У листі від 17.05.2017 р. №231/6/99-99-12-02-03-15/ІПК ДФСУ роз’яснює: у разі придбання нерухомого майна, що розміщене на земельних ділянках державної або комунальної власності, з власників такого майна (а отже, із банків) справляється орендна плата згідно з умовами договору оренди землі.
У разі переходу права власності на нерухоме майно, що розташоване на земельних ділянках приватної власності, банк має керуватися нормою п. 286.5 ПКУ щодо сплати податку:
- попереднім власником земельної ділянки - за період з 1 січня поточного року до початку того місяця, в якому припинилося право власності на таку земельну ділянку,
- новим власником - починаючи з місяця, в якому він набув право власності.
Нагадаємо, що за п. 287.6 ПКУ при переході права власності на будівлю, споруду (їх частину) податок за земельні ділянки, на яких розташовані такі будівлі, споруди (їх частини), з урахуванням прибудинкової території, сплачується на загальних підставах з дати державної реєстрації права власності на таку земельну ділянку.
За п. 287.7 ПКУ у разі надання в оренду земельних ділянок (у межах населених пунктів), окремих будівель (споруд) або їх частин власниками та землекористувачами податок за площі, що надаються в оренду, обчислюється з дати укладення договору оренди земельної ділянки або з дати укладення договору оренди будівель (їх частин).
І тільки за п. 287.8 ПКУ власник нежилого приміщення (його частини) у багатоквартирному жилому будинку сплачує до бюджету податок за площі під такими приміщеннями (їх частинами) з урахуванням пропорційної частки прибудинкової території з дати державної реєстрації права власності на нерухоме майно.
Відповідно до п. 286.2 ПКУ, юрособи - платники плати за землю самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається довідка (витяг) про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а надалі така довідка подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі.
Згідно з п. 286.4 ПКУ за нововідведені земельні ділянки або за новоукладеними договорами оренди землі платник плати за землю подає податкову декларацію протягом 20 календарних днів місяця, що настає за звітним.
Слід зазначити, що за п. 286.1 ПКУ підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру. І у коментованому листі зазначається, що банк звернувся до ДФСУ за індивідуальною податковою консультацією в ситуації, коли набув прав власності на будівлі, споруди (їх частини), які розташовані на земельних ділянках без зазначення суб'єкта їх права власності, а також незавершення процедури формування та оформлення земельних ділянок як об'єктів оподаткування. Але податківці у коментованому листі цей момент не урахували. І надали індивідуальну податкову консультацію, яка фактично змушує банк сплачувати або орендну плату, або земельний податок (залежно від того, кому належить земельна ділянка) ще до закінчення процедури оформлення прав на цю земельну ділянку, просто за фактом переходу права власності на нерухомість, яка на ній розташована.
В інших своїх роз’ясненнях податківці не такі категоричні. Наприклад, тут податківці говорять про те, що, відповідно до ст. 125 ЗКУ право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.
Тому норми ст. 287 ПКУ щодо дати початку нарахування земельного податку або орендної плати, звісно, працюють. Але, водночас, оскільки підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру, а орендної плати — договір оренди земельної ділянки (п. 288.1 ПКУ), власнику будівлі, споруди (їх частин) необхідно оформити та зареєструвати ще й право користування земельною ділянкою!
Отже, на нашу думку, до моменту оформлення і державної реєстрації права власності або користування земельною ділянкою на себе, банк не є платником плати на землю.
Проте слід зазначити, що використання земельної ділянки без оформлення відповідного права є порушенням законодавства (див. роз’яснення на ресурсі "ЗІР", підкатегорія 112.01).
Відповідальність за порушення земельного законодавства передбачена ст. 144 ЗКУ. Так, у разі виявлення порушень на порушника складається протокол і встановлюється термін для усунення порушень. У разі невиконання протягом зазначеного строку вимог щодо припинення порушення земельного законодавства, матеріали передаються до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування для припинення права користування земельною ділянкою.
