• Посилання скопійовано

Які порушення найчастіше допускають органи ліцензування?

ДРС навела найпоширеніші порушення органів ліцензування

Які порушення найчастіше допускають органи ліцензування?

Експертно-апеяційна рада з питань ліцензування при ДРС – дієвий механізм досудового вирішення спорів у сфері ліцензування.

Рішення Ради є обов’язковими для розгляду спеціально уповноваженим органом з питань ліцензування і є підставою для видання спеціально уповноваженим органом з питань ліцензування розпорядження про задоволення апеляції чи про відхилення апеляції та/або розпорядження про усунення порушень законодавства у сфері ліцензування.

Розпорядження спеціально уповноваженого органу з питань ліцензування, прийняті в межах його повноважень, є обов’язковими до виконання органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, юридичними особами всіх форм власності, а також фізичними особами – підприємцями.

При цьому оскарження розпоряджень ДРС, виданих на підставі рішення Ради до суду, не звільняють органи ліцензування від обов’язку виконати таке розпорядження. Разом з тим, органи ліцензування оскаржують розпорядження ДРС у судовому порядку.  

Порушення, які допускають органи ліцензування:

1. Вимог Закону про ліцензування видів господарської діяльності:

  • у повідомленні про прийняття рішення про залишення заяви про отримання ліцензії без розгляду не зазначено вичерпний перелік та опис підстав для прийняття такого рішення і пропозиції щодо усунення відповідних недоліків, які повинні бути викладені в чіткій і однозначній формі;
  • у рішенні про відмову у видачі ліцензії не зазначено перелік та опис підстав (обґрунтування) для прийняття рішення про відмову у видачі ліцензії; пропозиції щодо усунення відповідних недоліків, які мають бути викладені в однозначній, зрозумілій та достатній для виконання здобувачем ліцензії формі;
  • перевищено строк (десять робочих днів з дня одержання органом ліцензування заяви про отримання ліцензії) прийняття рішення про видачу ліцензії;
  • ненадання ліцензіатом до органу ліцензування відомостей щодо приведення здійснюваної господарської діяльності у відповідності до нових ліцензійних умов або не приведення ліцензіатом здійснення господарської діяльності до вимог ліцензійних умов та зазначення про порушення ліцензіатом чинних ліцензійних умов, зокрема, у зв’язку з ненаданням (відсутності) певних документів (їх копій), не є  виявлення недостовірності даних у документах, поданих разом із заявою про отримання ліцензії на право провадження господарської діяльності з поводження з небезпечними відходами. Ненадання документів є підставою для складання акту про відмову ліцензіата у проведенні перевірки органом ліцензування, але не акту про виявлення недостовірності даних у документах, поданих суб’єктом господарювання разом із заявою про отримання ліцензії, Органом ліцензування неправомірно та необґрунтовано застосовано підставу для анулювання;
  • не надання письмової вимоги посадових осіб органу ліцензування про надання документів, інформації та відповідного підтвердження про її вручення ліцензіату;
  • акти, передбачені п. 5-9 ч. 2 цієї статті, не містять детального викладення фактів порушення законодавства, їх обґрунтування та посилання на конкретні пункти цих ліцензійних умов;
  • перевищено встановлений термін, відповідно до якого орган ліцензування приймає рішення про анулювання ліцензії протягом п’яти робочих днів з дня виявлення підстав, передбачених п. 4 – 9 ч. 2 ст. 16 цього Закону;
  • щодо оформлення рішення про анулювання ліцензії;
  • після встановлення в ході перевірки додержання ліцензіатом вимог ліцензійних умов підстав для складання актів, що є підставами для анулювання ліцензії, такі акти складаються як окремі документи в останній день проведення перевірки. Не видано належного акту, який є підставою для анулювання ліцензії;
  • ліцензії, які є чинними на день набрання чинності цим Законом та мали обмежений термін дії, є безстроковими і можуть бути, за заявою ліцензіата, переоформлені відповідним органом ліцензування безкоштовно у тижневий строк.

2. Вимог Закону про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності:

  • порушення принципу здійснення державного нагляду (контролю) щодо наявності підстав та в порядку, визначених законом; принципу оцінки ризиків та доцільності;
  • позапланова перевірка здійсненна в неробочий час суб’єкта господарювання;
  • у разі якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або якщо норми різних законів чи різних нормативно-правових актів допускають неоднозначне (множинне) трактування прав і обов’язків суб’єкта господарювання або повноважень органу державного нагляду (контролю), така норма трактується в інтересах суб’єкта господарювання;
  • при здійсненні заходу державного нагляду (контролю) посадовими особами органу державного нагляду (контролю) використано не уніфіковану форму акту;
  • порушено періодичності здійснення планового заходу державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності;
  • за порушення вимог законодавства, в тому числі ліцензійних умов, орган ліцензування протягом п’яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) повинен скласти припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення такого заходу, а не застосовувати підстави для анулювання ліцензії;
  • в частині обов’язку органу контролю повно, об’єктивно та неупереджено здійснювати державний нагляд (контроль) у межах повноважень, передбачених законом;
  • в частині обов’язку органу контролю ознайомлення керівника суб’єкта господарювання – юридичної особи, її відокремленого підрозділу або уповноважену ним особу (фізособу – підприємця або уповноважену ним особу) з результатами державного нагляду (контролю) в строки, передбачені законом;
  • в частині права суб’єкта господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) серед іншого, вимагати від посадових осіб органу державного нагляду (контролю) додержання вимог законодавства та не допуску посадових осіб органу державного нагляду (контролю) до здійснення державного нагляду (контролю), якщо, зокрема, державний нагляд (контроль) здійснюється з порушенням передбачених законом вимог щодо періодичності проведення такого заходу та якщо посадова особа органу державного нагляду (контролю) не надала копії документів, передбачених цим Законом, або якщо надані документи не відповідають вимогам цього Закону.

3. Вимог Закону про тимчасові особливості здійснення заходів державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності:

  • мораторій на планові перевірки та обмеження на позапланові перевірки, запроваджені ст. 23 та 6 поширюється на органи ліцензування як органи державного нагляду (контролю);
  • Відповідно до Закону №222, якщо ліцензіат протягом строку набрання чинності рішенням органу ліцензування про анулювання ліцензії подає скаргу (апеляцію) до Ради, дія цього рішення органу ліцензування зупиняється до прийняття рішення спеціально уповноваженим органом з питань ліцензування (ДРС) за результатами розгляду апеляції Радою, а ліцензія, стосовно якої орган ліцензування прийняв рішення про анулювання і щодо якої Радою розглядається апеляція на рішення органу ліцензування, є чинною до дня прийняття відповідного рішення спеціально уповноваженим органом з питань ліцензування.

Джерело: Державна регуляторна служба України

Рубрика: Держрегулювання/Ліцензії і дозволи

Зверніть увагу: новинна стрічка «Дебету-Кредиту» містить не тільки редакційні матеріали, але також статті сторонніх авторів, роз'яснення співробітників фіскальної служби тощо.

Дані матеріали, а також коментарі до них, відображають виключно точку зору їх авторів і можуть не співпадати з точкою зору редакції. Редакція не ідентифікує особи коментаторів, не модерує тексти коментарів та не несе відповідальності за їх зміст.

30 днiв передплати безкоштовно!Оберiть свiй пакет вiд «Дебету-Кредиту»
на мiсяць безкоштовно!
Спробувати

Усі новини рубрики «Ліцензії і дозволи»