Додатки до декларації з ПДВ: правила складання з січня 2020 року

Як видно із попередньої статті, додатків до декларації з ПДВ усього 9. І кожного разу, коли вимагається складання певного додатку, про це є позначка у відповідному рядку декларації. Виключення становлять лише додатки Д8 та Д9, які мають власну функцію.  Нагадаємо ці рядки і додатки (див. Таблицю).

Розглянемо тепер ці додатки та їх складання окремо. Маючи при цьому на увазі, що заголовна частина додатків, які подаються до звітної форми декларації, заповнюється за тими ж принципами, що і заголовна частина самої декларації (а це ми вже розглянули в попередній статті). Тобто, розглядатимемо їх зміст.

І почнемо не за нумерацією цих додатків, а з найбільш цікавого – додатку Д6.

Додаток 6 (Д6)

Цей додаток було оновлено у звязку із змінами в законодавстві, які набрали чинності з 01.01.2020 р., а саме – скасування Звіту про пільги. 

З набранням 01.01.2020 чинності постановою КМУ № 891, скасовано "Звіт про суми податкових пільг" та встановлено, що суб’єкти господарювання мають відображати інформацію про суми податкових пільг у податковій звітності.

 У зв’язку з цим, у новій редакції викладено додаток Д6 до декларації.

Назву додатка 6 змінено на "Розрахунок сум податку на додану вартість, не сплачених суб'єктом господарювання до бюджету у зв'язку з отриманням податкових пільг, та/або показників, відповідно до яких підприємства (організації) належать до підприємства (організації) осіб з інвалідністю (Д6)".

В таблиці 1 Д6 наводить інформацію про операції:

• які не є об’єктом оподаткування (їх перелік визначає ст. 196 ПКУ)
• з постачання послуг, які відбулися за межами митної території України (місце надання послуг визначається за ст. 186 ПКУ).

Зверніть увагу: раніше таблиця 1 містила й інформацію про операції, які звільнені від оподаткування, але тепер для цього існує окрема таблиця 2!

Замість частини третьої таблиці 1, в якій відображалися операції, які звільнені від оподаткування (ст. 197 ПКУ, підрозділ 2  розділу XX ПКУ, міжнародні договори (угоди)), впроваджено таблицю 2 "Розрахунок сум податку на додану вартість, не сплаченого суб’єктом господарювання до бюджету у зв’язку з отриманням податкових пільг".

Таблиця 2 додатка Д6  заповнюється у разі здійснення у звітному (податковому) періоді операцій з постачання товарів/послуг, що звільнені від оподаткування податком на додану вартість.

Таблиця 2 (Д6) до декларації заповнюється у розрізі податкових пільг, які використовуються платником податку, відповідно до коду пільги, визначеного згідно з Довідником пільг. Довідник станом на 01.01.2020 р. можна подивитися тут.

А якщо в Довіднику немає потрібного вам коду пільги? У примітках до Д6 зазначено, що в такому випадку слід використовувати умовний код пільги «99999999».

Дані щодо найменування та коду відповідної пільги згідно з довідниками пільг вказуються в графах 2 "Найменування податкової пільги" та 3 "Код податкової пільги згідно з довідником пільг" таблиці 2 (Д6) до декларації.

Сума податку, не сплачена до бюджету у зв’язку з отриманням податкової пільги, вказується в графі 4 таблиці 2 (Д6) до декларації, та розраховується окремо для кожної з податкових пільг.

Порядок визначення сум ПДВ, не сплаченого платником податку до бюджету у зв'язку з отриманням податкових пільг, викладено в новому розділі V-1 Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість.

Отже, розрахунок не сплачених до державного бюджету сум ПДВ за операціями з постачання товарів/послуг, що звільнені від оподаткування, проводиться за формулою:

∑ПП = V пост.зв.х 20 % - (V прид. з ПДВ20 % + V прид. з ПДВ7 %+ V прид. з ПДВ0 %/зв.) х 20 % ,

де:

∑ПП - сума податку на додану вартість, не сплачена до бюджету у зв'язку з отриманням податкової пільги;

