Коментар до листа Мін'юсту від 19.08.2020 р. №6752/8.4.4/32-20
Постановою ВРУ від 17.07.2020 року №807-IX «Про утворення та ліквідацію районів», яка розроблена відповідно до абз. 3 п. 4 розділу II «Прикінцеві положення» Закону №562-ІХ, передбачено ліквідацію низки існуючих та утворення нових районів, межі яких встановлюються по зовнішній межі територій сільських, селищних, міських територіальних громад, які входять до складу відповідного району.
Тобто багато фізичних та юридичних осіб стикнулися з тим, що їхня адреса (в частині району) змінилася. І тут виникає чимало питань:
- Що буде із реєстраційними діями?
- Чи треба перереєстровуватися за новими адресами юрособам та ФОПам?
- Чи потрібно вносити зміни до правовстановлюючих документів на нерухомість?
- Що буде у відносинах з податківцями?
- Куди подавати звітність і сплачувати податки?
- Чи треба буде подавати податківцям інформацію про зміну адреси і якщо так, то щодо яких випадків?
Про це і поговоримо далі. Почнемо з відносин з держреєстраторами, про які йдеться у коментованому листі Мін’юсту.
Що говорить закон (і ще з минулого року!)
2 листопада 2019 року набрав чинності Закон №159-ІХ, яким змінена територіальність подання документів для вчинення реєстраційних дій. Змінами передбачено:
- для ФОП — повна екстериторіальність, незалежно від способу подачі документів (паперова чи електронна форма). Тобто вони можуть подати паперові реєстраційні документи до будь-якого держреєстратора в будь-якому куточку України або онлайн;
- для ЮО та ГО без статусу юрособи правила інші. Зокрема, подавати реєстраційні документи у паперовій формі можна до будь-якого держреєстратора, але в межах області та Києва (тобто за місцезнаходженням). А ось по всій Україні без прив’язки до місцезнаходження таке право можна отримати виключно за наказом Мін’юсту,
Але подавати документи в електронній формі можна теж незалежно від місця знаходження.
Своєю чергою, державна реєстрація прав та інших речових прав (зокрема, найму, оренди, іпотеки, права довірчої власності) здійснюється за місцезнаходженням майна в межах області, м. Києва. При цьому може виникнути й екстериторіальність такої реєстрації, але тільки, якщо її запровадить своїм нормативним актом Мін’юст.
Державна реєстрація обтяжень (заборона відчуження та арешт нерухомого майна, податкова застава, предметом якої є нерухоме майно, та інші обтяження) незалежно від місцезнаходження нерухомого майна.
А що на практиці? Позиція Мін’юсту
У коментованому листі Мін’юст зазначає, що положення Постанови №807 не змінюють склад суб’єктів державної реєстрації, а також не припиняють «автоматично» правосуб’єктність юросіб, які надають адміністративні послуги у зазначених сферах реєстрації нерухомості та ЮО/ФОП. Що це означає?
Напевно, всі пам’ятають, що раніше зміна районного поділу, наприклад, у місті призводила до зміни адреси — вулиця та сама, а ось район міста вже інший. Такі зміни призводили навіть до того, що фізособи вносили зміни щодо місця реєстрації в свої паспорти. Що вже казати про суб’єктів господарювання!
Зміни районного поділу в містах та зміни назв вулиць (наприклад, через декомунізацію) тягнули за собою внесення змін до документів про право власності на нерухомість, до статуту (де були вказано юридичну адресу) та до договорів оренди (у яких прописувалась адреса нерухомості, яка орендується, а також адреси орендаря та орендодавця). Не кажучи вже про РРО, ліцензії тощо. Далеко не всі такі зміни зробили, і не всі робили це одночасно, проте ті, хто все ж наважувався — проходили довготривале коло змін до документів.
І ось маємо чергову проблему зі змінами адміністративно-територіального устрою районного рівня.
