Податківці у ІПК від 11.09.2019 р. №123/6/99-00-07-03-02-15/ІПК розглянули ситуацію, коли ТМЦ (в даному випадку пляшки), що були придбані платником податку, не можуть бути використані за їхнім призначенням, у зв’язку з чим вони перетворюються платником податку на склобій (із залученням для цього інших суб’єктів господарювання – виконавців), який в подальшому підлягає реалізації як вторинна сировина.
При цьому у коментованій консультації наголошується, що платники податків при визначенні порядку оподаткування здійснюваних ними операцій повинні керуватися одним із основних принципів бухгалтерського обліку – превалювання сутності над формою (ст. 4 Закону №996). Для цілей податкового обліку беруться до уваги економічні наслідки, створені господарськими операціями, а не особливості оформлення таких операцій.
Своєю чергою, господарською діяльністю згідно з пп. 14.1.36 ПКУ є діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу.
В такому разі внаслідок здійснення вищезазначених операцій, ТМЦ (пляшки) списуються з балансу, а на баланс оприбутковуються інші товарно-матеріальні цінності (склобій).
Водночас у разі списання пляшок у зв’язку з неможливістю їх використання за прямим призначенням та у зв’язку з перетворенням їх у склобій, такі пляшки не можуть бути використані у межах господарської діяльності підприємства. Однак надалі у межах господарської діяльності може бути використаний саме такий склобій (вторинна сировина, яка підлягає реалізації). Тобто така операція трактується окремо як списання пляшок і окремо як оприбуткування склобою, а не використання пляшок для виготовлення склобою (виходячи з економічної сутності).
Отже, зважаючи на підхід податківців щодо відображення операцій за їх сутністю вважаємо, що вартість пляшки не закладається у вартість склобою (бо в такому разі вартість склобою повинна базуватись на вартості самих пляшок). Тож скоріш за все податківці будуть наполягати на нарахуванні ПЗ з ПДВ у разі списання пляшок в зв’язку з тим, що вони не можуть бути використані в господарській діяльності підприємства (за п. 198.5 ПКУ).
Окрім цього, згідно з наведеним роз’ясненням операція з перетворення пляшок на склобій із залученням для цього іншого суб’єкта господарювання – виконавця є за своєю сутністю окремою операцією з надання послуг для такого залученого суб’єкта господарювання (виконавця), за якою такий суб’єкт господарювання повинен визначити податкові зобов’язання, а отримувач послуг (запитувач) має право на віднесення сум ПДВ до податкового кредиту (за умови дотримання інших норм ПКУ для формування податкового кредиту). І як зазначають податківці, така операція є господарською та спрямована на отримання доходу саме таким виконавцем, а не платником податку (запитувачем), якому такий виконавець надає послуги з перетворення пляшок на склобій. Тож і в цьому випаду, вочевидь, фіскали будуть наполягати на нарахуванні ПЗ з ПДВ за отриманим ПК за послугами з перетворення пляшок на склобій.
Доведеться нарахувати ПЗ з ПДВ і при подальшому постачанні вторинної сировини (склобою), отриманої після переробки ТМЦ (пляшок). Податкові зобов'язання з ПДВ визначаються за правилом «першої події» відповідно до п. 187.1 ПКУ виходячи з бази оподаткування, визначеної згідно з п. 188.1 ПКУ (у випадку, описаному у зверненні, виходячи з договірної ціни продажу такої вторинної сировини, яка відповідає її балансовій вартості).
Від редакції
На нашу думку, такий підхід податківців занадто фіскальний. Якщо виходити з наведеного вище визначення господарської діяльності, то можна сказати, що як вартість пляшок, так і вартість послуг з їх перетворення на склобій ідуть на операцію, що є господарською діяльністю підприємства (оскільки за продаж склобою підприємство все одно отримує дохід, хоч і не у розмірі залучених для цього пляшок та послуг з їх переробки).
***
Читайте також: