У Кабінеті міністрів розраховують, що Верховна Рада прийме державний бюджет на 2018 рік на початку грудня. Перше читання проект бюджету пройшло відносно спокійно, за винятком того, що Уряду довелося залишити у витратах центральної скарбниці житлові пільги і прийняти депутатський сценарій підвищення акцизних ставок.
Але найцікавіше почнеться при доопрацюванні держбюджету до другого читання, після чого, як уже не раз бувало, документ може змінитися до невпізнання. Втім, на думку заступника міністра фінансів Сергія Марченка, який курує підготовку бюджету, Уряд зможе знайти компроміс з депутатами, в тому числі, і за рахунок збільшення субвенцій на місця. Більш детально - в інтерв'ю чиновника РБК-Україна.
- У Київ 9 листопада приїжджала група експертів МВФ для вивчення і обговорення проекту держбюджету-2018. Ви з ними зустрічалися?
- Так, обговорювали перспективи виконання держбюджету. І була зустріч з питань монетизації житлових субсидій. Експерти Фонду задавали питання з приводу нової урядової постанови, якою скасовуються клірингові розрахунки та запроваджується монетизація субсидій на рівні підприємств. Їм цікаво, як прийняті зміни вплинуть на ринок.
- Чи немає у МВФ побоювань, що при підготовці держбюджету-2018 депутати знову втрутяться в проект, як це було у липні, коли вносилися зміни до держбюджету-2017, коли сильно була "роздута" дохідна частина?
- Таких розмов не було. Це наше завдання - не допустити різного роду ситуацій і залишити бюджет в балансі. Фонд цілком довіряє, що ми впораємося з цим завданням.
Про проект держбюджету
- Завтра (інтерв'ю записано у понеділок, 13 листопада, - ред.) парламент буде розглядати держбюджет у першому читанні. Як проект змінився при доопрацюванні в комітеті?
- Парламент висловив свої побажання до бюджету. І щоб знайти голоси, ми повинні максимально прислухатися до побажань депутатів і, по можливості, врахувати їх пропозиції. Щоб у грудні при голосуванні в цілому мати необхідну підтримку в 226 голосів.
- Які є спірні моменти?
- Глобальних спірних питань немає. Є точкові рекомендації щодо збільшення видаткової частини.
- І вони не узгоджені з Мінфіном?
- На даному етапі є блок пропозицій по видатках на суму 1,7 мільярдів гривень. Джерело цих коштів депутатами пропонується за рахунок доходів, які Нацбанк перераховує в бюджет. При доопрацюванні проекту ми будемо шукати компроміси.
- З Нацбанком вже обговорювалося це питання?
- Ні, не обговорювалося. Але, думаю, що позиція Нацбанку була зрозуміла ще під час підготовки бюджету.
- Що вони більше, ніж закладено в проекті, не дадуть?
- Так.
- Так само було і в минулому році. Історія повторюється?
- Так, вже пройдена дорога.
- Є проблема з узгодженням змін в Податковий кодекс, на підставі яких розраховувався бюджет. Як плануєте домовлятися з податковим комітетом Ради?
- Вперше за багато років Мінфін разом з бюджетом не виходить з радикальними змінами Податкового кодексу. У цьому році все, що ми вважали за необхідне, ми робили протягом року. Мінфін не готує сюрпризи "під ялинку". Те, що пропонується в частині податкового законодавства - це в основному індексація ставок акцизного збору. Думаю, що компроміс буде знайде.
- У цьому році простіше збирати голоси під бюджет?
- Не простіше. Ми стали досвідченішими, але і депутати теж. Є розуміння, що ті проблеми, які ми намагаємося вирішити, залишилися такими ж гострими. З іншого боку, депутати розуміють нашу загальну залежність один від одного. Компроміс буде. Відсутність бюджету не влаштовує нікого.
Про монетизації субсидій
- Ви сказали, що експертів МВФ цікавило питання монетизації житлових субсидій. Постанову прийнято. Що далі?