• V пост.зв. - обсяги операцій з постачання на митній території України товарів/послуг, звільнених від оподаткування податком на додану вартість (із розділу I "Податкові зобов'язання" декларації (або уточнюючого розрахунку)). Як ми побачимо далі, йдеться про значення «довідкового» рядка 5.1;
• V прид. з ПДВ20 % - обсяги операцій з придбання товарів/послуг, необоротних активів без урахування ПДВ, нарахованого (сплаченого) під час придбання таких товарів/послуг, необоротних активів, що оподатковуються за основною ставкою, які використані в операціях, звільнених від оподаткування ПДВ (розділ V Кодексу, підрозділ 2 розділу XX Кодексу, міжнародні договори (угоди)), та на такі операції платником податку нараховано податкові зобов'язання відповідно до пп. 198.5 ПКУ та пп. 199.1 ПКУ;
• V прид. з ПДВ7% - обсяги операцій з придбання товарів/послуг, необоротних активів без урахування ПДВ, нарахованого (сплаченого) під час придбання таких товарів/послуг, необоротних активів, що оподатковуються за ставкою 7 %, які використані в операціях, звільнених від оподаткування ПДВ (розділ V Кодексу, підрозділ 2 розділу XX Кодексу, міжнародні договори (угоди)), та на такі операції платником податку нараховано податкові зобов'язання відповідно до пп. 198.5 ПКУ та пп. 199.1 ПКУ;
• V прид. з ПДВ0 %/зв. - обсяги операцій з придбання товарів/послуг, необоротних активів, які звільнені від оподаткування та/або оподатковуються за ставкою 0 відсотків, які використані в операціях, звільнених від оподаткування ПДВ (розділ V Кодексу, підрозділ 2 розділу XX Кодексу, міжнародні договори (угоди)).

При цьому слід пам’ятати про наступні правила:

1. Обсяги операцій з придбання товарів/послуг на митній території України у осіб, які не зареєстровані як платники податку, необоротних активів (без податку на додану вартість), що використані в операціях, звільнених від оподаткування податком на додану вартість, не враховуються у такому розрахунку.
2. За операціями, які оподатковуються за нульовою ставкою податку чи за ставкою 7 %., сума податкових пільг з ПДВ не обраховується та відповідно у додатку Д6 не відображається.
3. Розрахунок суми податкових пільг з ПДВ за звітний (податковий) період здійснюється без наростаючого підсумку з початку звітного року. Тобто, сума податкових пільг з ПДВ обраховується у тому звітному (податковому) періоді, в якому здійснено операції, що звільняються від оподаткування ПДВ.

Але зараз платників ПДВ хвилює ось таке питання: із нульовою ставкою при експорті зрозуміло – пільги не рахуємо. Але у рядку 2.2 декларації зараз окремо наводяться операції з вивезення товарів за межі митної території України, які звільнені від оподаткування. І до цього рядка, виходячи з форми декларації, подання Д6 не вимагається! Немає відповідного коду пільги і в свіжому Довіднику пільг. То, що ж, вважається, що при цьому платник не користується податковою пільгою?

Про такі операції податківці у своєму роз’ясненні не пишуть. Спробуємо пояснити ми.

По-перше, до деяких операцій з експорту, дійсно, застосовується не нульова ставка, а звільнення. Про це податківці повідомляють тут. Отже, те, що в декларації з ПДВ вони відображаються окремо, це цілком логічно.

Те, що для таких операцій немає окремого коду пільги в Довіднику, теж не проблема. Було б потрібно, ми б скористалися умовним кодом пільги. Але те, потрібно це чи ні, визначає форма декларації з ПДВ! А також, звісно, порядок її складання.

І як раз те, що у рядку 2.2 декларації немає позначки про те, що ми маємо складати для нього Д6, то це означає саме те, що по таких операціях пільга в додатку 6 не рахується.

Це відповідає і самій формі таблиці 2  Д6 – підсумкове значення графи 5 «Обсяг звільнених від оподаткування операцій з постачання товарів/послуг» переноситься до рядків 5 та 5.1 декларації. Про рядок 2.2, як бачимо, тут не згадується!

Але первопричина цьому полягає у формулі розрахунку суми пільги, де основним показником, з якого рахується сума несплаченого ПДВ (за ставкою 20%), є V пост.зв. - обсяг операцій з постачання на митній території України товарів/послуг, звільнених від оподаткування ПДВ.

Тож, пільги з ПДВ рахуємо лише по операціям, звільненим від оподаткування, здійснених на митній території України. 

