Відповідно до пп. 14.1.170 ст. 14 ПКУ від 2 грудня 2010 року №2755-VI, зі змінами та доповненнями, податкова знижка для фізосіб, які не є суб’єктами господарювання, — це документально підтверджена сума (вартість) витрат платника податку — резидента у зв’язку з придбанням товарів (робіт, послуг) у резидентів — фізичних або юридичних осіб протягом звітного року, на яку дозволяється зменшення його загального річного оподатковуваного доходу, одержаного за наслідками такого звітного року у вигляді заробітної плати, у випадках, визначених ПКУ.
Порядок застосування податкової знижки передбачено розділом IV ст. 166 ПКУ. Так, відповідно до пп. 166.1.1 ст. 166 ПКУ, платник податку має право на податкову знижку за наслідками звітного податкового року. А підстави для нарахування податкової знижки із зазначенням конкретних сум платник податку згідно з пп. 166.1.2 ст. 166 ПКУ відображає у річній податковій декларації.
Згідно з п. 166.3 ст. 166 ПКУ платник податку має право включити до податкової знижки на зменшення оподатковуваного доходу платника податку за наслідками звітного податкового року, визначеного з урахуванням положень п. 164.6 ст. 164 ПКУ, такі фактично здійснені ним протягом звітного податкового року витрати:
— частину суми процентів, сплачених таким платником податку за користування іпотечним житловим кредитом, що визначається відповідно до статті 175 ПКУ ;
— суму коштів або вартість майна, переданих платником податку у вигляді пожертвувань чи благодійних внесків неприбутковим організаціям, зареєстрованим в Україні та внесеним до Реєстру неприбуткових організацій та установ на дату передачі таких коштів та майна, у розмірі, що не перевищує 4 відсотки суми його загального оподатковуваного доходу такого звітного року;
— суму коштів, сплачених платником податку на користь закладів освіти для компенсації вартості здобуття середньої професійної або вищої освіти такого платника податку та/або члена його сім’ї першого ступеня споріднення, який не одержує заробітної плати. Така сума не може перевищувати розміру доходу, визначеного в абзаці першому пп. 169.4.1 статті 169 ПКУ, з розрахунку на кожну особу, яка навчається, за кожний повний або неповний місяць навчання протягом звітного податкового року;
— суму витрат платника податку на сплату страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та пенсійних внесків, сплачених платником податку страховику-резиденту, недержавному пенсійному фонду, банківській установі за договорами довгострокового страхування життя, недержавного пенсійного забезпечення, за пенсійним контрактом з недержавним пенсійним фондом, а також внесків на банківський пенсійний депозитний рахунок, на пенсійні вклади та рахунки учасників фондів банківського управління як такого платника податку, так і членів його сім’ї першого ступеня споріднення, які не перевищують (з розрахунку за кожен із повних чи неповних місяців звітного податкового року, протягом яких діяв договір страхування):
а) при страхуванні платника податку або за пенсійним контрактом з недержавним пенсійним фондом платника податку, або на банківський пенсійний депозитний рахунок, пенсійний вклад, рахунок учасника фонду банківського управління чи за їх сукупністю — суму, визначену в абзаці першому пп. 169.4.1 статті 169 ПКУ;
б) при страхуванні члена сім’ї платника податку першого ступеня споріднення або за пенсійним контрактом з недержавним пенсійним фондом, або на банківський пенсійний депозитний рахунок, пенсійний вклад, рахунок учасника фонду банківського управління на користь такого члена сім’ї чи за їх сукупністю — 50 відсотків суми, визначеної в абзаці першому пп. 169.4.1 статті 169 ПКУ, з розрахунку на кожного застрахованого члена сім’ї;
суму витрат платника податку на:
— оплату допоміжних репродуктивних технологій згідно з умовами, встановленими законодавством, але не більш ніж сума, що дорівнює третині доходу у вигляді заробітної плати за звітний податковий рік;
— оплату вартості державних послуг, пов’язаних з усиновленням дитини, включаючи сплату державного мита;
— суму коштів, сплачених платником податку у зв’язку з переобладнанням транспортного засобу, що належить платникові податку, з використанням у вигляді палива моторного сумішевого, біоетанолу, біодизелю, стиснутого або скрапленого газу, інших видів біопалива;
— суми витрат платника податку на сплату видатків на будівництво (придбання) доступного житла, визначеного законом, у т. ч. на погашення пільгового іпотечного житлового кредиту, наданого на такі цілі, та процентів за ним.
При цьому згідно з пп. 166.2.1 ст. 166 ПКУ до податкової знижки включаються фактично здійснені протягом звітного податкового року платником податку витрати, підтверджені відповідними платіжними та розрахунковими документами, зокрема квитанціями, фіскальними або товарними чеками, прибутковими касовими ордерами, копіями договорів, що ідентифікують продавця товарів (робіт, послуг) і їх покупця (отримувача). У зазначених документах обов’язково має бути відображено вартість таких товарів (робіт, послуг) і строк їх продажу (виконання, надання).
Оригінали зазначених у пп. 166.2.1 цього пункту документів не надсилаються органу ДПС, але підлягають зберіганню платником податку протягом строку давності, встановленого ПКУ (пп. 166.2.2 ст. 166 ПКУ).
Водночас, згідно з п. 176.1 ст. 176 ПКУ платники податку зобов’язані на вимогу органу ДПС та у межах його повноважень, визначених законодавством, пред’являти документи і відомості, пов’язані з виникненням доходу або права на отримання податкової знижки, обчисленням і сплатою податку, та підтверджувати необхідними документами достовірність відомостей, зазначених у податковій декларації з цього податку.
Для прискорення проведення податковим органом розрахунку сум, що підлягають поверненню з бюджету, і забезпечення правильності визначення зазначених сум доцільно надавати до податкової інспекції копії зазначених документів.