• Посилання скопійовано

Повернення зайво утриманого ПДФО - роз'яснення ДФСУ

На жаль, розділ IV ПКУ не містить норм, які б дозволяли податковому агенту повернути фізособі зайво утриману з його доходів суму ПДФО. Тому такому податковому агенту доводиться отримувати роз’яснення від податківців. Одне з таких нових роз’яснень ми проаналізували

Повернення зайво утриманого ПДФО - роз'яснення ДФСУ

ДФСУ у листі від 26.06.2017 р. №828/6/99-99-13-01-01-15/ІПК надала індивідуальну податкову консультацію щодо наступної ситуації: юрособа придбала у фізособи нерухоме майно. Після проведення зазначеної операції з'ясувалося, що сума ПДФО з доходу, нарахованого фізособі, була розрахована невірно (тобто, зайво). Чи може така фізособа отримати від покупця-податкового агента решту належної їх оплати? І що робити покупцю-податковому агенту із податковим розрахунком за формою № 1ДФ в цьому випадку? 

Податківці зазначають, що, якщо стороною договору купівлі-продажу об’єкта нерухомого майна є юрособа чи фізособа - підприємець, така особа є податковим агентом платника податку щодо нарахування, утримання та сплати (перерахування) до бюджету ПДФО, отриманих платником податку від такого продажу (обміну) (п. 172.7 ПКУ). І, згідно із пп. 168.4.7 ПКУ відповідальність за нарахування, своєчасне та повне перерахування сум ПДФО до відповідного бюджету несе саме податковий агент.

Але як роботодавець, так і будь-який інший податковий агент мають право здійснювати перерахунок сум нарахованих доходів, утриманого ПДФО за будь-який період та у будь-яких випадках для визначення правильності оподаткування, незалежно від того, чи має платник податку право на застосування податкової соціальної пільги (пп. 169.4.3 ПКУ). 

Отже, якщо виявлено помилку при оподаткуванні будь-якої суми доходу, нарахованого на користь фізособи, податковий агент має право виправити таку помилку шляхом оформлення перерахунку суми нарахованого доходу і утриманого з нього ПДФО. При цьому типової форми оформлення результату  такого перерахунку на сьогодні не існує, окрема звітность за результатами такого перерахунку на сьогодні до ДФС не подається (його наслідки відображаються у формі №1ДФ за той звітний період, у якому було проведено такий перерахунок). І проведення такого перерахунку дозволить податковому агенту уникнути штрафів, передбачених п. 119.2 ПКУ

Все це, звісно, добре, але чи можна буде (і як?) відобразити наслідки такого перерахунку в формі № 1ДФ щодо людини, яка в юрособи не працює, інших доходів їй не нараховувалося? І чи дозволить це фізособі отримати зайво утриману з неї суму?  

Податківці наполягають: умови повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов’язань та пені визначено ст. 43 ПКУ. І обов’язковою умовою для здійснення повернення сум грошового зобов’язання є подання платником податків заяви про таке повернення (крім повернення надміру утриманих (сплачених) сум податку з доходів фізичних осіб, які розраховуються контролюючим органом на підставі поданої платником податків податкової декларації за звітний календарний рік шляхом проведення перерахунку за загальним річним оподатковуваним доходом платника податку) протягом 1095 днів від дня виникнення помилково та/або надміру сплаченої суми (п. 43.3 ПКУ).

Але поруч із тим ДФСУ заявляє: податковий агент має право повернути або врахувати в рахунок сплати наступних платежів тільки ту суму надміру сплаченого ПДФО, яку було перераховано до бюджету понад нараховані суми грошових зобов’язань, граничний строк сплати яких настав на таку дату.  Хоча такої норми в ст. 43 ПКУ або в ст. 169 ПКУ на сьогодні немає! 

Щодо заповнення податкового розрахунку за формою № 1ДФ, податківці зазначають, що результати перерахунку ПДФО, зокрема з доходів у вигляді продажу нерухомого майна, відображаються у звіті того періоду, в якому було проведено перерахунок. У разі зайво нарахованого (утриманого) ПДФО, у рядках 4 "Сума нарахованого податку" та 4а "Сума перерахованого податку" проставляється сума надміру утриманого податку зі знаком "мінус". Уточнюючий податковий розрахунок за формою №1ДФ у цьому випадку не подається.

Аналогічний алгоритм може застосовуватися до будь-якого виду доходу. Хоча у випадку, якщо фізособа, щодо доходів якої проводиться такий перерахунок, регулярно (щомісячно) отримує від податкового агента доходи (наприклад, у вигляді зарплати), податківці надавали й інші консультації (див. лист ДФСУ від 22.02.2016 р. №3860/10/26-15-12-04-12): 

  • якщо внаслідок здійсненого перерахунку виникає переплата податку, то на її суму зменшується сума нарахованого податкового зобов’язання платника податку за відповідний місяць,
  • при недостатності такої суми – зменшується сума податкових зобов’язань наступних податкових періодів, до повного повернення суми такої переплати.  

Автор: Бикова Ганна

Джерело: «Дебет-Кредит»

Рубрика: Оподаткування/ПДФО

Зверніть увагу: новинна стрічка «Дебету-Кредиту» містить не тільки редакційні матеріали, але також статті сторонніх авторів, роз'яснення співробітників фіскальної служби тощо.

Дані матеріали, а також коментарі до них, відображають виключно точку зору їх авторів і можуть не співпадати з точкою зору редакції. Редакція не ідентифікує особи коментаторів, не модерує тексти коментарів та не несе відповідальності за їх зміст.

30 днiв передплати безкоштовно!Оберiть свiй пакет вiд «Дебету-Кредиту»
на мiсяць безкоштовно!
Спробувати

Усі новини рубрики «ПДФО»