Таблиця "Розрахунок показників щодо належності підприємства (організації) до підприємства (організації) інвалідів" має номер 3 та викладена в новій редакції з урахуванням змін, запроваджених Законом України від 05 грудня 2019 року № 344-IX .

У порівнянні з попередньою редакцією у тексті та назві таблиці слова "інвалід", "громадські організації інвалідів" в усіх відмінках і числах замінено відповідно словами "особа з інвалідністю", "громадські об'єднання осіб з інвалідністю" у відповідному відмінку і числі.

Після того, як із цим додатком всі питання з’ясували, підемо далі за їх нумерацією та почнемо з першого.

Додаток 1 (Д1)

Як видно з його назви і форми (а також рядків, до яких він складається), цей додаток складається у разі, якщо у звітному періоді відбулось коригування сум податкового зобов’язання та/або податкового кредиту.

На сьогодні таке коригування, як правило, проводиться у випадках, зазначених у ст. 192 ПКУ:

В разі, якщо після постачання товарів/послуг здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за постачанням перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів/послуг особі, яка їх надала, або при поверненні постачальником суми попередньої оплати товарів/послуги.

Для виправлення помилки при складанні податкової накладної (а значить, і при складанні розрахунку коригування).

Підставою для такого коригування є спеціальний документ – розрахунок коригування до податкової накладної. Деталі його складання зараз ми розглядати не будемо, але кілька нюансів нагадаємо.

Ось тутми наводили останню позицію податківців щодо коригування податкового зобов’язання та податкового кредиту та його відображення в декларації з ПДВ. Зокрема, вони наполягають:

• Якщо розрахунок коригування зареєстрований в ЄРПН з порушенням терміну реєстрації, то постачальник має право зменшити податкові зобов’язання у податковій декларації з ПДВ того звітного періоду, в якому його зареєстровано в ЄРПН. Покупець повинен зменшити податковий кредит в податковій декларації з ПДВ за звітний (податковий) період, на який припадає дата складення розрахунку коригування, та зареєструвати його в ЄРПН у встановлені терміни;
• Якщо розрахунок коригування не зареєстрований в ЄРПН протягом 1095 календарних днів або взагалі не складений на таку операцію, то при зменшенні суми компенсації вартості товарів/послуг податкові зобов’язання постачальника не можуть бути зменшені, але покупець зобов’язаний зменшити податковий кредит за відповідний (податковий) період, в якому здійснюється зміна суми компенсації вартості товарів/послуг.

Отже, виходить, що для постачальника підставою для зазначення суми зменшення у рядку 7 є розрахунок коригування, зареєстрований в ЄРПН. А ось для покупця – аж ніяк (хоч це і не передбачено ПКУ), він заповнює рядок 14 у тому періоді, у якому відбулось зменшення суми ПДВ, навіть у випадку, якщо РК зовсім не буде складено, не кажучи вже про його реєстрацію. Така ось фіскальна позиція. І звісно, якщо йдеться про збільшення ПЗ та ПК, позиція податківців абсолютно «дзеркальна».

Але це  про рядки декларації. Що треба показати в додатку 1, в разі заповнення рядків, які цього вимагають?

Д1 складається з 4 таблиць, але пронумеровані вони наступним чином: 1, 1.1, 1.2 та 2.

В таблиці 1 зазначається інформація про коригування ПЗ за ст. 192 ПКУ (тобто, її складає постачальник), але і у випадках за п. 199.1 ПКУ - а це вже коригування ПК шляхом визнання і подальшого перерахунку ПЗ (тобто, її складає і той покупець, який одночасно здійснює оподатковані та неоподатковані ПДВ операції і заповнює рядок 15). Правила річного перерахунку ПДВ, передбаченого ст. 199 ПКУ, і складання РК за ним ми докладно розглядали тут.

По суті, в таблиці 1 наводиться розшифровка такого коригування у розрізі контрагентів, а також, за потреби, із зазначенням умовних ІПН. Випадки встановлення умовних ІПН зазначені у Порядку №1307, і звісно ж, як реальні, так і умовні ІПН зазначаються у розрахунку коригування, який є підставою для заповнення відповідних рядків.

Певну складність цей додаток становить лише для сільськогосподарських товаровиробників, внесених або які претендують на внесення до Реєстру отримувачів бюджетної дотації. Адже їм слід не лише зазначати про таке внесення або наміри в заголовній частині декларації, подавати додаток Д9 (про що далі), а і ділити власний ПК та ПЗ за с/г операціями та іншими операціями. Для цього, зокрема, у таблиці 1  Д1 є окремий рядок і окрема графа.

