• Посилання скопійовано

Фізособа надає позику в інвалюті: податкові наслідки

Податківці нагадали про правила надання позики в інвалюті та оподаткування доходу, отриманого фізособою за наданням такої позики (процентів та компенсації інфляції)

Фізособа надає позику в інвалюті: податкові наслідки

Коментар до листа ДФСУ від 21.07.2017 р. №1309/О/99-99-13-01-03-14/ІПК

В яких випадках резидент може надати позику в інвалюті?

Податківці нагадали, що за ст. 99 Конституції України, грошовою одиницею України є гривня. І саме вона є законним платіжним засобом на території України. Іноземна валюта може використовуватися в Україні, але тільки у випадках і в порядку, встановлених законом (ч. 2 ст. 192 ЦКУ) .

Порядок та правила використання іноземної валюти на території України встановлені Декретом №15-93 та Правилами використання готівкової іноземної валюти на території України, затвердженими постановою НБУ від 30.05.2007 р. № 200.

Так, пп. "г" п. 4 ст. 5 Декрету №15-93 передбачено, що операції з використання іноземної валюти на території України як засобу платежу або як застави потребують індивідуальної ліцензії НБУ. Винятком є оплата в іноземній валюті за товари, роботи, послуги, а також оплати праці, на тимчасово окупованій території України.

І тільки Правилами № 200 встановлено випадки, коли готівкова інвалюта може використовуватися без отримання індивідуальної ліцензії. Для юросіб та фізосіб-підприємців - це забезпечення  витрат  на  відрядження  працівників за кордон,  а також представницькі витрати за кордоном. Також, юрособи - резиденти  та  іноземні представництва, що мають власні транспортні засоби (орендують,  фрахтують),  мають право   використовувати   готівкову  іноземну  валюту  з  поточних рахунків для забезпечення експлуатаційних витрат, пов'язаних з обслуговуванням транспортних засобів за кордоном.

В Україні використання готівкової інвалюти без індивідуальної ліцензії можливе для юросіб, зокрема, для:

  • оплати   праці,   виплати   премій   і   призів працівникам-нерезидентам, які працюють в Україні за контрактом (п. 5.1 Правил № 200);
  • сплати митних платежів (п. 6.1 Правил № 200).

Фізичні особи - резиденти можуть використовувати на території України готівкову іноземну валюту як засіб платежу для здійснення операцій, передбачених пп. "а", "в" та "е" п. 6.1 Постанови №200:

  • сплати  мита,  інших  податків  і   зборів   (обов'язкових платежів),  митних  зборів  та  фінансових  санкцій  відповідно до митного законодавства України;
  • сплати  платежів за охорону та супроводження підакцизних і транзитних товарів митними органами;
  • оплати  товарів  і послуг у зоні,  що звільнена від сплати мита та податків.

Зважаючи на ці правила, без ліцензії (дозволу) від НБУ надання позики в інвалюті резидентам заборонено.

Що буде фізособам за проведення розрахунків в інвалюті, в коментованому листі податківці не розповіли. Але говорили про це раніше, наприклад, у листі від 08.10.2015 р. №9419/ф/99-99-17-02-03-14. Недотримання вимог валютного законодавства України під час розрахунків без одержання індивідуальної ліцензії НБУ тягне за собою накладення штрафу в розмірі, еквівалентному сумі валютних цінностей, що використовувалися під час розрахунків, перерахованій у валюту України за обмінним курсом Нацбанку на день здійснення таких розрахунків (ч. 2 ст. 4 Декрету № 15-93). Крім цього, використання валютних цінностей  як  засобу  платежу без  відповідного  дозволу  (ліцензії),  якщо відповідно до   законодавства  наявність такого дозволу (ліцензії) є обов'язковою, тягнуть за собою адміністративну або кримінальну  відповідальність згідно  з  чинним  законодавством  України.

Втім, навіть в межах такого нелегального договору фізособа-позикодавець може отримати дохід. І податківці наполягають на тому, що, незважаючи на нелегальну причину його отримання та сплату штрафу, цей дохід має бути оподаткованим.

 

Що можна отримати від позичальника, крім повернення позики?

Згідно зі ст. 1048 ЦКУ, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки НБУ.

Зверніть увагу на те, що отримання процентів за позиками – це ознака надання фінансової послуги. А таке надання, своєю чергою, може викликати запитання, чи потрібна фізособі-позикодавцю ліцензія на здійснення таких фінпослуг? На це питання відповідей було надано багато, але наведемо позицію з цього приводу ВСУ. 18 липня 2012 року ВСУ прийняв Постанову №6-79цс12, у якій прийшов до висновку, що фізичні особи та юридичні особи, які не є фінансовими установами, можуть надавати кошти у позику третім особам під проценти.