- Це велика перемога Мінфіну. Ми будемо контролювати ситуацію, платити субсидії за фактично спожиті енергоносії і надані послуги. Учасники ринку будуть більше довіряти один одному і системі в цілому.
- У чому були "підводні камені" клірингових розрахунків, і чим нова система краще?
- Кліринг - це, грубо кажучи, обмін папірцями, протоколами. Його суть у тому, що управління соцзахисту надає інформацію про нараховані субсидії, а постачальники, НАК "Нафтогаз" і Держказначейство погоджують ці протоколи. Комусь ми проводили протоколи вчасно, комусь не проводили, когось авансували протоколами. Якщо чесно, ми, як Мінфін, не розуміли, що відбувається всередині цих комбінацій. Ми тільки бачили кінцеву точку - НАК "Нафтогаз". Платили за нарахованими субсидіями, а не за фактом. В результаті після закінчення опалювального періоду 2016/2017 сума невикористаних субсидій за результатами перерахунку становила 8,3 мільярдів гривень. А торік було 15 мільярдів гривень. Це говорить про те, що кошти використовувалися неефективно.
- Мінфіну така система здається неясною і непрогнозованою?
- Вона була прогнозована до того моменту, поки не було такої кількості субсидіантів, як зараз. Коли працювала тільки система житлових пільг, особливих проблем не було. Одна гривня, яка виходила з держбюджету пільгами, поверталася гривнею у вигляді податків. Нас це влаштовувало. Зараз багато суб'єктів, багато нюансів на ринку, які нам здаються ризиковими і турбулентними.
Тому нова система передбачає, що субсидії ми будемо платити за фактом поставлених послуг, будемо платити конкретним постачальникам послуг "живі" гроші на їхні рахунки в Держказначействі. Потім постачальники послуг будуть платити ці "живі" гроші НАКу за газ, іншим постачальникам і податки. Не виключаю, що у когось будуть накопичуватися залишки, але за підсумками півріччя будемо дивитися, що з цим робити. Ми хочемо повністю змінити існуючий порядок речей. Від цього виграють всі учасники ринку. Хоча поки всі бояться нової системи.
- Є думка, що монетизація субсидій на рівні підприємств несе ризики зловживань з боку самих енергетичних компаній. Наприклад, облгази можуть маніпулювати абонентською базою, необґрунтовано "роздуваючи" її. Які запобіжники передбачив уряд на цей випадок?
- Якщо хтось буде "роздувати" абонентську базу або вчиняти якісь інші порушення, це буде видно. У нас немає інших можливостей виведення грошей з системи, крім оплати за енергоресурси або через податки. Ми впроваджуємо автоматичне фінансування субсидій відповідно до помісячного розпису і виключаємо ручне втручання в розрахунки. Це суттєво зменшить ризики помилок, а прозорість таких розрахунків тільки посилиться.
- Ми зараз говоримо про монетизації субсидій на рівні підприємств. Наступний етап - на рівні населення. Це життєздатна модель розрахунку? Коли її можуть впровадити?
- Впевнений, що це - життєздатна модель. Якщо за перше півріччя 2018 року ми побачимо, що це робочий механізм, що є довіра в системі і немає обману, немає використання коштів на якісь інші цілі, то ми будемо готові з 1 січня 2019 року запустити монетизацію на рівні кінцевих споживачів. Ми візьмемо друге півріччя для підготовки. Цього часу буде досить, щоб з 2019 року все запрацювало.
- Міністр соціальної політики Андрій Рева в інтерв'ю РБК-Україна говорив, що у разі монетизації на рівні кінцевих споживачів є ризик, пов'язаний з великою кількістю субсидіантів, - 6,5 мільйонів сімей.
