Готівкові обмеження
Розраховуватися з населенням, що продає сільськогосподарську продукцію, можна як готівкою, так і безготівково. Але історично так склалося, що закупівля сільськогосподарської продукції відбувається за готівку. Про нюанси документального оформлення таких готівкових операцій ви можете прочитати тут.
Зверніть увагу: за поточною редакцією постанови НБУ № 210 гранична сума розрахунків між суб’єктами господарювання та звичайними фізособами (тобто населенням) становить протягом одного дня 50 000 грн.
Це обмеження працює і у випадку, коли працівники госпсуб’єкта купують сільськогосподарську продукцію у населення за дорученням роботодавця (за рахунок коштів, отриманих під звіт, або за рахунок власних коштів, які потім відшкодовуються таким роботодавцем).
За безготівковими операціями (коли оплата за такі товари перераховується фізособі на банківський рахунок) обмежень у сумі розрахунків немає.
Але в обох випадках виплати доходів населенню виникає кілька запитань:
- чи є такий дохід оподаткованим?
- якщо так, то які податки при цьому сплачуються?
- коли саме треба сплатити ці податки і в який бюджет?
- як відобразити таку виплату у звітності?
Відповімо на ці питання по черзі.
Коли виручка від продажу фізособами сільгосппродукції не оподатковується?
Це регулює пп. 165.1.24 ПКУ, але він встановлює ряд вимог. Про це податківці пишуть достатньо часто. Одне з останніх роз’яснень з цього приводу наведено у листі ДФСУ від 23.06.2017 р. №812/6/99-99-13-01-01-15/ІПК.
Зверніть увагу, пільги з оподаткування встановлені окремо для сільськогосподарської продукції (крім продукції тваринництва) та для продукції тваринництва.
Пільга для сільськогосподарської продукції (крім продукції тваринництва). Щоб такий дохід не оподатковувався ані ПДФО, ані військовим збором, потрібно виконання наступних вимог:
1) продаж має бути тільки власної сільськогосподарської продукції, що вирощена, відгодована, виловлена, зібрана, виготовлена, вироблена, оброблена та/або перероблена безпосередньо фізичною особою, яка позбавляється від сплати податків;
2) зазначене створення сільгосппродукції повинно відбуватися на земельних ділянках, наданих фізособі у розмірах, встановлених Земельним кодексом України, зокрема для ведення особистого селянського господарства та/або на земельних частках (паях), виділених в натурі (на місцевості), сукупний розмір яких не перевищує 2 гектари. При цьому розмір земельних ділянок, земельних часток (паїв), які не використовуються (здаються в оренду, обслуговуються), не враховуються.
Отже, якщо фізособа перепродає сільськогосподарську продукцію, придбану у інших осіб, або якщо розмір земельних ділянок (часток, паїв) перевищує 2 гектари, дохід від продажу сільськогосподарської продукції підлягає оподаткуванню на загальних підставах.
Звісно, що сам покупець не в змозі визначити, чи відповідає фізособа-продавець зазначеним вимогам. За нього це мають робити місцеві органи самоврядування.
Для уникнення оподаткування виручки при продажу сільськогосподарської продукції (крім продукції тваринництва) її власник має подати податковому агенту копію довідки про наявність у нього земельних ділянок (участків, паїв). Така довідка видається сільською, селищною, міською радою або радою об'єднаних територіальних громад за місцем податкової адреси (місцем проживання) фізособи протягом 5 робочих днів з дня отримання відповідною радою письмової заяви про видачу такої довідки.
Порядок видачі довідки про наявність у фізичної особи земельних ділянок та її форми затверджено наказом Міндоходів від 17.01.2014 р. №32. Згідно із ним, місцеві органи самоврядування мають перевіряти фізосіб на відповідність вимогам, встановленим пп. 164.1.24 ПКУ, і надавати довідки лише тим з них, які їх виконують.
Зверніть увагу: така довідка видається не певний обсяг сільгосппродукції, а містить інформацію про наявні у фізособи земельні ділянки (участки, паї). Отже, цією довідкою фізособа може користуватися неодноразово (якщо інформація, що в ній наведена, не зміниться), адже вона видається строком на 5 років!
Оригінал довідки зберігається у власника сільськогосподарської продукції протягом строку позовної давності з дати закінчення дії такої довідки (тобто ще три роки після закінчення дії довідки). Покупцю надається лише копія такої довідки (і немає вимоги засвідчувати таку копію нотаріально або в органі, який її видав).
Пільга для продукції тваринництва. При продажу власної продукції тваринництва груп 1-5, 15, 16 та 41 УКТ ЗЕД, отримані від такого продажу доходи не є оподатковуваним доходом, якщо їх сума сукупно за рік не перевищує 50 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року. У 2017 році неоподаткованою сумою такого річного доходу буде 160 тис. грн!
Такі фізичні особи здійснюють продаж зазначеної продукції без отримання довідки про наявність земельних ділянок. У разі коли сума отриманого доходу перевищує 160 тис. грн, фізична особа зобов’язана надати органу ДФС довідку про самостійне вирощування, розведення, відгодовування продукції тваринництва, що видається у довільній формі сільською, селищною, міською радою або радою об’єднаних територіальних громад, що створена згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, за місцем податкової адреси (місцем проживання) власника продукції тваринництва.
