженню партнерських відносин між бізнесом та контролюючими органами, позитивно вплине на фінансове становище суб’єктів господарювання та підвищить позиції України в рейтингу легкості ведення бізнесу Doing Business, що складається експертами Світового банку.