- Ризик є. Зрозуміло, що чим менше субсидіантів, тим нам легше адмініструвати субсидії. Але у нас зараз дійсно велика кількість субсидіантів. І ми вважаємо, що потрібно посилювати критерії для одержувачів субсидій, брати до уваги критерій "майновий стан домогосподарств". Ми зараз обговорюємо з Мінсоцполітики це питання. Адже зростають доходи домогосподарств - збільшується мінімальна зарплата, зростає середня зарплата в економіці, піднімаються пенсії. В принципі, домогосподарства стали багатшими, і ми бачимо, що на наступний опалювальний сезон у нас буде менше субсидіантів, ніж у цьому.
- Цьогоріч уряд двічі вносив зміни до держбюджету, збільшивши в цілому суму субвенції місцевим бюджетам для виплати субсидій на 22 мільярди гривень, довівши розмір субвенції до 70 мільярдів. Чому довелося додавати гроші протягом року? З самого початку був невірний розрахунок потрібної суми?
- Чи був це прорахунок? Думаю, ні. Ми очікували, що у нас знизиться кількість субсидіантів порівняно з попереднім опалювальним сезоном. Плюс треба враховувати, що 24,4 мільярдів гривень боргів перейшло з минулого року, з листопада-грудня. У Мінфіну було очікування, що кількість субсидіантів буде менше. І до того ж ми налаштовувалися, що соціальні нормативи, на підставі яких нараховуються субсидії, будуть знижені, і що ці рішення будуть ухвалені раніше, і що вони будуть жорсткішими.
- На початку 2018 року також будуть борги за субсидіями?
- Будуть, це об'єктивно. Термін сплати за грудень буде в січні, частина листопада також буде заплачена у січні. Але такої великої заборгованості, як у 2017 році, точно не буде. За підсумками року буде видна більш точна картина.
Про місцеві бюджети
- На Єдиному казначейському рахунку (ЄКР) на початок листопада було 48,5 мільярдів гривень. Левова частка - це гроші місцевих бюджетів...
- Всього на 1 листопада на рахунках уряду в Казначействі було 110 мільярдів гривень. З них 48,6 мільярдів - це кошти на ЄКР, і 61,4 мільярдів гривень - валютні рахунки (еквівалент у гривні). При цьому залишки коштів місцевих бюджетів - понад 60 мільярдів гривень.
- Якщо говорити про місцеві бюджети, до кінця року встигнуть освоїти ці гроші?
- Частину освоять, частину - ні. Плюс треба враховувати, що депозити місцевих бюджетів в банках будуть повернуті на ЄКР до 20 грудня.
- Грошей на ЄКР багато, розпорядники будуть поспішати їх витратити до кінця року. Це буде чинити тиск на валютний ринок?
- Ця ситуація цілком керована. Ми робимо все можливе, щоб уникнути надмірного тиску гривні на ринок, впливу на валютний ринок, щоб ритмічно розподіляти платежі в системі і щоб у кінці року не було тиску. Але ми не можемо працювати замість головних розпорядників бюджетних коштів, у яких накопичилися залишки за попередні десять місяців роботи. Ми розуміємо обсяг проблеми, яка може виникнути в грудні, і намагаємося все це згладжувати.
- Чому розпорядники не встигають витрачати рівномірно протягом року, а дотягують до грудня? По тих же дорогах вже звична практика, коли ремонти починаються з першим снігом...
- У цьому році видно, що дороги почали ремонтувати раніше. Але є ряд причин. По-перше, особливості тендерного законодавства. Плюс капітальні інвестиції ми ставимо в розпис, починаючи з другого кварталу. По першому кварталу дивимося динаміку надходження доходів, та капітальних інвестицій на початку року майже немає.
- У проекті держбюджету на 2018 рік при доопрацюванні в парламентському комітеті домовилися "перекинути" 5 мільярдів гривень з Фонду регіонального розвитку (ФРР) на субвенцію соціально-економічного розвитку територій. Чому було прийнято таке рішення?