Наприклад, якщо нерухомість або ЮО/ФОП реєструвались за адресою м. Судова Вишня Мостиського району Львівської області, то тепер це буде адреса — м. Судова Вишня Яворівського району Львівської області. Тому що раніше м. Мостиська було районним центром Мостиського району Львівської області, а тепер це м. Мостиська Яворівського району (з адміністративним центром у місті Яворів).
Такі зміни, безумовно, впливають на адресну складову, що використовується державними реєстраторами нерухомості та ЮО/ФОПів. Але «автоматично» адреси нерухомості та реєстрації суб’єктів господарювання не зміняться. Не зможе змінити такі адреси і сам держреєстратор за власною ініціативою!
При цьому у коментованому листі наголошується, що наразі в Єдиних та Державних реєстрах, держателем яких є Мін’юст, здійснюється ведення різного роду словників, зокрема, словник адміністративно-територіального устрою України. Вказане унеможливлює державному реєстратору вносити власноручно будь-які відомості адресної складової, крім тих відомостей, що містяться в словниках.
Отже, поки до реєстрів та адресних словників адміністративно-територіального устрою не будуть внесені відповідні зміни, Мін’юст пропонує для безперебійної роботи всіх осіб, які вчиняють реєстраційні дії з нерухомістю чи ЮО/ФОПів, державним реєстратором під час вчинення реєстраційної дії та обрання відповідного населеного пункту відображати адресу з назвою району без врахування змін адміністративно-територіального устрою, визначеного Постановою № 807.
Висновок: змінити адресу відповідно до нового районного поділу наразі не можуть ні держреєстратор, ні суб’єкти господарювання чи власники нерухомості. Все впирається у застарілі довідники ПО, яке обслуговує ЄДР та Держреєстр речових прав. Коли їх оновлять – ось тоді можна буде й оновити адресу.
Нагадаємо, що за Законом №159 при отриманні документів на державну реєстрацію сам реєстратор перевіряє подані у документах відомості у повному обсязі — від наданих довіреностей згідно з Єдиним реєстром довіреностей (якщо подається довіреність представника) до персональних даних осіб, які вказані у документах (у т.ч., за допомогою Реєстру актів цивільного стану, демографічного реєстру тощо).
Таким чином, держреєстратори отримають доступ до всіх існуючих реєстрів та адресних словників, які так чи інакше пов’язані з вчиненням реєстраційних дій в частині адресної складової поданої інформації щодо ЮО/ФОПів. Те саме стосується й здійснення реєстраційних дій нотаріусами та держреєстраторами речових прав на нерухомість.
Але застарілість даних у довідниках Мін'юсту не може бути підставою для зупинення розгляду поданих документів чи відмови у проведенні реєстраційних дій, а також не може розглядатися як порушення порядку державної реєстрації. На цьому наполягає сам Мін’юст у коментованому листі!
Тож, реєстраційні дії і сьогодні, і завтра мають здійснюватися. Просто поки що без урахування нового районного поділу.
А що з ДПС?
Податківці про зміну адреси платника податків дізнаються від держреєстратора. До тих пір, поки зміни не з’являться в ЄДР або не відбудеться реорганізація податкових органів (пов’язана з новим районним поділом), податкова адреса та місце обліку платника податків не зміниться.
А ось повідомити про зміну в Державному реєстрі адреси нерухомості, яка зазначалася в повідомленні за формою №20-ОПП, треба буде власнику та/або орендарю такої нерухомості.
Вочевидь, коди типів об’єктів оподаткування не зміняться. А ось коди КОАТУУ | Державний класифікатор об'єктів адміністративно-територіального устрою України зміняться однозначно. І це приведе до змін при заповнені податкової звітності.
Раніше податківці наполягали на тому, що форму №20-ОПП зі змінами треба подати протягом 10 календарних днів з дня внесення змін до Державного реєстру речових прав. Докладніше про це тут.
Аналогічні вимоги щодо змін податківці висували щодо ліцензій та РРО, про що ми писали тут. А ще наполягали на перереєстрації платників ПДВ.
Проте це було в минулі рази. Як буде зараз, чекатимемо на свіжі роз’яснення від ДПС.