Згідно з пп.«г» п. 198.5 ст. 198 Податкового кодексу України (далі ПКУ) у разі якщо товари/послуги, необоротні активи починають використовуватися в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку, то такий платник податку зобов’язаний нарахувати податкові зобов’язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до п. 189.1 ст. 189 ПКУ, за товарами/послугами, необоротними активами, під час придбання або виготовлення яких суми податку були включені до складу податкового кредиту.
У разі здійснення операцій відповідно до п. 198.5 ст. 198 ПКУ база оподаткування за необоротними активами визначається виходячи з балансової (залишкової) вартості, що склалася станом на початок звітного (податкового) періоду, протягом якого здійснюються такі операції (у разі відсутності обліку необоротних активів - виходячи із звичайної ціни), а за товарами/послугами - виходячи з вартості їх придбання (п.189.1 ст.189 ПКУ).
Враховуючи наведене, якщо при інвентаризації платником податку встановлений факт недостачі товарів, основних засобів, то у зв’язку з тим, що такі товари, основні засоби використані не у господарській діяльності, платник податку повинен нарахувати податкові зобов’язання, незалежно від того чи встановлено винних осіб та чи стягуються з таких осіб втрати. При цьому, відшкодування заподіяних втрат винними особами, не призводить до додаткового виникнення податкових зобов’язань з ПДВ.