А ще окремий рядок таблиці 1 присвячено  коригуванню податкового зобов’язання, яке виникло за послугами, отриманими платником ПДВ від нерезидента (на митній території України).   Результат такого коригування переноситься до рядка 6 декларації. Докладніше про нього читайте тут  і тут.

Зверніть увагу! Оскільки коригування (збільшення) ПЗ платники подекуди проводять без наявності зареєстрованого РК (принаймні, на цьому наполягають податківці, і, виходячи з форми додатку Д1, і Мінфін), в таблиці 1 теж слід показати таке коригування.

А далі слід заповнити таблицю 1.1 – де як раз показується збільшення ПЗ, яке показане в декларації без наявності зареєстрованого у звітному періоді (або у встановлені строки) РК. Тобто, таблиця 1.1 містить довідкову інформацію і є частиною інформації, яка вже наведена в таблиці 1. Однак без наявності такого РК (хоча і незареєстрованого) скласти таблицю 1.1 неможливо – адже його реквізити треба навести в цій таблиці.

А щодо незареєстрованих РК до ПН, складених до 01.07.2015 р., аналогічно інформація наводиться у таблиці 1.2. Але, зверніть увагу: РК, складені у поточному звітному періоді, в цій таблиці не відображаються!

В таблиці 2 Д1 відображається вже коригування податкового кредиту. Отже, її заповнюють покупці і лише щодо випадків, передбачених у ст. 192 ПКУ. І тут так само окремі рядки присвячені послугам, отриманим від нерезидента, та за с/г операціями (для них є і окрема графа із ознакою таких операцій).

Додаток Д2

Виходячи з назви та рядка, до якого складається цей додаток, стає зрозуміло:

• Так, він присвячений від’ємному значенню ПДВ.
• Але ні, в ньому (а саме в таблиці 1) ми розшифровуємо не усе таке від’ємне значення, а лише те, яке потрапляє до ПК наступного звітного періоду (і зазначається у рядку 21 декларації).

Оскільки значення цього рядка 21 платник отримує розрахунково (докладно про процедуру його визначення ми розповідали у попередній статті), то виникає питання: як розшифрувати цю суму? З яких ПН та РК вона має складатися? Із якими контрагентами?

Як консультує ДПСУ в «ЗІР»  графи таблиці 1 Д2 заповнюються у хронологічному порядку виникнення сум від’ємного значення, відображеного у графі 4 (сума усього) таблиці 1 додатка Д2 починаючи із звітного періоду, який є найближчим до дати подання декларації (найновіший звітний період) та закінчуючи найбільш давнім звітним періодом.

Тобто, починаємо «набирати» податковий кредит за отриманими зареєстрованими ПН/РК виходячи із поточного звітного періоду, і в разі, якщо сума від’ємного значення, що наводиться у рядку 21 більша, «рухаємось» назад і використовуємо цифри з декларацій попередніх звітних періодів. 

Значення графи 4 додатка 2 до Декларації повинно відповідати сумарному значенню рядка 21 Декларації та залишку суми помилково та/або надміру сплачених грошових зобов’язань з ПДВ станом на 01 липня 2015 року, на яку було збільшено значення реєстраційної суми та суму від’ємного значення, сформовану за результатами звітного (податкового) періоду за липень 2015 року/III квартал 2015 року.

Зверніть увагу! При формуванні від’ємного значення на підставі податкового повідомлення-рішення, яким збільшено залишок від’ємного значення, в графі 2 таблиці 1 додатка 2 до Декларації зазначається місяць та рік в якому складено податкове повідомлення-рішення.

Також у Д2 розглядається проблема передачі залишку від’ємного значення від платника, який ліквідується, його правонаступнику. Її ми розглядали тут, а податківці, зокрема, тут  і тут.

Додаток 3 (Д3)

Цей додаток, як видно з назви, стосується проблеми бюджетного відшкодування від’ємного значення ПДВ.  Трохи про це ми говорили у попередній статті, але основні правила нагадаємо зараз.

По-перше, те, що у вас є від’ємне значення у рядку 19 декларації, не означає, що усю цю суму ви можете використати на бюджетне відшкодування. Адже воно обмежено кількома вимогами:

• Сума такого від’ємного значення не повинна перевищувати ліміт реєстрації ПН/РК на момент подання декларації (так-так, ось те саме «довідкове» значення у рядку 19.1 декларації)
• А ще така сума від’ємного значення повинна бути фактично сплачена постачальникам у поточному або у попередніх звітних періодах!

Наприклад, у вас у рядку 19 декларації наведено 1 млн. грн. від’ємного значення. Але сума реєстраційного ліміту на момент подання декларації лише 700 тис. грн. А фактично оплачено з них лише 400 тис. грн. Як наслідок, претендувати на бюджетне відшкодування ви можете лише в межах меншої з цих сум - 400 тис. грн! 

Розрахунок такої суми наводиться у таблиці 1 додатку Д3, але сума фактично сплаченого ПДВ у відносинах із постачальниками розшифровується у таблиці 2 цього додатку. 

Зверніть увагу: в таблиці 2 відображаються і суми ПДВ, сплачені при імпорті товарів та послуг. А також суми ПДВ, «успадковані» в результаті реорганізації.  Тобто, їх можна використати для  бюджетного відшкодування в разі виникнення від’ємного значення з ПДВ.  

Додаток 4 (Д4)

Та порахувати суму бюджетного відшкодування, на яке може претендувати платник, замало. Про намір його отримати слід заявити і це робиться у додатку Д4!

Оскільки шляхів бюджетного відшкодування три, то у заяві  платник має визначитись, якими з них він скористається.

Якщо йому потрібно отримати цю суму на власний поточний рахунок (рядок 20.2.1 декларації), то він зазначає реквізити такого рахунку, а також суму такого платежу (словами і цифрами!).

Якщо ж платник вирішить погасити суму податкового боргу з інших платежів до бюджету або зарахувати суму від’ємного значення на погашення грошових зобов’язань майбутніх періодів (рядок 20.2.2), то він у таблиці 1 Д4 зазначає вид такого бюджетного платежу та суму, яку він спрямовує.

Є в цього додатку й інша функція, яка жодним чином не пов’язана із заповненням рядків декларації. За допомогою Д4 платник може скористатись правом повернути собі переплату з ПДВ-рахунку на поточний рахунок (таблиця 3)  або ж зарахувати таку переплату до бюджету в рахунок погашення податкового боргу (таблиця 4). Докладніше про це читайте тут.

А ще у цьому додатку заповнюються заяви про передачу від’ємного значення з ПДВ правонаступнику (в разі ліквідації платника) та про згоду на таку передачу (складає сам правонаступник за наслідками податкової перевірки такого від’ємного значення). Про цю процедуру ми вже говорили вище, коли описували додаток 2 (Д2).

Додаток 5 (Д5)

В цьому додатку платник розшифровує у розрізі контрагентів (точніше, їх ІПН) суми визнаного податкового зобов’язання та податкового кредиту.

Таблиця 1 додатку 5 розшифровує ПЗ з ПДВ (в тому числі і за умовними ІПН, випадки застосування яких наведено в Порядку № 1307).

В цій таблиці підсумовується інформація, яка відображається у рядках 1 (тобто, загальна сума значень рядків 1.1 та 1.2), і інформація, яка відображається в рядках 4.1 та 4.1 (це вже в окремих рядках).

Окремі «довідкові» рядки цієї таблиці присвячені постачанню необоротних активів (тобто, основних засобів, нематеріальних активів тощо) і с/г операціям.

В таблицях 1.1 та 1.2 наводиться інформація за аналогією до того, що ми вже бачили при аналізі додатку 1 (Д1). Оскільки визнати податкове зобов’язання платник має незалежно від того, чи він зареєстрував в ЄРПН податкову накладну, то в цих таблицях він наводить інформацію  про таке ПЗ, не підтверджене зареєстрованими ПН. 

В таблиці 1.1 він наводить ПЗ, яке виникло у поточному звітному періоді. А ось таблиця 1.2 заповнювалась одноразово і стосувалась лише ПЗ, які виникли до 01.07.2015 р.

Таблиця 2 в такому ж порядку розшифровує податковий кредит платника за поточний звітний період. При цьому «довідково» наводиться сума ПК, що виникла при придбанні необоротних активів, за касовим методом і за с/г операціями.