Якщо довідкою підтверджено вирощування проданої продукції тваринництва безпосередньо платником податку, оподаткуванню підлягає дохід, що перевищує зазначені 160 тис. грн. Якщо таким платником податку не підтверджено самостійне вирощування, розведення, відгодовування продукції тваринництва, доходи від продажу якої він отримав, такі доходи підлягають оподаткуванню на загальних підставах. Але сплачувати такий податок має сама фізособа на підставі поданої річної декларації про майновий стан та доходи.
Зверніть увагу: якщо зазначений вище дохід оподатковується ПДФО, з нього має бути утриманий і військовий збір!
Адже згідно із пп. 1.2 п. 16-1 підр. 10 розд. XX ПКУ доходи, визначені ст. 163 ПКУ, є об’єктом оподаткування військовим збором. Разом з цим пп. 1.7 п. 16-1 підр. 10 розд. XX ПКУ визначено, що звільняються від оподаткування збором доходи, що згідно з розділом IV ПКУ не включаються до загального оподатковуваного доходу фізичних осіб (крім доходів, зазначених у пп. 165.1.2, 165.1.18, 165.1.25, 165.1.52 ПКУ. Як бачимо, пп. 165.1.24 ПКУ в цьому переліку немає).
Коли виручка від продажу фізособами сільгосппродукції оподатковується податковим агентом?
Якщо фізособа-продавець продає сільськогосподарську продукцію (крім продукції тваринництва), але не надає покупцю копію діючої довідки про наявність у фізособи земельних ділянок, у покупця повинен утримати з такої виручки ПДФО та військового збору.
Коли і до якого бюджету треба сплатити податки із такої виручки (якщо вона є оподаткованим доходом)?
Особи, які відповідно до ПКУ мають статус податкових агентів, зобов’язані своєчасно та повністю нараховувати, утримувати та сплачувати (перераховувати) до бюджету податок з доходу, що виплачується на користь платника податку та оподатковується до або під час такої виплати за її рахунок, подавати у строки, встановлені ПКУ для податкового кварталу, податковий розрахунок суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, а також суми утриманого з них податку до контролюючого органу за місцем свого розташування. Такий розрахунок подається лише у разі нарахування сум зазначених доходів платнику податку податковим агентом протягом звітного періоду (п. 176.2 ПКУ).
Строки і порядок сплати ПДФО встановлені ст. 168 ПКУ. Вони діють і для військового збору (лише з тією різницею, що ПДФО формує місцеві бюджети, а військовий збір сплачується до загальнодержавного бюджету).
Якщо виручка перераховуватиметься на банківський рахунок фізособи-продавця, одночасно із платіжним дорученням про таке перерахування потрібно буде подати до банку платіжне доручення щодо сплати ПДФО із доходу, що виплачується фізособі. Інакше банк просто не зробить перерахування такої виручки (відповідно до пп. 168.1.2 ПКУ та п. 3.10 Інструкції № 22). Одночасно треба сплатити і військовий збір.
Якщо оплата відбуватиметься готівкою з каси підприємства, то ПДФО та військовий збір треба буде сплатити не пізніше 3 банківських днів з дня, що настає за днем такої виплати (пп. 168.1.4 ПКУ).
А ось якщо сільгосппродукція купується підзвітними особами, строки сплати ПДФО та військового збору ст. 168 ПКУ не встановлені. Немає і роз’яснень, за рахунок кого такі платежі повинні бути сплачені. Але оскільки особою, відповідальною за їх сплату, є податковий агент, радимо сплатити ці платежі у день затвердження авансового звіту.
Як відображається така виплата у звітності?
Оскільки йдеться про виплату за товари, а не за роботи або послуги, ЄСВ на суму такої виплати не нараховується (її немає в базі, визначеній ст. 7 Закону щодо ЄСВ). Отже, така виплата не відображатиметься у Звіті щодо ЄСВ (додатку 4).
Але таку виплату обов’язково треба показати у податковому розрахунку за формою № 1ДФ. Поради податківців щодо цього читайте тут>>
Якщо виплачується виручка за придбану сільгосппродукцію (крім продукції тваринництва) і ця виплата не оподатковується, то вона відображається у розділі І цього звіту з ознакою доходу «148».
Якщо виручка за придбану сільгосппродукцію (крім продукції тваринництва) оподатковується, то вона відображається у розділі І цього звіту із ознакою доходу «127».
Якщо виплачується виручка за придбану продукцію тваринництва, то вона, хоча і не оподатковується податковим агентом, відображається у розділі І цього звіту з ознакою доходу «179».
Звісно, що оподатковані суми доходів треба показати і у розділі ІІ цього звіту.
Щодо того, чи потрібно у розділі ІІ цього звіту відображати неоподатковані доходи, позиція податківців весь час змінюється. Ми про це писали тут>>
На сьогодні у «ЗІР» на сайті ДФСУ зазначено (підкатегорія 103.25): у рядку «Військовий збір» відображається загальна сума нарахованого доходу. Однак ДФС у м. Києві у листі від 10.11.2016 р. №7431/П/26-15-13-02-15 надавала інше роз’яснення: у рядку «Військовий збір» зазначаються лише ті доходи, з яких утримувався військовий збір.
Тож, чи відображати такі неоподатковані доходи у розділі ІІ, чи ні, кожен податковий агент вирішує для себе самостійно (обидва роз’яснення юридичної сили не мають, а лише наводять точку зору відповідного контролюючого органу). Для впевненості радимо звернутися до органу ДФС за індивідуальною податковою консультацією з цього приводу (згідно зі ст. 52 ПКУ).