Правова позиція ВСУ полягає у тому, що:

"договір позики, як загальна договірна конструкція є підставою для виникнення правовідносин, учасниками яких є будь-які фізичні або юридичні особи, оскільки ЦКУне містить жодного виключення як щодо суб'єктного складу, так і щодо права на одержання від позичальника процентів від суми позики, розмір яких і порядок їх одержання встановлюється договором (ч. 1 ст. 1048 ЦКУ)";

"Закон України "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг" є спеціальним нормативним актом, який регулює відносини спеціальних суб'єктів – учасників ринку фінансових послуг, і не поширюється на всіх інших юридичних і фізичних осіб – суб'єктів договору позики, правовідносини яких регулюються нормами ст. ст. 1046 – 1048 ЦКУ".

Крім цього, в разі порушення позичальником умов договору, позикодавець має право на додаткові виплати. Як правило, вони узгоджуються договором позики та мають штрафний та компенсаційний характер. Якщо сторони не домовилися про розмір таких виплат, позикодавець має право вимагати їх за ч. 2 ст. 625 ЦКУ:  боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Якщо позичальник відмовиться сплатити ці виплати, змусити його це зробити може суд.

Для отримання таких виплат індивідуальна ліцензія від НБУ не потрібна, а їх отримання не є ознакою надання фінпослуг.

 

Правила оподаткування ПДФО та військовим збором доходів за договором позики

Нормами п. 164.2 ПКУ вказано, що до загального місячного оподатковуваного доходу  включаються, зокрема, дохід у вигляді неустойки (штрафів, пені), відшкодування матеріальної або немайнової (моральної) шкоди, крім випадків визначених пп. 164.2.14 ПКУ та інші доходи, крім зазначених у ст. 165 ПКУ (пп. 164.2.20 ПКУ).

Не є об’єктом оподаткування за пп. 164.2.14 ПКУ, зокрема:

  • сума, що за рішенням суду спрямовуються на відшкодування збитків, завданих платнику податку внаслідок заподіяння йому матеріальної шкоди, а також шкоди життю та здоров'ю;
  • відсотки, отримані від боржника внаслідок прострочення виконання ним договірного зобов'язання.

Отже, якщо компенсацію понесених збитків позичальник сплачує не за рішенням суду, а на підставі договору чи закону, це оподаткований дохід. Є ризик визнання оподаткованим і дохід у вигляді процентів, сплачених позикодавцю-фізособі (адже відсотки і проценти за ПКУ це не одне й те саме! Тож, бажаєте уникнути їх від оподаткування – назвіть їх в договорі відсотками). За роз’ясненням ДФСУ в коментованому листі, їх потрібно оподатковувати ПДФО за ставкою 18%  і  військовим збором за ставкою 1,5%.

А трохи раніше податківці роз’яснювали і про проценти, сплачені фізособі-позикодавцю за користування позиченими коштами. Якщо в договорі про надання позики буде передбачено обов’язок нараховувати фізичній особі проценти за користування коштами, такі проценти у розумінні ПКУ не будуть вважатися процентами, оскільки не відповідають терміну «процентів», визначеному у пп. 14.1.257 ПКУ. Це означає, що  в цілях оподаткування такі кошти на підставі пп. 164.2.2 ПКУ слід розглядати як суми винагород та інших виплат, нарахованих (виплачених) платнику податку відповідно до умов цивільно-правового договору. І оподатковувати за ставкою 18% ПДФО та військовим збором за ставкою 1,5%.

Автор: Русанова Ганна

Джерело: «Дебет-Кредит»

Рубрика: Оподаткування/ПДФО

Зверніть увагу: новинна стрічка «Дебету-Кредиту» містить не тільки редакційні матеріали, але також статті сторонніх авторів, роз'яснення співробітників фіскальної служби тощо.

Дані матеріали, а також коментарі до них, відображають виключно точку зору їх авторів і можуть не співпадати з точкою зору редакції. Редакція не ідентифікує особи коментаторів, не модерує тексти коментарів та не несе відповідальності за їх зміст.

30 днiв передплати безкоштовно!Оберiть свiй пакет вiд «Дебету-Кредиту»
на мiсяць безкоштовно!
Спробувати

Усі новини рубрики «ПДФО»