Головна Усі новини Оподаткування ПДФО

Успадкували гроші у проблемному банку: що з ПДФО та військовим збором?

Податківці оприлюднили роз’яснення щодо об’єкту оподаткування ПДФО та військовим збором при успадкуванні фізособою коштів, які перебувають на рахунку в банку, щодо якого розпочата процедура ліквідації в зв’язку з банкрутством

ДФСУ  у листі від 27.03.2017 р. №4223/Б/99-99-13-02-03-14 зазначила: об’єктом оподаткування ПДФО та військоим збром (далі - ВЗ) у фізособи (спадкоємця) є дохід у вигляді вартості успадкованого майна (коштів, що зберігаються на рахунку спадкодавця, відкритого у банківській установі, які зазначені у свідоцтві про право на спадщину), незалежно від того, що внаслідок банкрутства фінансової установи (банку) Фондом гарантування вкладів виплачується лише гранична сума відшкодування вкладу у розмірі не менше 200 000 гривень.

На жаль, така позиція ДФСУ є фіскальною, хоча і абсолютно відповідає закону. 

 

Що це означає на практиці?

Це означає, що збанкрутілий банк може і не видати фізособі кошти у повному (успадкованому) розмірі або взагалі їх не видати. Так, фізособа може отримати в такому випадку відшкодування від Фонду гарантування вкладів, але сума такого відшкодування обмежується (максимальний розмір становить 200 тис. грн).  А ось податки зі спадщини доведеться сплатити у порядку, встановленому ст. 174 ПКУ, з усієї суми спадщини.

Звісно, якщо кошти були успадковані від родичів першого та другого ступеню споріднення, така спадщина оподатковуватиметься ПДФО за нульовою ставкою.  Це означатиме і звільнення від сплати ВЗ (пп. 1.7 п. 16-1 підр. 10 р. ХХ). 

Нагадаємо, що за пп.  14.1.263 ПКУ, членами сім’ї фізичної особи першого ступеня споріднення вважаються її батьки, її чоловік або дружина, діти такої фізичної особи, у тому числі усиновлені.  Членами сім’ї фізичної особи другого ступеня споріднення вважаються її рідні брати та сестри, її баба та дід з боку матері  і з боку батька, онуки.

Якщо спадщину отримано від спадкодавців третього та решта ступенів споріднення, вона оподатковуватиметься за ставкою 5% ПДФО та 1,5% ВЗ. І це означатиме необхідність подання декларації про доходи за рік, у якому оформлена така спадщина, та самостійну сплату спадкоємцем-фізособою зазначених податків. 

Проте ці правила не працюють, якщо однією із сторін (спадкоємцем або спадкодавцем) є нерезидент. І в цьому випадку доведеться сплатити 18% ПДФО та 1,5% ВЗ з успадкованих коштів, які спадкоємець має великий сумнів, що отримає. І сплатити ці податки треба буде ще до нотаріального оформлення права на спадщину (п. 174.3 ПКУ). 

Тож, оформлюючи спадщину, треба порахувати, чи варто її отримувати. Якщо сума податків перевищить реальну суму доходу, яку спадкоємець розраховує отримати, то він може скористатися правом на відмову від спадщини згідно зі ст. 1273 ЦКУ.    

Доступ до повного тексту матеріалу можливий лише для зареєстрованих користувачів. Якщо Ви вже зареєстровані на нашому сайті - будь ласка, авторизуйтесь.

Якщо поки що ні - зареєструйтесь прямо зараз: це просто, не вимагає Ваших персональних даних і займе не більше однієї хвилини.

Що ще дає реєстрація?

Автор:
Бикова Ганна
Джерело
«Дебет-Кредит»
Рубрика:
Оподаткування / ПДФО
Теги:
ПДФО , Банки , Військовий збір , Спадщина

Зверніть увагу: новинна стрічка «Дебету-Кредиту» містить не тільки редакційні матеріали, але також статті сторонніх авторів, роз'яснення співробітників фіскальної служби тощо.

Дані матеріали, а також коментарі до них, відображають виключно точку зору їх авторів і можуть не співпадати з точкою зору редакції.

Редакція не ідентифікує особи коментаторів, не модерує тексти коментарів та не несе відповідальності за їх зміст.

Коментарі: 0

Новини по темі

Консультації по темі

Хочете отримувати

найважливіші новини від «Дебету-Кредиту»?