- Ми повинні розуміти, що поки у нас будуть депутати-мажоритарники, доти у нас буде підніматися питання субвенції на соціально-економічний розвиток регіонів, так званий "соц-економ". Це соціально популярна тема, яку часто використовують у час політичних торгів за державний бюджет. Нашим проектом бюджету на 2018 рік не була передбачена субвенція з держбюджету місцевим бюджетам на здійснення заходів по "соц-економу". Але дійсно, щоб бюджет пройшов через сесійний зал Ради, щоб у наступному році приймалися необхідні закони, субвенція соціально-економічного розвитку – це той мінімум, який вирішує багато питань в роботі з депутатами-мажоритарниками.
- Допомагає знайти компроміс?
- Так, якийсь компроміс... У мажоритарних депутатів може бути своя думка, у них є інтереси в округах. Вони хочуть допомогти своєму округу, який їх обрав, побудувати школу, відремонтувати дорогу, зробити якісь мінімальні "косметичні" речі. Ми можемо протестувати, але розуміємо, що ця субвенція буде.
- Мінфін стежить за тим, як використовуються кошти по субвенції?
- Це не наше завдання. Є Аудиторська служба, є Рахункова палата. Крім того, місцева влада та місцева громада повинні бути мотивовані відстежувати ефективність використання цих коштів. Проблема у тому, що немає ніяких критеріїв розподілу субвенції за територіями. Це залежить від мажоритарних депутатів. У них є інтереси в округах. З іншого боку, мажоритарні округи розподілені більш-менш рівномірно.
- В Асоціації міст були зауваження до проекту держбюджету, що розмір освітньої субвенції повною мірою не враховує планований ріст зарплат вчителям на 25%...
- У минулому році було прийнято рішення про підвищення зарплат вчителям на 50%. І у нас була дилема, як ми робимо підвищення - або придумуємо формулу упродовж короткого періоду часу або беремо фонд оплати праці 2015 року і на нього робимо нарахування у зв'язку з підвищенням. Ми пішли по другому варіанту, оскільки не було можливості швидко зробити об'єктивну формулу.
Але за рік Міносвіти змогли проаналізувати всю мережу, подивилися по наповнюваності класів, розділили школи в сільських регіонах і містах. В результаті, у цьому році ми маємо об'єктивну і справедливу формулу. Якщо ви проводили реформи, оптимізували свою мережу, впроваджували зміни, то ви і будете головними бенефіціарами цієї формули і в 2018 році отримаєте більше грошей, ніж ті, хто не проводив оптимізацію, але у них більша кількість вчителів.
- Грубо кажучи, якщо в класі 30 осіб, то надбавка буде, якщо три – ні?
- Якщо перебільшувати, приблизно так. Але дивилися і за іншими критеріями. Формула об'єктивна. На її основі рахували субвенцію на наступний рік. Хтось втратив, хтось придбав. Але це стимул до розвитку.
- Продовжуючи тему освіти. За чий рахунок у наступному році будуть утримувати технікуми та училища?
- Ми запропонували передати їх на обласні бюджети з такими застереженнями, що до 1 липня ВНЗ повинні прийняти рішення, що робити зі своїми філіями. Якщо вони хочуть їх фінансувати самостійно, ми будемо фінансувати в частині держзамовлення III-IV рівня акредитації з 1 вересня 2018 року. Якщо вони відмовляються від них або, наприклад, якщо це окремий ВНЗ I-II рівня, який має свій баланс, то його буде фінансувати область. Область буде приймати в межах регіонального замовлення рішення, як фінансувати і в якому обсязі замовлення робити. Буде така ж схема, як і з ПТУ.
- У цьому році на 18% підвищили стипендії. Здалося, що це спонтанне рішення...
- У цьому році по стипендіям утворилася певна економія. Ми наполягали, щоб ця сума пішла на збільшення стипендій, а не на комунальні витрати ВНЗ. У процесі проведення дискусій з Міносвіти було прийнято рішення про направлення економії коштів на продовження політики уряду щодо підтримки кращих студентів та надання додаткових стимулів до навчання шляхом підняття розміру стипендій.