Додаток 7 (Д7)

Цей додаток заповнюють, як правило, ті, хто здійснює коригування податкового кредиту відповідно до ст. 199 ПКУ. Про них ми докладно розповідали тут.

Таблиця 1 такого додатку заповнюється при придбанні товарів/послуг протягом календарного року.  А ось у таблиці 2 вже наводяться наслідки річного перерахунку.  Таблиця 3 цього додатку присвячена коригуванню податкового кредиту (шляхом визнання податкового зобов’язання) за операціями з придбання необоротних активів до 01.07.2015 р.

Але ще таблиця 4 Д7 відображає  розподіл сум ПДВ, сплачених при придбанні товарів/послуг, при подальшому постачанні яких застосовуються одночасно:

• І касовий метод визнання ПЗ та ПК з ПДВ
• І звичайний (за правилом «першої події») метод визнання ПЗ та ПК з ПДВ.

Отже, цей додаток можуть складати й ті платник ПДВ, які застосовують касовий метод визнання ПЗ та ПК з цього податку. Хто до них належить, зазначено тут, а про розподіл податкового кредиту тут.

Додаток 8 (Д8)

Цей додаток є, по суті, скаргою від покупця або продавця, яка подається на підставі п. 201.10 ПКУ у разі:

• допущення продавцем товарів/послуг помилок при зазначенні обов’язкових реквізитів податкової накладної, передбачених пп. 201.1 ПКУ,
• та/або порушення продавцем/покупцем граничних термінів реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН.

Заповнюється така скарга-заява за змістом форми додатку 8. В ній ми зазначаємо інформацію про порушника та про ПН/РК, щодо якого відбулося порушення. А також наводимо опис порушення, на яке скаржимось.

До заяви додаються копії документів, які підтверджують вашу правоту (наводиться кількість аркушів таких документів).  Про це ми писали тут.

І все начебто добре, як би не велике «але». Подання такої заяви не є підставою для покупця товарів/послуг для включення суми ПДВ до складу ПК за податковою накладною, щодо якої така заява складена. Так само і постачальник не може зменшити суму ПЗ з ПДВ до реєстрації РК в ЄРПН.

По суті, на підставі такої скарги у порушника проводиться позапланова документальна перевірка, і якщо ваші звинувачення будуть доведені, порушник отримає штраф за ст. 120-1 ПКУ. Але змусити його виправити помилку або зареєструвати ПН/РК податківці не можуть. Про це ми писали тут.

А ще така заява не подається у випадку, якщо затримка в реєстрації відбулась через блокування ПН/РК. Таким чином, змусити постачальника шляхом скарг вчинити дії по розблокуванню податкової накладної, теж не вийде. 

Додаток 9 (Д9)

 Цей додаток подається виключно тими платниками ПДВ, які претендують на сільськогосподарські дотації з бюджету.

У таблиці 1 додатка Д9 зазначається:

у рядку 1 — обсяг операцій з постачання товарів за результатами діяльності за операціями, визначеними п. 16-1.3 Закону України «Про державну підтримку сільського господарства України» (без ПДВ), розрахований за даними податкових накладних за відповідний звітний (податковий) період, зареєстрованих у ЄРПН;

у рядку 2 — сума ПДВ, нарахована за операціями, визначеними п. 16-1.3 цього Закону України, відповідно до обсягу постачання товарів, зазначеного в рядку 1 таблиці 1 додатку 9 Д9.

У таблиці 2 додатка Д9 розраховується питома вага вартості с/г товарів у загальному обсягу постачання. При цьому:

• До розрахунку не включаються обсяги постачання об’єктів ОЗ, якщо вони перебували у складі ОЗ  менш, ніж 12 послідовних  звітних періодів. Виключення становлять операції з такого постачання, якщо вони становлять окремий вид підприємницької діяльності платника;
• Базовий розрахунковий період це 12 послідовних  звітних періодів. Але для новоствореного платника – один звітний період. Такий розрахунок новоствореними платниками здійснюється виходячи із обсягів постачання (без ПДВ) за кожний звітний (податковий) період, при цьому рядок «Усього» такими платниками не заповнюється.

Докладніше про це читайте тут  і тут.

***

Читайте також:

• Нова декларація з ПДВ: рядок за рядком
• Коли заповнювати та подавати додаток 6 до декларації з ПДВ?