У листі від 28.07.2016 р. №16330/6/99-99-12-02-02-15 податківці нагадують, що з 01.03.2016 року запроваджено систему електронного адміністрування реалізації пального (СЕАРП), та визначено, що особи, які здійснюють операції з пальним, повинні зареєструватися платниками акцизного податку з реалізації пального та здійснювати такі операції з дотриманням умов щодо оформлення та реєстрації акцизних накладних (далі - АН) та додатків до них в СЕАРП.
До обов’язку реєстрації акцизних накладних призводять операції, зазначені в пп. 14.1.212 ПКУ, а саме:
будь-які операції з передачі (відпуску, відвантаження) пального на митній території України на підставі договорів купівлі-продажу, міни, поставки, дарування, комісії, доручення (в тому числі передача на комісійну/довірчу реалізацію), поруки, інших господарських та цивільно-правових договорів або за рішенням суду, іншого компетентного державного органу чи органу місцевого самоврядування за плату (компенсацію) або без такої, які передбачають перехід права власності або права розпорядження, а також передачу (відпуск, відвантаження) пального на підставі договорів про виробництво із сировини замовника.
До обов’язку реєстрації розрахунків коригування акцизних накладних призводять операції, зазначені у п. 231.7 ПКУ, а саме повернення частини чи всього обсягу отриманого пального його одержувачем.
Зрозуміло, що складати і реєструвати акцизні накладні та розрахунки коригування мають лише зареєстровані платники акцизного податку – продавці пального.
Порядок складання та коригування АН встановлено ст. 231 ПКУ та Порядком заповнення акцизної накладної, розрахунку коригування акцизної накладної, заявки на поповнення (коригування) залишку пального.
Зверніть увагу! У самій статті 231 ПКУ та Порядку № 218 не має і згадки про складання АН за операціями щодо повернення пального, придбаного до 01.03.2016 року. Оскільки, якщо поставка такого пального відбулася до 01.03.2016 р., вона не була об’єктом оподаткування акцизним податком (принаймні, тоді ще не працювала СЕАРП і не складалися акцизні накладні). Отже, немає обов’язку у постачальника такого пального (навіть, якщо на момент повернення він є зареєстрованим платником акцизного податку) складати розрахунок коригування.
Але той факт, що за пальним, придбаним до 01.03.2016 р., його покупець подавав акт інвентаризації, і залишки такого пального збільшили ліміт реєстрації акцизних накладних у його покупця, не дає спокою податківцям. Оскільки через постачальника і розрахунок коригування зменшити такий ліміт не вийде, у коментованому листі податківці рекомендують повернення після 01.03.2016 року пального, придбаного до 01.03.2016 р., яке було за актом інвентаризації внесено до СЕАРП, відобразити шляхом складання і реєстрації акцизної накладної. Скласти таку акцизну накладну має покупець! Але як її заповнити у такому разі податківці не роз’яснили. Скоріш за все, вони мали на увазі складання такої акцизної накладної так, ніби відбувається не повернення пального, а його поставка (колишньому постачальнику).
Ще раз попереджаємо, що причини для складання АН у разі повернення пального, придбаного ще до 01.03.2016 року законодавчо не встановлено. Тож прислуховуватися чи ні до порад податківців кожен платник акцизного податку повинен вирішити самостійно.
На нашу ж думку, податківці в цій ситуації не праві: якщо в ПКУ такого обов’язку наразі не встановлено, то не слід його і вигадувати. Адже, якщо прирівнювати операцію з повернення пального до його поставки, то так можна додуматися і до того, що будь-якого покупця, який придбаває пальне для використання суто в межах власної господарської діяльності, а потім повертає пальне постачальнику, зробити платником акцизного податку! Якщо ПКУ надав можливість реалізаторам пального зробити «вхідний» залишок в кількості, яка перебувала в нього на балансі станом на 01.03.2016 р., то не треба вигадувати, як цю суму можна штучно зменшити.